12.04.2024 Справа № 756/18353/21
Справа № 756/18353/21
Провадження № 2/756/191/24
12 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Тихої О.О.
за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивачі звернулися до Оболонського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в якому просили: 1) стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 51 446,80 грн.; витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у сумі 3 000,00 грн.; витрати на придбання дезінфекційних засобів у сумі 741,50 грн.; моральну шкоду у сумі 30 000,00 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 851,88 грн., а також витрат на правничу допомогу у сумі 8 900,00 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , майнову шкоду у сумі 105 893,60 грн.; витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у сумі 3 000,00 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1 058,94 грн., а також витрат на правничу допомогу у сумі 8 900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_3 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
18.08.2021 сталося залиття належної позивачам квартири з квартири АДРЕСА_2 , що розташована над квартирою позивача поверхом вище, яка належить відповідачу та у якій проживає остання.
Факт та наслідки залиття зафіксовані в Акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021 та у Дефектному акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 19.08.2021, підписаними членами комісії та затвердженими головою правління ОСББ «Богатир».
З метою встановлення розміру завданих збитків та вартості ремонтно-відновлювальних робіт позивачі звернулися до ТОВ «Судова незалежна експертиза України» для проведення незалежної оцінки матеріальних втрат, понесених внаслідок залиття їх квартири.
Відповідно до Висновку експерта № ED-1727-1-1887.21 від 26.10.2021 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 154 340,40 грн.
23.09.2021 позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача був направлений лист з пропозицією відшкодувати спричинену шкоду у добровільному порядку, однак вказаний лист залишився без належного реагування.
17.09.2021 у квартирі позивачів був проведений частковий демонтаж пошкодженого ламінату і шпалер та виявлено грибок, у зв'язку з чим, були понесені додаткові витрати у розмірі 741,50 грн., а позивач ОСОБА_1 була вимушена переїхати жити до своїх родичів.
З огляду на те, що залиття квартири сталося з вини відповідача, яка відмовляється у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду, позивачі вимушені звернутись з вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 10.12.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14.06.2022 за клопотанням представника позивачів витребувано з КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості про власників квартири АДРЕСА_3 .
04.08.2021 з КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на виконання вказаної ухвали суду надійшла ініформація про те, що квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 , разом з правовстановлюючим документом.
19.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021, на який посилаються позивачі, не відповідає вимогам, встановленим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, оскільки вказаний документ складений неуповноваженими на те особами - представниками ОСББ «Богатир» без представників виконавця послуг та представників організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, в акті про залиття причиною залиття зазначено, що причиною залиття є аварія, що трапилася на системі демонтованої частини системи гарячого водопостачання внаслідок встановлення кранів у зв'язку з демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати, проте у висновку комісією зазначено про необхідність приведення системи централізованого опалення у віфдповідність до проектної документації. Крім того, в акті чітко не зазначені причини залиття, що саме залито, обсяги ушкоджень, відсутній висновок щодо винної особи. Акт складений за відсутності власника квартири АДРЕСА_3 , оскільки відповідач не є власником вказаної квартири і не уповноважена його представляти. У зв'язку з цим позивачами не доведено, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі і що саме з вини останньої сталося залиття належної їм квартири.
28.11.2022 представник позивачів подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що усупереч твердженням представника відповідача Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021 складений уповноваженими особами - членами комісії, до якої входили голова правління ОСББ «Богатир» ОСОБА_6 та член правління - слюсар-сантехнік ОСОБА_7 . Вказав на те, що факт залиття був зафіксований у двох документах, які доповнюють один одний: Акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021, а також Дефектному акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 19.08.2021. При цьому, доводи представника відповідача про те, що в акті не зазначена причина залиття та винна особа, не відповідають дійсності, оскільки причина залиття була безпосередньо встановлена комісією за результатами візуального обстеження квартири відповідача, яке проводилось за участю останньої, а зі змісту Акту про залиття та Дефектного акту зрозуміло, що винною особою у залитті квартири позивачів є власниця квартири АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 10.01.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 15.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_5 та залучено останню до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
25.07.2023 представником третьої особи - адвокатом Дяченком І.В., до суду подані пояснення третьої особи, у яких останній зазначив, що позивачами помилково заявлені позовні вимоги до ОСОБА_4 як до власника квартири АДРЕСА_3 , оскільки власником вказаної квартири є мати останньої - ОСОБА_5 . Вказані обставини, на думку представника третьої особи, є підставою для відмови у задоволенні позову, який подано до неналежного відповідача, а на стадії підготовчого провадження, будучи обізнаними про даний факт, сторона позивача не скористалася правом на заміну відповідача належним. Наполягав на тому, що Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021 та Дефектний акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 19.08.2021 є неналежними і недопустимими доказами, оскільки Акт про залиття декілька разів коригувався, після чого був підписаний головою ОСББ «Богатир», свідками та слюсарем-сантехніком ОСОБА_7 , при цьому відкоригований акт ОСОБА_7 не складався. Крім того, Акт № 2 від 18.08.2021 був складений виключно двома представниками ОСББ «Богатир», без представників виконавця послуг, представників організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, а також власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 . Таким чином, акт складений неуповноваженими особами та не відповідає формі, встановленій Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005.
