печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1870/24-к
14 березня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/44498/19 від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017,-
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/44498/19 від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017, на майно ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду подав заяву про залишення клопотання без розгляду.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та слідчого, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та, перевіривши заяву про залишення клопотання без розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, оскільки, адвокат ОСОБА_3 подав заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, тобто на даний час останній вимоги клопотання не підтримує. Відтак, правові підстави для розгляду клопотання про скасування арешту майна по суті відсутні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/44498/19 від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 22, 26, 107, 174 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/44498/19 від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1