Справа № 369/2363/21
Провадження № 2/369/189/24
Іменем України
07.02.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Лоу А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (далі - ПАТ «Київметробуд») про поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він тривалий час працював на посаді начальника управління Тунельного загону № 14 ПАТ «Київметробуд».
Наказом ПАТ «Київметробуд» за № 2 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання функціональних обов'язків з 08 січня 2020 року на час проведення службового розслідування. Про хід і результати проведення службового розслідування позивача не повідомляли.
02 липня 2020 року на заробітну банківську карту ОСОБА_1 надійшов платіж в сумі 45 220,15 грн. із зазначенням «заробітна плата (розрахункові)», в зв'язку з чим він зробив висновок про ймовірне його звільнення із займаної посади в ПАТ «Київметробуд».
Своє звільнення вважав незаконним, оскільки він є членом профспілкової організації ОПО ПАТ «Київметробуд», відомості про його звільнення з посади в ПАТ «Київметробуд» в профспілковій організації відсутні, ОПО ПАТ «Київметробуд» подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з позивачем не отримувала, згоду на розірвання трудового договору не надавала.
За наявною інформацією розмір заробітної плати позивача у квітні 2020 року склав 13 561,65 грн., а у травні 2020 року - 12 641,15 грн. У зв'язку з чим, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.07.2020 по 12.02.2021 склав 102 190,92 грн. (=156 (кільк. роб. днів) х 655,07 (середньоденна з/п)).
Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Київметробуд» про припинення трудового договору з позивачем; поновити його на роботі на посаді начальника управління Тунельного загону № 14 ПАТ «Київметробуд» з дня звільнення; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі; покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2021 було відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.09.2021 було прийнято дану справу до провадження судді Волчка А.Я.
23.12.2021 генеральний директор АТ «Київметробуд» подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 57262, відповідно до якого зазначив, що 21.07.2016 на підставі наказу від 20.07.2016 № 43 о/с позивач був прийнятий до ПАТ «Київметробуд» на посаду начальника управління Тунельного загону № 14.
Наказом в.о. генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_2 від 08.01.2020 № 02 «Про призначення службового розслідування» на час його проведення було відсторонено позивача з 08.01.2020 від виконання своїх функціональних обов'язків із збереженням заробітної плати.
У зв'язку із завершенням службового розслідування наказом в.о. генерального директора ПАТ «Київметробуд» Мироненка М.І. від 25.05.2020 № 145/1 наказано начальнику управління Тунельного загону № 14 ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_1 з 01.06.2020 приступити до виконання своїх обов'язків.
Проте, як вказано у відповіді на відзив, позивач був відсутній на роботі з 01.06.2020 по 30.06.2020.
У зв'язку з цим, наказом заступника генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_3 від 30.06.2020 № 176/1 накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Наказом генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_4 від 30.06.2020 № 177 наказано звільнити ОСОБА_1 за прогули без поважних причин.
На підставі наказу ПАТ «Київметробуд» від 30.06.2020 № 177 наказом в.о. начальника управління ТЗ № 14 ПАТ «Київметробуд» від 30.06.2020 року № 87 о/с звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління ТЗ № 14 ПАТ «Київметробуд» 30.06.2020 за прогули без поважних причин, п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
При чому зазначено, що посадовими особами AT «Київметробуд» директором з безпеки ОСОБА_5 , директором з управління проектами ОСОБА_6 та заступником генерального директора ОСОБА_3 в Актах про відсутність працівника на роботі зафіксовано факт не виходу позивача на роботу о 08:00 год. у робочі дні в період з 01.06.2020 по 05.06.2020, з 09.06.2020 по 12.06.2020, з 15.06.2020 по 19.06.2020, з 22.06.2020 по 26.06.2020 та 30.06.2020 року.
В зазначених Актах вказано про відсутність позивача на робочому місці протягом усього робочого дня. При цьому останній попередньо про свою відсутність нікого не повідомляв. Причину відсутності на роботі позивача на момент складання актів не встановлено, так як останній на телефонні дзвінки не відповідав.
В подальшому підтверджуючі відповідні виправдні документи позивачем надано не було.
При звільненні позивача за прогул на підставі п.4 ст.40 КЗпП України відповідачем встановлено факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
При цьому в наказі від 30.06.2020 року № 1.76/1 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення встановлено відсутність позивача на роботі з 01.06.2020 по 30.06.2020, що документально підтверджено Актами про відсутність працівника на роботі за вказаний період.
На виконання зазначеного наказу № 176/1 для позивача робочі дні з 01.06.2020 по 30.06.2020 встановлено днями прогулів, що зафіксовано у табелі обліку використання робочого часу по підприємству, який також підтверджує факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці за вказаний період.
Крім того, згідно наданих бухгалтерією Тунельного загону № 14 AT «Київметробуд» розрахункового листа за травень-червень 2020 року та довідки від 07.12.2021 № T3K00000013 позивачу до виплати за червень місяць 2020 року була нарахована та виплачена лише компенсація за дні невикористаної відпустки при звільненні в сумі 45 220,15 гри.
При цьому заробітна плата за відпрацьовані робочі дні у червні місяці 2020 року не нараховувалась, що є ще одним підтвердженням відсутності позивача на роботі за вказаний період.
Зазначено, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення може бути застосоване не пізніше одного місяця із дня виявлення прогулу, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці, і не пізніше шести місяців із дня його вчинення. Останнім днем прогулу позивача було 30.06.2020. Наказ про звільнення видано відповідачем в той же день.
Таким чином, відповідачем додержано строки застосування до позивача дисциплінарного стягнення за прогул у вигляді звільнення, про що 30.06.2020 видано наказ за № 87 о/с.