Представник позивачів - адвокат Рейзін М.В. та позивач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 12.03.2024, не з'явилися, на електронну пошту суду представник позивачів надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ст. 2 ЦПК України).
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У своїй постанові від 15.02.2024 у справі № 990/222/23 Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд судом справи за неявки позивача, з урахуванням його належного повідомлення, не свідчить про недотримання судом принципу рівності сторін.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачі та їхній представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить клопотання представника позивачів про його відкладення, проте у судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неявки у судове засідання не подали, беручи до уваги те, що учасниками справи у попередніх судових засіданнях були висловлені доводи в обгрунтування своїх позовних вимог та заперечень проти позову, представник позивачів приймав участь у судових засіданнях під час допиту свідків, заявлених позивачами, та під час дослідження письмових матеріалів справи, а отже судом у повній мірі було дотримано права позивачів та їхнього представника брати участь у судових засіданнях, у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи та свідкам, надавати пояснення суду, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів з урахуванням позицій сторін, зазначених у попередніх судових засіданнях.
Представник відповідача та третьої особи - адвокат Дяченко І.В., надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також відсутності відповідача та третьої особи, в якій просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та поясненнях третьої особи.
У судовому засіданні, призначеному на 28.08.2023, представник позивачів підтримав позовну заяву з викладених у ній підстав та просив її задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що 18.08.2021 за адресою: АДРЕСА_4 з квартири АДРЕСА_2 відбулось залиття квартири, що належить позивачам. Після встановлення вказаного факту було скликано комісію, якою складено Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021, у якому було зафіксовано причину залиття. 19.08.2021 комісією було складено дефектний акт та в подальшому встановлено суму матеріальних збитків. Власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 не запрошувалася для складання акту, оскільки спілкування відбувалося з ОСОБА_4 , а в ОСББ були відсутні відомості щодо власника цієї квартири. Йому відомо лише про те, що складався один Акт про залиття, який долучено до позову та який підписано уповноваженими посадовими особами ОСББ «Богатир».
Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи підтримала позовні вимоги, зазначивши, що вимушена звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки відповідачем шкода, спричинена залиттям її квартири, у добровільному порядку не відшкодована. Пояснила, що 18.08.2021 у квартирі АДРЕСА_3 , сталась аварія, у зв'язку з тим, що у ванній кімнаті вказаної квартири зірвало кран, встановлений на місті демонтованої рушникосушарки, внаслідок чого сталося залиття квартир, розташованих знизу. Про залиття квартири вона дізналась від сусіда ОСОБА_8 , який мешкає у квартирі АДРЕСА_5 , розташованій в їхньому будинку, який, побачивши сліди затоплення у своїй квартирі, піднявся на дев'ятий поверх та встановив, що залиття відбувається з квартири АДРЕСА_2 , а вода тече по сходовій клітці. ОСОБА_8 викликав сантехніка, а також повідомив про даний інцидент сусідів, після чого приїхала відповідач з батьком та надала доступ до своєї квартири. Обстеження квартири АДРЕСА_2 проводили голова ОСББ «Богатир» ОСОБА_6 , а також сантехнік, крім того, при цьому були присутні: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , які допомагали усувати наслідки залиття, черпати воду, яка була не тільки у квартирі, а й текла по балкону. Після обстеження квартир та встановлення причини та наслідків залиття членами комісії було складено акт у чотирьох примірниках, один з яких отримала відповідач для ознайомлення. Від підписання акту відповідач відмовилась, сказали, що усе відшкодують. Акт про залиття складався один раз і зміни до нього не вносилися. Вони вважали, що саме ОСОБА_4 є власником квартири, з якої сталося залиття, оскільки вона так сказала, інших відомостей у них не було.
