печерський районний суд міста києва
Справа № 756/143/23-ц
Пр. № 2-3356/24
20 березня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач, ПАТ АБ «Укргазбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 10 663,67 дол. США, удовий збір 4 636,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06/08/840. За умовами п. 1.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 108 000,00 дол. США на строк з 04.02.2008 року по 04.02.2038 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 13,5 % річних.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13.05.2010 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»1 029 924,78 грн заборгованість за кредитним договором із яких заборгованість за кредитним договором - 833 245,53 грн, заборгованість за процентами - 134 333,33 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 8 036,90 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення процентів - 27 009,00 грн, штраф за невиконання договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки - 27 300,00 грн. Вирішено питання судових витрат.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору та рішення суду, що підтверджується виписками по рахунках, просить відповідно до ст. 625 ЦК України, стягнути три проценти річних від простроченої суми, а саме: заборгованість за несвоєчасне погашення заборгованості за рішенням суду (3% річних) за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, що становить 10 663, 67 дол.США, що в еквіваленті за курсом НБУ (28,9877 грн. за 1 долар США) складає 309 115,39 грн, та вирішити питання про стягнення сплаченого судового збору.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2023 року прийнято справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та призначено судове засідання у справі на 06.09.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2023 року відкладено підготовче засідання у справі на 13.12.2023 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідача у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 04.02.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06/08/840.
Відповідно п. 1.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 108 00,00 дол.США на строк з 04.02.2008 року по 04.02.2038 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 13,5 % річних.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13.05.2010 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»1 029 924,78 грн заборгованість за кредитним договором із яких заборгованість за кредитним договором - 833 245,53 грн, заборгованість за процентами - 134 333,33 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 8 036,90 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення процентів - 27 009,00 грн, штраф за невиконання договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки - 27 300,00 грн. Вирішено питання судових витрат.
Фактично заборгованість в повному обсязі за кредитним договором не погашена, а рішення суду не виконано.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 06/08/840, 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, становить 10 663,67 дол. США.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-п (провадження № 14-154це18), від 04.09.2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2010 році зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду.
Такої ж позиції дійшов Верховний суд у постанові від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Враховуючи, що рішення суду є обов'язковим, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, та не виконав рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.05.2010 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з відповідачів заборгованість у вигляді 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, 3% річних з непогашеної суми основного боргу за розрахунковий період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, що становить 10 663, 67 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ (28,9877 грн. за 1 долар США) складає 309 115,39 грн.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в межах періоду загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України з 05.02.2019 року по 23.02.2023 року, та вирішив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за несвоєчасне погашення заборгованості за рішенням суду (3% річних) за період з 05.02.2019 року по 23.02.2023 року, що становить 6 557,37 дол. США.
Згідно платіжного доручення № 9835-60 від 16.11.2022 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 636,73 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 850,67 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість у розмірі 6 557 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) 37 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 4 636 (чотири тисячі шістсот тридцять шість) 73 коп.
Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»: місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280.
Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 20.03.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький