Справа № 761/8797/24
Провадження № 1-кс/761/6161/2024
05 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 231 100 000 010 88 від 21.12.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 231 100 000 010 88 від 21.12.2023, володільцем якого є ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024 (справа № 761/221/24) у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на належний ОСОБА_4 автомобіль «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У подальшому - 29.02.2024 слідчим СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_5 постановлено рішення про закриття кримінального провадження № 120 231 100 000 010 88 від 21.12.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України.
У той же час, вилучений автомобіль по теперішній час перебуває під контролем сторони обвинувачення, оскільки питання щодо скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слідчим та прокурором не вирішене.
У зв'язку з цим заявник просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024, оскільки у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Слідчий та прокурор, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, до суду не прибули.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Під час вирішення питання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди власника, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.
Процесуальним законом визначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
У силу ст. 9 КПК України при виконанні вказаного вище обов'язку слідчий суддя має неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження та зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладений на нього обов'язок, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення повноваженнями щодо застосування заходів процесуального примусу з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх процесуальних можливостей.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. З ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення прокурором наявності трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; а також у разі існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання завдання, поставленого прокурором.
Рішенням слідчого судді від 11.01.2024 з метою збереження речових доказів накладено арешт на автомобіль «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Отже, підставою накладення арешту на майно став висновок, що це майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, поняття речового доказу напряму пов'язане з кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється досудове розслідування, оскільки за допомогою у тому числі і такого доказу мають бути встановлені обставини, передбачені ст. 91 КПК.
Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з постановою слідчого від 29.02.2024 кримінальне провадження № 120 231 100 000 010 88 від 21.12.2023 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Відомостей про скасування постанови від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження або про її оскарження у порядку ст. 303 КПК сторона обвинувачення слідчому судді не надала.
Таким чином, закриття кримінального провадження через відсутність складу кримінального правопорушення тягне безумовне скасування заходів забезпечення, прийнятих під час досудового розслідування.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 8, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні № 120 231 100 000 010 88 від 21.12.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024 (справа № 761/221/24), на майно ОСОБА_4 , а саме автомобіль «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1