Справа № 159/3455/23 Провадження №11-кп/802/229/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 квітня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023030550000515 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинскої області від 11 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 ,
Вказаним вироком суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тупали, Турійського району, Волинської області, громадянин України, не працюючий, з середньо освітою, не судимий в силу ст.89 КК України, не одружений, з інвалідністю 3 групи, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 .
засуджений за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк покарання попереднє ув'язнення з 08 травня 2023 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, строк покарання рахувати з 08 травня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено попередній, у виді тримання під вартою.
Вироком вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він 08 травня 2023 року близько 07 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у кухні будинку АДРЕСА_3 , під час конфлікту, що раптово виник на ґрунті неприязних відносин, в ході спільного розпивання алкогольних напоїв з його знайомою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення тілесних ушкоджені останній, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання тяжких наслідків, умисно наніс ОСОБА_10 три удари - один удар головою в її обличчя, після того ще один боковий удар кулаком правої руки по голові та в подальшому один удар ліктем правої руки в ділянку грудної клітки справа, після чого потерпіла впала на підлогу, а ОСОБА_8 продовжив умисно наносити численні хаотичні удари кулаком правої руки по тулубу та обличчі останньої, в результаті чого гр. ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому передньої стінки лівого зовнішнього слухового ходу, гематімпануму зліва, перелому кісток носа, множинних гематом обличчя, перелому п'ятого ребра справа, пневмотораксу справа. Перелом передньої стінки лівого зовнішнього слухового ходу, гематімпануму зліва відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння; перелом п'ятого ребра справа, малий пневмотораксу справа - до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалого розладу здоров'я, та перелом кісток носа, множинних гематом обличчя - до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом.
Не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, захисник подала апеляційну скаргу у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок його суворості. Вважає, що відносно обвинуваченого судом помилково не застосовано інститут звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що вину у вчиненому ОСОБА_8 визнав повністю. Зазначає, що потерпіла за місцем проживання характеризується з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, а також до кримінальної відповідальності, а саме за вчинення насильницьких дій. Крім того, у обвинуваченого є батьки похилого віку, яким необхідна допомога сина, однак незастосування ст.75 КК України, призведе до неможливості допомоги та опіки. Просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть обвинувачення, доводи апеляційної скарги, захисника обвинуваченого, яка подану апеляційну скаргу підтримувала та просила змінити вирок суду у частині призначеного покарання, думку прокурора, який апеляційну скаргу заперечував і просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.121 КК України, правильність висновків суду щодо доведеності його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення учасниками судового розгляду не оспорюється, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку, в цій частині відсутні.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги захисника, про можливість пом'якшення обвинуваченому покарання шляхом застосування положень ст.75 КК України, апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Приписами ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов'язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
Вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_8 , місцевим судом дотримані.
Як убачається з вироку місцевого суду, призначаючи ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд, дотримуючись наведених вимог кримінального закону, належним чином урахував усі обставини кримінального провадження, у тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, дані про особу винного, хоча він і є особою не судимою в силу ст.89 КК України, проте раніше тричі притягався до кримінальної відповідальності за умисні кримінальні правопорушення та у всіх випадках був звільнений від відбування покарання з випробуванням, але висновків обвинувачений ОСОБА_8 з цього не зробив, вчинив новий умисний тяжкий злочин проти здоров'я особи, що вказує на формальне психологічне ставлення обвинуваченого до покарання з випробуванням, на обліку в наркологічному диспансері та психлікарні не перебуває, не працює, являється особою з інвалідністю 3 групи, не одружений, має постійне місце проживання, сім'ю, відомості про негативну характеристику відсутні, потерпіла його пробачила та просила суворо не карати.
При цьому місцевий суд обґрунтовано взяв до уваги висновки досудової доповіді в якій орган пробації проаналізувавши отриману інформацію вважає, що наявний високий ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення і виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства у тому числі для окремих осіб.
Також судом враховано і наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме: визнання вини, щире каяття.
До обставин, які обтяжують покарання винного, місцевий суд відніс вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі чого суд першої інстанції прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, і тому призначив обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, в розмірі наближеному до мінімального.
Суд апеляційної інстанції вважає, що врахувавши сукупність зазначених обставин, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки а саме: перелом передньої стінки лівого зовнішнього слухового ходу, гематімпануму зліва, перелом кісток носа, множинних гематом обличчя, перелому п'ятого ребра справа, пневмотораксу справа, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, без застосування положень ст.75 КК України, яке необхідно відбувати реально, у зв'язку із чим апеляційний суд в даному кримінальному провадженні не знаходить обґрунтованих підстав для застосування положень ст.75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_8 ..
Призначене судом ОСОБА_8 покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення і на думку суду апеляційної інстанції повністю відповідає меті й принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке в даному випадку є адекватним характеру вчинених обвинуваченим дій, їх небезпечності та даним про особу винного, і не є надто суворим.
На думку суду апеляційної інстанції, у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, чи могли бути безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Підстав для зміни оскаржуваного вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_8 , який утримується під вартою, в той самий строк з моменту отримання копії даної ухвали.
Головуючий
Судді: