12.04.2024 Справа № 756/270/24
Ун.№756/270/24
Пр.№2/756/1675/24
12 квітня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши у порядку прощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір, згідно з яким, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивачем було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», за умовами якої позивачу відкрито рахунок та видано кредитну карту на якій встановлено кредитний ліміт.
Як вказує позивач, будь-яких інших документів, зокрема, Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів йому надано не було, анкета-заява розміру кредитного ліміту не містить, а також сам факт підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг та Довідки про умови кредитування не свідчать про беззаперечне ознайомлення клієнта з Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Крім того, банк нараховує одночасно неустойки та штрафи за порушення виконання договору, що заборонено чинним законодавством.
Позивач вважає, що укладений внаслідок підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяги з Тарифів та з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного і кредитного договору, а заборгованість є безпідставною та неправомірною, оскільки не підтверджують вказаних обставин.
На підставі викладеного, позивач просить кредитний договір укладений між позивачем та банком визнати недійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій із застосуванням наслідків недійсності правочину, зобов'язати відповідача зробити перерахунок заборгованості за кредитним договором з урахуванням визнання Кредитного договору недійсним в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій.
Ухвалою суду 15.01.2024 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
У поданому відзиві на позовну заяву представник АТ «Універсал Банк» просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Зазначив, що 26.11.2020 ОСОБА_1 підписав з АТ «Універсал Банк» договір про надання банківських послуг у вигляді анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, на підставі чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
У відповідності до пункту першого анкети-заяви, позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом із:умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK|Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
В пункті 2 Анкети-заяви зазначено, що ця Анкета-заява також є заявою на відкриття рахунку, поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 у гривні на ім'я ОСОБА_1 .
Зазначає, що за змістом позову позивач не заперечує, що він та АТ «Універсал Банк» уклали договір, позивач отримав платіжну картку та користувався коштами в межах кредитного ліміту та взагалі банківськими послугами в межах Договору. Банк також підтверджує ці обставини. Таким чином, факт отримання платіжної картки Позивачем і користування ним грошовими коштами в межах кредитного ліміту для власних потреб не потребує доказуванню.
Вважає, що правовідносини, які наразі існують між сторонами, щодо відкриття поточного рахунку, випуск платіжної картки, встановлення кредитного ліміту, надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту, нарахування процентів за користування коштами, є наслідком вже укладеного сторонами по справі Договору про надання банківських послуг від 26.11.2020 року, який Позивачем певний час виконувався, що само по собі є підтвердженням його укладення та прийняття умов договору.
В зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як убачається з матеріалів справи, 26.11.2020 відповідач підписав з АТ «Універсал Банк» договір про надання банківських послуг у вигляді анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, на підставі чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно п.п.1,2,3 анкети-заяви позивач погодився та підтвердив своїм підписом, що вказана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підтвердив, що знайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім того, беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати або зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідно до п.п. 2.1 п.2 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору у тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, у т.ч. нормативно-правових актів Національного Банку України.
Підпунктом 2.1 п.2 Розділу IІ Умов визначено, що для надання послуг Банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання Клієнтом анкети-заяви та отримання Картки.
Щодо нарахування процентів та кредитного ліміту суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання потрібно виконувати належним чином відповідно до їх умов, а також вимог закону та інших правових актів.
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Главою 5 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу II Умов і правил передбачено: п.5.1. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі; п.5.2. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування; п.5.4. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.
Як вбачається з п. 5.9. глави 5 цього розділу на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця.
У відповідності до п. 5.10 Розділу IІ Умов сума щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів, але не менше 100 грн. та не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Мінімальний платіж формується в перший день місяця наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до першого числа наступного місяця.
Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені у мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами (п. 5.11 Розділу IІ Умов).
Погашення заборгованості Клієнта за Договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок Клієнта у наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені відсотки/проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та відсотки за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені Договором. У випадку, якщо Клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного Щомісячного мінімального платежу (тобто, по сплаті відсотків та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими Щомісячними мінімальними платежами відбувається згідно строків виникнення заборгованості Клієнта, починаючи з найдавнішого (за строком виникнення) щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного мінімального платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого Щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань Клієнта за Договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок (п.5.13 Розділу IІ Умов).