Також у день звільнення проведено з позивачем остаточний розрахунок та відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України відділом кадрів надіслано поштою повідомлення про необхідність отримання трудової книжки з повідомленням про вручення та описом вкладення за домашньою адресою позивача з пропозицією явитися за трудовою книжкою та запропоновано надати письмову згоду надіслати трудову книжку поштою.
Генеральний директор АТ «Київметробуд» просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.04.2023 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи.
При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи. У зв'язку із відсутністю заперечень позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, 21.07.2016 на підставі наказу від 20.07.2016 № 43 о/с ОСОБА_1 був прийнятий до ПАТ «Київметробуд» на посаду начальника управління Тунельного загону № 14.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.
Наказом в.о. генерального директора ПАТ «Київметробуд» Крапівіна Ю.М. від 08.01.2020 № 02 «Про призначення службового розслідування» на час проведення службового розслідування позивача було відсторонено з 08.01.2020 від виконання своїх функціональних обов'язків із збереженням заробітної плати.
У зв'язку із завершенням службового розслідування наказом в.о. генерального директора ПАТ «Київметробуд» Мироненка М.І. від 25.05.2020 № 145/1 наказано начальнику управління Тунельного загону № 14 ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_1 з 01.06.2020 приступити до виконання своїх обов'язків.
Відповідач зазначав, що у зв'язку із прогулами ОСОБА_1 , що на його думку, підтверджується Актами про відсутність працівника на роботі від 01.06.2020, від 02.06.2020, від 03.06.2020, від 04.06.2020, від 05.06.2020, від 09.06.2020, від 10.06.2020, від 11.06.2020, від 12.06.2020, від 15.06.2020, від 16.06.2020, від 17.06.2020, від 18.06.2020, від 19.06.2020, від 22.06.2020, від 23.06.2020, від 24.06.2020, від 24.06.2020,від 25.06.2020, від 26.06.2020, від 30.06.2020, які підписані директором з безпеки ОСОБА_5 , директором з управління проектами ОСОБА_6 , заступником генерального директора ОСОБА_3 , наказом заступника генерального директора ПАТ «Київметробуд» Золотарьовим Ю.М. від 30.06.2020 № 176/1 накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Наказом генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_4 від 30.06.2020 № 177 наказано звільнити ОСОБА_1 за прогули без поважних причин.
На підставі наказу ПАТ «Київметробуд» від 30.06.2020 № 177 наказом в.о. начальника управління ТЗ № 14 ПАТ «Київметробуд» від 30.06.2020 року № 87 о/с звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління ТЗ № 14 ПАТ «Київметробуд» 30.06.2020 за прогули без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Безумовно, це мають бути об'єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з'явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.
Частиною 1 ст. 147 КЗпП України зазначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
Матеріали справи не містить доказів того, що ОСОБА_1 надавав письмові пояснення щодо відсутності його на роботі у робочі дні в період з 01.06.2020 по 30.06.2020 чи такі пояснення від нього вимагались роботодавцем.
Більш того, матеріали справи не міститься доказів того, що позивач був ознайомлений з наказом «Про завершення службового розслідування» № 145/1 від 25 травня 2020 року, згідно якого останній повинен був приступати до виконання своїх обов'язків з 01 червня 2020 року.
У той же час, відповідно до ст. 43 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» регламентовано порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, та встановлено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Згідно копії довідки, виданої Головою ОПО ПАТ «Київметробуд» від 12.02.2021, вбачається, що станом на день надання цієї довідки членство ОСОБА_1 в ОПО ПАТ «Київметробуд» не припинене; відомості про звільнення ОСОБА_1 з посади в ПАТ «Київметробуд» в профспілкової організації відсутні, ОПО ПАТ «Київметробуд» подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 не отримувала, згоду на розірвання трудового договору не надавала.
Відтак судом по справі встановлено, що позивача звільнено відповідачем з порушенням вимог ст. 43 та ст. 43-1 КЗпП України, а саме без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - Об'єднаної профспілкової організації ПАТ «Київметробуд», членом якої позивач є з 23 липня 1997 року. У зв'язку з чим, правомірним є задоволення позовної вимоги про поновлення позивача на роботі на посаді начальника управління Тунельного загону № 14 ПАТ «Київметробуд» з дня звільнення.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи, що позивачем не уточнено який саме наказ ПАТ «Київметробуд» останній вважає незаконним та просить скасувати (хто видавник, номер, дата, назва наказу), суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, не знаходить підстав для задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору з позивачем.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 4 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 розділу 4 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи не містять довідки про розмір заробітної плати за два місяці роботи, що є необхідним для обчислення середньоденної заробітної плати. Так, ухвала суду про витребування доказів залишилась без виконання, а розрахунок середньоденної заробітної плати за останні два місця хоча б з посиланням на історію свого карткового рахунку за останні два місяці перед звільненням позивачем наданий не був.
Із наданих суду документів, зокрема розрахункових листків та довідки від 07.12.2021 не можливо встановити заробітну плату за два місяці та кількість робочих днів, що в свою чергу тягне за собою неможливість правильного здійснення розрахунку судом чи перевірки наданого позивачем розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У зв'язку з цим, заявлена вимога про стягнення з ПАТ «Київметробуд» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.
Враховуючи, часткове задоволення позову, те що позивач був звільнений від сплати судового збору за вимогою про поновлення на роботі, за приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з АТ «Київметробуд» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 43, 235 Кодексу законів про працю України, керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, ст. ст. 10, 137, 141, 258, 263, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління Тунельного загону № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» з дня звільнення - 30 червня 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Інформація про відповідача: Акціонерне товариство «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432, адреса: м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Андрій ВОЛЧКО