2-сз/754/24/24
Справа № 754/16993/23
Іменем України
15 квітня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: О. Грегуль, секретар судового засідання: І. Вакуленко, справа № 754/16993/23
ОСОБА_1 - заявник/позивач
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - відповідач
Вимоги позивач: стягнення коштів
Шпортило Я.І. - адвокат заявника/позивача
Позивачем подано позов у якому посилаючись на неповне виконання відповідачем рішення Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2018 у справі № 757/75106/17-ц (суддя: Литвинова І.В.), позивач просить стягнути з відповідача: 1051086,60 грн. - втрати від інфляції (сума: 871404,78 грн., період з грудня 2020 по жовтень 2023) і три проценти річних від простроченої суми (сума: 179681,82 грн., період з 24.11.2020 по 22.11.2023) та судові витрати.
Документ сформований в системі «Електронний суд».
10.04.2024 головуючому разом із справою № 754/16993/23 передано заяву про повернення судового збору в сумі: 2898,72 грн., яка подана адвокатом заявника/позивача.
Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв'язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.
Учасники справи в судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для вирішення питання про повернення судового збору за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2024 у справі № 754/16993/23 позов задоволено.
Тобто позивачем пред'явлено і судом задоволено одну позовну майнового характеру.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При поданні позову документ сформований в системі «Електронний суд», тому позивач мав сплатити: 1051086,60 : 100 % х 0,8 = 8408,6928 (після математичного округлення) = 8408,69 грн. - судового збору.
Позивачем при поданні позову судовий збір сплачено в сумі: 10695,89 грн. по квитанції про сплату № 3553-5560-8030-9390 дата оплати 22.11.2023 час 12:12:58.
10695,89 - 8408,69 = 2287,20 грн..
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин заява про повернення судового збору задовольняється.
Керуючись ст. 258, 260 ЦПК України,
Задовольнити заяву про повернення судового збору.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ): 2287,20 грн. - судового збору, сплаченого по квитанції про сплату № 3553-5560-8030-9390 дата оплати 22.11.2023 час 12:12:58, отримувач «ГУК у м. Києві/Деснян.р-н/22030101».
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів.
Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).