печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15957/24-к
09 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
09.04.2024 старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100060000668 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, поєднаного з проникненням до приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Так, 22.03.2024, в період часу з 09 год. 15 хв. до 19 год. 40 хв., ОСОБА_6 приїхав до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до під'їзду № 3 вказаного будинку та піднявся на 7 поверх, де розташована квартира АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не може завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_6 , невстановленим досудовим розслідуванням шляхом проник до приміщення квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться на сьомому поверсі третього під'їзду.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном (крадіжку), в умовах воєнного стану, шляхом проникнення, з метою доведення до кінця злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні вище вказаної квартири, в одній із кімнат в шафі взяв з чохлу з під костюма грошові кошти в сумі 58 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 22.03.2024 становить 2 257 557 грн.), які належать ОСОБА_8 та банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_8 , переклав їх в спортивну сумку чорного кольору, після чого останній покинув приміщення вказаної квартири та пішов з викраденими грошовими коштами в невідомому напрямку.
Отже, ОСОБА_6 , завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 2 257 557 грн., що є особливо великими розміром.
Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаним з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
30.03.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Враховуючи існування обставин, які свідчать про те, що ризики передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_6 , вчинивши злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, не маючи міцних соціальних зав'язків, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією. Тобто усвідомлення відповідальності перед законом, може спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, підозрюваний без поважних причин не з'явився на виклик слідчого для проведення процесуальних дій 1, 2, 3 та 4 квітня 2024 року.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_6 , може знищити, сховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_6 з метою ухилення від відповідальності або пом'якшення покарання може у незаконний спосіб впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Зокрема, підозрюваний проживає неподалік від свідка ОСОБА_9 , що дає можливість протиправним шляхом схиляти його до зміни показань.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований.
Слідчий зазначає, що ризики визначені ст. 177 КПК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Окрім того, слідчий посилається на такі обставини як наявність суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованості пред'явленої підозри, наголосивши на відсутності будь-яких ризиків порушення підозрюваним належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, безпідставність внесення даного клопотання.
Підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, зазначивши про непричетність його до інкримінованого кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисників, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100060000668 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
30.03.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а обставини, які вказують на ризики є те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; може знищити, сховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ОСОБА_6 з метою ухилення від відповідальності або пом'якшення покарання може у незаконний спосіб впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
Санкція ч. 5 ст. 185 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).
Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.
Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
Між тим, долучені до матеріалів клопотання протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_8 , допит потерпілого ОСОБА_8 , протокол обшуку від 30.03.2024 за адресою: АДРЕСА_4 , протокол обшуку від 30.03.2024 за адресою: АДРЕСА_5 , протокол обшуку від 30.03.2024 транспортного засобу марки BMW 320I д.н.з. НОМЕР_2 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження; сукупність інших даних та доказів, виявлених, зафіксованих та одержаних, стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування, вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, проте вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків зазначених в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь-яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування та до таких доводів прокурора слідчий суддя ставиться критично.
Крам того, слід зазначити що заява про вчинення кримінального правопорушення не міститься даних щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_6 . Таких даних не містять і інші докази, долучені до клопотання.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Нікіфоренко проти України» від 18.02.2010, заява № 14613/03, а також рішення «Nordblad v. Sweden», заява № 19076/91, «Roldan Texeira and Other v. Italy», заява № 40655/98, «Amuur v. France», n.42, вказувалось, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції говорить про фізичну свободу людини, вона ставить за мету забезпечити, щоб нікого не було позбавлено свободи свавільно.
Свавілля може виникнути:
- коли має місце елемент несумлінності або обману з боку органів влади,
- коли санкція на арешт та виконання затримання не відповідають у дійсності меті обмежень, дозволених відповідним пунктом 1 ст. 5 Конвенції,
- якщо немає ніякого зв'язку між підставами для дозволеного позбавлення волі, на які робиться посилання, та місцем і умовами утримання під вартою,
- якщо немає пропорційності між підставою для затримання, на яку робиться посилання, та утриманням під вартою. Рішення Європейського суду з прав людини «James, Wells and Lee v. the UK», n.n. 192-195651, «Saadi v. the UK» [GC], n.69652.
Поняття «свободи особистості» має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання. Рішення ЄСПЛ «Guzzardi v.Italy», n. 95671.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також те, що кримінально процесуальним законом не визначено ризику як то необхідність суспільного інтересу, що може переважати над основоположними гарантіями прав людини, слідчий суддя відхиляє такі доводи слідчого.
Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не довела суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про наявність ризиків регламентованих ст. 177 КПК України, що слугували б підставами у обрані найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання, окрім того, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування і менш суворого запобіжного заходу, у зв'язку із недоказаністю існування ризиків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1