Справа № 758/2701/21
15 квітня 2024 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Семенюка Костянтина Володимировича про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Представник позивачки звернувся до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки розгляд справи тривав довгий час, на даний час справу розподілено іншому судді, позивачкою подано уточнення до позовних вимог, а тому вважає за доцільне повернутись до стадії підготовчого провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 3 ЦПК України суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ейрі проти Ірландії» та «Станєв проти Болгарії». Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
Відповідно до ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Приписами п. п. 8, 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
Таким чином, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, та вирішення питання щодо прийняття судом уточнених позовних вимог, та надання стороні відповідача можливості надати заперечення чи висловити визнання щодо суті спору, а також заявити відповідні клопотання, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження.
Керуючись ст. 3, 197, 353. 354 ЦПК України, суд -
Перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, до стадії підготовчого провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 27 травня 2024 року о 15 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леся БУДЗАН