Представник відповідача та третьої особи під час судового розгляду заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, у позові просив відмовити, оскільки його пред'явлено до неналежного відповідача, яка не є власником квартири, з якої, як стверджують позивачі, сталося залиття, а отже її вина відсутня. Звертаючись до суду з даним позовом позивачі мали з'ясувати цю обставину. Наполягав на тому, що Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення від 18.08.2021 є недопустимим доказом і не повинен прийматися судом до уваги, оскільки за формою і змістом він не відповідає вимогам діючого законодавства, до акту вносилися правки, у зв'язку з чим доданий до позовної заяви акт не надавався відповідачу для ознайомлення та підписання.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є головою правління ОСББ «Богатир», яке утримує будинок АДРЕСА_4 . 18.08.2021 йому стало відомо від мешканця квартири АДРЕСА_6 відбулось залиття квартир: № 25, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , після чого вони перекрили воду у підвалі будинку. Коли вони потрапили до квартири АДРЕСА_2 то побачили, що з крану у ванній кімнаті текла вода, усі почали черпати воду. Причина залиття була встановлена візуальним оглядом, після чого складено Акт про залиття, підписаний членами комісії - ним і слюсарем-сантехніком ОСОБА_7 , а також ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Наступного дня - 19.08.2021, склали Дефектний акт. Один примірник Акту про залиття він дав для ознайомлення ОСОБА_4 , яка відмовилася від його підписання. Акт про залиття складався один раз і зміни до нього не вносилися. Примірник акту, що надавався відповідачу, не містив печатки ОСББ.
Свідок ОСОБА_9 , допитаний у судовому засіданні, пояснив, що проживає у квартирі АДРЕСА_8 , у якій також відбулось залиття, а тому бачив його наслідки та приймав участь у їх ліквідації. Залиття відбулось саме з квартири АДРЕСА_2 , вода у цій квартирі була скрізь - у кухні, ванній та коридорі, витікання було з крана у ванній кімнаті, де мала бути сушарка. З власником квартири АДРЕСА_2 не знайомий, на виклик приїхала ОСОБА_11 з батьком і вони допустили, що саме вона є власницею.
Вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 281478352 від 27.10.2021.
18.08.2021 членами комісії у складі: голови правління ОСББ «Богатир» Твардовського Е.В., члена правління ОСББ «Богатир» слюсаря-сантехніка ОСОБА_7., за участю власників квартир АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , № 25 - ОСОБА_10 , № 30 - ОСОБА_8 , складено Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, підписаний членами комісії та затверджений головою правління ОСББ «Богатир» ОСОБА_6 ОСОБА_4 від підпису вказаного акту відмовилася.
В Акті про залиття зазначено, що в результаті витоку води з квартири АДРЕСА_2 було залито коридор, балкон та три приміщення квартири АДРЕСА_9 , розташованої на 7 поверсі, та суміжну кімнату з квартирою АДРЕСА_10 , що належить ОСОБА_8 . В результаті залиття пошкоджені приміщення квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_11 та АДРЕСА_5 . Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі демонтованої частини системи гарячого водопостачання в межах квартири АДРЕСА_2 , є неякісне встановлення кранів у зв'язку з демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати першого рівня (9 поверх) квартири.
19.08.2021 членами комісії у складі: голови правління ОСББ «Богатир» Твардовського Е.В., члена правління ОСББ «Богатир» слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 , за участю власників квартир АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_11 - ОСОБА_10 , квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_8 , складено Дефектний акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, підписаний членами комісії та затверджений Головою правління ОСББ «Богатир» ОСОБА_6 , у якому зазначено, що у квартирі АДРЕСА_7 стоїть висока вологість, вода ще просочується по стелі, стінах квартири: коридору, санвузлу та трьом житловим кімнатам.
Відповідно до Висновку експерта № ED-1727-1-1887.21 від 26.10.2021 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 154 340,40 грн.
23.09.2021 позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача був направлений лист з пропозицією відшкодувати спричинену шкоду у добровільному порядку (трекінг відправлення 0420920628205).
З листа КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-6422 (И-2022) та свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Управління житлового господарства» Оболонського району м. Києва 20.05.2005, убачається, що квартира АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_5 .
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
За статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Системний аналіз зазначених положень законодавства у взаємозв'язку із положеннями статті 1166 ЦК України дає підстави для висновку, що власник квартири зобов'язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані, своєчасно усувати недоліки у його роботі, а також самовільно не втручатися у внутрішньобудинкову систему централізованого теплопостачання. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв'язку з невиконанням таких обов'язків, підлягає відшкодуванню саме власником.
Судом встановлений факт залиття 18.08.2021 квартири позивачів із квартири, яка знаходиться поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_3 , отже відповідальним за заподіяну позивачам шкоду є власник вказаної квартири.
Під час розгляду справи судом встановлено, що єдиним власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Управління житлового господарства» Оболонського району м. Києва 20.05.2005, яка не є відповідачем у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 не має відповідати за пред'явленими позивачами вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки квартира АДРЕСА_3 , з якої було залито квартиру позивачів, належить на праві приватної власності виключно ОСОБА_5 .
Пред?явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачів, пов'язані з розглядом даної справи, суд покладає на позивачів.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 ;
Позивач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_14 ;
Третя особа: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_14 .
Дата виготовлення повного судового рішення - 12.04.2024.
Суддя О.О. Тиха