Згідно п. 5.15 Розділу IІ Умов за порушення строків сплати Щомісячного мінімального платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою внаслідок невнесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою.
При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується. У разі усунення Клієнтом вищезазначених порушень процентна ставка за користування Кредитом встановлюється у розмірі базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.
Згідно п. 5.16 Розділу IІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50% від суми одержаного Клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.
З пунктів 5.17., 5.18, 5.19 Розділу IІ Умов вбачається, що у випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.
При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати Обов'язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу).
У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідно до п. 5.22 Розділу IІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
Пунктом 5.23 Розділу IІ Умов встановлено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в певній частці у разі невиконання клієнтом зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що зобов'язання банку з надання позивачу кредиту були виконані в повному обсязі.
Сторони при укладенні договору визначили та погодили порядок надання та обслуговування кредиту, зокрема і розмір відсоткової ставки.
Згідно довідки про рух коштів по картці ОСОБА_1 кредитний ліміт позивача зменшувався та збільшувався декілька разів, і станом на 29.01.2024 становив 39 298,38 грн.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Позивач посилається на те, що анкета-заява не є кредитним договором, не містить необхідних умов, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту та розміру та порядку нарахування відсотків, будь-яких інших документів між позивачем та банком укладено не було, позивача не було ознайомлено з усіма умовами надання кредиту, а отже кредитний договір має бути визнаний судом недійсним в частині нарахувань відсотків, пені та штрафних санкцій з застосуванням наслідків недійсності правочину.
В той же час, сторона відповідача зазначала про те, що всі умови договору завчасно були відомі позивачу, оскільки позивач підтвердив отримання ним інформації щодо умов кредитування відповідно до вимог чинного законодавства про захист прав споживачів у відповідному мобільному додатку.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно у письмовій формі: у паперовому вигляді, у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному вебсайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Крім того, Анкета - заява до Договору про надання банківських послуг 226.11.2020 року підписана позивачем особисто.
Відповідно п.6 Анкети-заяви Клієнт просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку.
Також Клієнт засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідальним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільний додаток з метою засвідчення дій Клієнта згідно з Договором.
Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно п. 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Правління НБУ №78 від 14.08.2017, використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом установи, який укладається в письмовій формі (у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованими ЕП сторін) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта установи відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Відповідно до п.п.23,24 цього Положення установи та їх клієнти під час вчинення правочинів у вигляді електронних документів мають право використовувати удосконалений ЕП на підставі договору з урахуванням вимог п. 14 розділу ІІ цього Положення. Установа визначає технологію використання удосконаленого ЕП та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії установи з клієнтом установи.
Відповідно до п.44 цього Положення установа визначає технологію використання удосконаленої електронної печатки та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії установи з клієнтом установи.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З відзиву відповідача убачається, що банк використовує електронний договір та застосовує електронний підпис. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється безпосередньо у точці видачі або спеціалістом банку, який виїжджає за адресою, вказаною клієнтом.
У випадку коли особа не дає згоди щодо умов і правил надання банківських послуг у за стосунку «Monobank» шляхом накладення електронного цифрового підпису, тоді застосунок не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку, проведення будь-яких операцій без такого підтвердження є неможливим, без отримання листа на електронну пошту та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету кредитний договір з позичальником не був би укладений.
З огляду на викладені обставини, твердження сторони позивача про відсутність ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту суперечить матеріалам справи та не узгоджується з нормами чинного законодавства, а відсутність підпису позичальника на паперовому екземплярі умов обслуговування, тарифів, таблиці обчислення та паспорті споживчого кредиту не свідчить про неукладеність кредитного договору.
Крім того, з наданої стороною відповідача виписки про рух коштів по картці позичальника убачається, що позивач після отримання банківської картки активно користувався кредитними коштами.
Таким чином, судом встановлено, що умови кредитування позивач розумів та погодив, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» отримав, про що свідчить його підпис в анкеті-заяві.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що банком та позичальником при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього договору, позичальником підтверджено своїм підписом, що він ознайомлений з умовами кредитування та згодний з ними, договір укладено у письмовій формі у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання вказаного кредитного договору недійсним, а також для задоволення інших позовних вимог як похідних.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Інших доказів, які б спростували висновки суду, позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.М. Майбоженко