печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3813/24-к
20 березня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 № 461/3021/18 в рамках кримінального провадження №12015100010006084 від 22.0.2015,-
Адвокат ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 № 461/3021/18 в рамках кримінального провадження №12015100010006084 від 22.0.2015, на причеп марки SCHMITZ моделі SKI 24, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір сірий, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп Н/ПР-САМОСКИД-Е номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає про відсутність підстав для арешту транспортного засобу, оскільки ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.05.2016 №2144-2016 став власником транспортного засобу - причепу марка SCHMITZ моделі SKI 24, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2013 випуску ще 27.05.2016, та є його власником по даний час. Станом на 20.04.2017 ТОВ «СКАЙБУД М» вже не було власником причеп марки SCHMITZ моделі SKI 24, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2013 року випуску, а тому перереєстрація транспортного засобу з ТОВ «СКАЙБУД М» у 2017 на інших осіб проводилася законно. Окрім того арешт на вказаний транспортний засіб вже неодноразово знімався та накладався повторно.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява слідчого групи слідчих - ОСОБА_5 , про розгляд клопотання за її відсутності, проти задоволення клопотання заперечує.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та представника органу досудового розслідування, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12015100010006084 від 22.06.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України. Вказане кримінальне провадженні було об'єднано із кримінальним провадженням №12017140090004208.
В рамках наведеного кримінального провадження № 12017140090004208 від 06.10.217 ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/3021/18 від 31.05.2018, накладено арешт на причеп марки SCHMITZ моделі SKI 24, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір сірий, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп Н/ПР-САМОСКИД-Е номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A № 98).
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та враховуючи, що органом досудового розслідування не доведено необхідності подальшого обмеження права власності ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 № 461/3021/18 в рамках кримінального провадження №12015100010006084 від 22.0.2015, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 № 461/3021/18 в рамках кримінального провадження №12015100010006084 від 22.0.2015 на причеп марки SCHMITZ моделі SKI 24, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2013 року випуску, колір сірий, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп Н/ПР-САМОСКИД-Е номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1