Житомирський апеляційний суд
Справа №279/8504/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретарів ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12023065490000375 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горщик, Коростенського району, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 групи, раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду змінити в частині призначення покарання та призначити йому за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді штрафу. Зазначає, що він є інвалідом другої групи, що підстверджується копією довідки МСЕК та копією пенсійного посвідчення інваліда 2 групи, чого суд не врахував, а тому відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України йому не можуть бути призначені громадські роботи.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить вирок змінити в частині призначеного покарання, призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 680 гривень. В решті вирок залишити без змін. Зазначає, що після проголошення вироку стало відомо, що ОСОБА_8 має інвалідність другої групи, про що останній не повідомляв. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме : не враховано положення ч.3 ст.56 КК України, а тому вирок суду в частині призначення покарання підлягає зміні.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Цивільний позов не подавався.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом та зазначено у вироку, ОСОБА_10 , 09.12.2023 року близько 10:00 години, перебуваючи в ресторані «Клевер», що за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_11 , наніс останній один удар правою рукою в область лівого ока, два удари правою ногою в область лівої ноги та один удар лівою ногою в область правої ноги ОСОБА_11 , чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній повіці лівого ока; двох синців по передній поверхні середньої нижньої треті правого стегна; чотирьох синців по зовнішній і передній поверхні середньої треті лівого стегна; синця по внутрішній поверхні верхньої лівої гомілки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Діями, які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Потерпіла, будучи належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з'явилася, просила апеляційний розгляд проводити у її відсутність, в частині покарання покладалася на розсуд суду.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого та захисника в підтримання апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.5 ст.382 КПК України вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
За таких обставин, висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у заподіянні потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, тому дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України кваліфікавані правильно.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Переглядаючи вирок суду в межах поданих обвинуваченим та прокурором апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції не перевірив дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність при призначенні покарання.
Так, оскаржуваним вироком обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України призначено покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.
Разом із тим, відповідно до ч.3 ст.56 КК України громадські роботи не призначаються зокрема, особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи.
Згідно довідки МСЕК № 083544 від 30.08.2022 ОСОБА_8 повторно встановлено друга група інвалідності на строк до 01.09.2024 (а.п.97).
За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для призначення обвинуваченому, який є інвалідом 2 групи, покарання у виді громадських робіт.
Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а тому вирок суду в частині призначення покарання, з урахуванням положень ст.51, ч.1 ст.404 КПК України підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 січня 2024 року щодо ОСОБА_8 - змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до безпосередньо Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: