Справа № 727/2159/24
Провадження № 1-кп/727/226/24
15 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4 , в її інтересах представника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Чернівці кримінальне провадження стосовно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костинці, Чернівецького (Сторожинецького) району, Чернівецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, із середньою освітою, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 126 ч.1 КК України,- В С Т А Н О В И В:
Судом визнано доведеним, що 19 лютого 2024 року, близько 16 год. 52 хв., ОСОБА_6 , діючи умисно, керуючись метою завдання фізичного болю іншій особі, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , діючи з умислом на завдання фізичного болю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_4 , навмисно наніс їй три удари кулаком правої руки в область голови, чим завдав останній фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно він, при вказаних в обвинувальному акті обставинах вчинив 19 лютого 2024 року, близько 16 годин конфлікт з ОСОБА_7 , в ході якого наніс кілька ударів останній по голові. Зазначив в показах, що сприяв розкриттю злочину; у вчиненому розкаявся, попросив в залі суду пробачення в потерпілої та запевнив що подібного більше не повториться; просив його суворо не карати
Незважаючи на визнання вини у вчиненому, суд вважає, що вина ОСОБА_6 підтверджується показами потерпілої та письмовими доказами по справі.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні під присягою пояснила, що її чоловік обвинувачений 19 лютого 2024 року, близько 16 год. 52 хв. побачив її на вулиці, за адресою АДРЕСА_2 . Не бажаючи спілкуватися з ОСОБА_6 , вона прискорила ходу до своєї машини, і коли намагалася дістати мобільний телефон з сумки,, щоб зателефонувати в поліцію, ОСОБА_6 , безпричинно наніс їй по голові кілька ударів і лише коли почали люди реагувати він перестав бити і пішов в іншу сторону. Пояснила, що деякий період часу, а це п'ять років, вона співмешкала з обвинуваченим, який погано до неї відносився і вони розійшлися. В показаннях зазначила, що ОСОБА_6 , за період їх спільного проживання, неодноразово їй говорив, що залишить її калікою, нецензурно виражався і ображав її; вважає, обвинуваченого для себе небезпечною особою. Просила призначити ОСОБА_6 покарання по закону.
Згідно вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Суд вважає, що вина ОСОБА_6 доведена окрім наведеного і письмовими доказами по справі, зокрема:
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 19.02.2024року (а.с. кр.пр. 9,10);
протоколом огляду місця подій від 21.02.2024р. з фото таблицею (а.с. кр.пр.13-21);
протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої від 26.02.2024 року (а.с. кр.пр. 28-31);
протоколом слідчого експерименту від 27.02.2024 року (а.с. кр.пр. 35-38);
висновком експерта 146 екс від 27.02.2024 року судової медичної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_4 (а.с.кр.пр. 40)
протоколом огляду відеозаписів від 21.02.2024 року, від 27.02.2024р. (а.с. кр.пр. 57-61,65-67; 72-74);
довідкою Чернівецької лікарні швидкої допомоги від 19.02.2024 року про встановлення лікарем в потерпілої ОСОБА_4 ЗЧМТ, струс головного мозку та забій м'яких тканин голови (а.с.кр.пр. 87);
За сукупністю досліджених доказів по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України повністю доведена, його дії слід кваліфікувати за ст.126 ч.1 КК України, як умисне нанесення ударів, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій.
Потерпілою в її інтересах адвокатом кваліфікація вказана підтримана і відповідно не оспорюється обвинуваченим.
Частиною 1 ст. 126 КК України передбачено кримінальну відповідальність за 1) умисне завдання удару, 2) побоїв або 3) вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло. Разом із тим, незважаючи на істотне значення психічної складової для встановлення ознаки фізичного болю, яка значною мірою залежить від сприйняття певних дій особою, щодо якої вони вчиняються, для встановлення ознак, передблачених ст. 126 КК України, недостатньо лише оцінювати таке сприйняття потерпілим. Фізичний біль, як ознака, із якою закон пов"язує підставу кримінальної відповідальності, має суб"єктивно-об"єктивний характер. Попри надання переваги першій (суб"єктивній складовій, як відчуття болю потерпілим), ця ознака має оцінюватись у сукупності із іншими ознаками та доказами, які можуть дати змогу оцінити ознаку фізщичного болю з об"єктивної (незалежної) точки зору.
Отже, за аналізом досліджених по справі доказів, з урахуванням показів обвинуваченого судом встановлені об'активні дані що потерпіла ОСОБА_4 від дій обвинуваченої ОСОБА_6 , а саме нанесених по голові трьох ударів кулаком, відчувала фізичний біль.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд у відповідності до вимог ст.65,66,67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого. Судом також враховуються вимоги ст.50 КК України, згідно покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з п.1Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003/із змінами/, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
При призначенні покарання, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 суд вважає щире каяття і сприяння розкриттю злочину; визнання вини.
Обставин які обтяжують покарання ОСОБА_6 суд не вбачає.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд встановлює і його особу, що а саме, що раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 не притягувався, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працює по найму, офіційно не працює, на обліку в психіатричній лікарні не перебуває, перебував на обліку в Чернівецькому наркологічному диспансері з гострою алкогольною інтоксикацією; не перебуває на обліку в МТЦК та СП (а.с.кр.пр.44-54)
Суд, окрім наведеного, враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності дост.12КК України є нетяжким злочином, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінального проступку, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, дані про особу ОСОБА_6 його критичне ставлення до вчиненого, ступень тяжкості злочину, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.
На думку суду, призначене покарання у даному випадку є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування вимогст.69 КК України судом не встановлено.
Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України, а саме ДВД - Р диски слід залишити при матеріалах кримінального провадження. Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не застосовувався.
Керуючись ст. 126-1 КК України; ст.ст. 368,373,374,376 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України та призначити йому за даною нормою закону покарання у вигляді штрафу - п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн., в дохід держави.
Речовий доказ ДВДЛ Р диск залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с. кр.пр.62,68,75)
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Повний текст вироку підписано в нарадчій кімнаті 15.04. 2024 року.
Суддя ОСОБА_1