Справа № 503/678/24
Провадження №3/503/662/24
12 квітня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
14 березня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 129483, згідно змісту якого 14.03.2024 року о 17.32 годині ОСОБА_1 , після вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шевченка в м. Кодима, Подільського району Одеської області, не маючи права керування таким транспортним засобом, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.1(а) Правил дорожнього руху та тим самим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 129483від 14.03.2024 року (а.с.2), в якому було зазначено про повідомлення ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 12.04.2024 року о 10 год. 00 хв. у Кодимському районному суді із проставленням останнім свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про ознайомлення зі змістом цього протоколу та отримання його копії. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до положень пункту 2.1(а) Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. При цьому, ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд додатково відзначає те, що диспозиція ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за «повторне протягом року вчинення порушення», а не за «вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню» (як в ч.3 ст. 1213 КУпАП), за «повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню» (як в ч.11 ст. 1331 КУпАП), за «дію, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення» (як в ч.3 ст. 1272 КУпАП).
Таким чином саме набрання чи не набрання законної сили постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення за попереднє правопорушення не впливає на наявність ознаки повторності діяння, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
01.03.2024 року у відношенні ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення 01.03.2024 року, серед іншого, правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, про що свідчить копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 854856 (а.с.4).
Згідно положень ч.1 ст. 291 КУпАП набрала законної сили після закінчення строку її оскарження, передбаченого ч.1 ст. 291 КУпАП, а саме десяти днів з дня її винесення, тобто 12.03.2024 року.
В матеріалах справи відсутні відомості, що згадана постанова скасована або принаймні була оскаржена Коноваловим М.В. в порядку, передбаченому КАС України, а сам ОСОБА_1 протягом всього строку перебування справ на розгляді в суді не подав до суду таких відомостей. Окрім того, суд додатково відзначає те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень та офіційному веб-сайті судової влади України, які знаходяться у публічному доступі, не міститься відомості про пред'явлення ОСОБА_1 відповідного позову в порядку адміністративного судочинства.
14.03.2024 року о 17.32 годині ОСОБА_1 , після вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шевченка в м. Кодима, Подільського району Одеської області, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що були досліджені судом під час судового розгляду, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 129483від 14.03.2024 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин; письмовим поясненням самого ОСОБА_1 від 14.03.2024 року (а.с.3), в яких останній визнавав ту обставину, що 14.03.2024 року близько 17 год. 00 хв. виїхав з будинку на транспортному засобі; а також відеозаписом «0000000_00000020240314173254_1141A.MP4» (проміжок часу 0:00:00 - 0:00:50), зроблений на нагрудну камеру поліцейського DSJ_0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення на СD-R диску (а.с.6) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано факти як самого руху вище вказаного транспортного засобу під час якого його було зупинено працівниками Національної поліції, так і того, що на момент наближення працівника поліції до цього транспортного засобу на місці водія у ньому перебував саме ОСОБА_1 , який згодом залишив його вийшовши на зовні через водійські двері.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та відеозаписом, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доказана, що підтверджується вище зазначеними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023 та від 06.11.2023 року № 734/2023, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX та від 08.11.2023 року № 3429-IX.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника основне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, яка передбачає відповідальність за вчинення даного правопорушення, а саме двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Матеріали справи, зокрема відповідна графа протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 129483від 14.03.2024 року (а.с.2), містять запис про те, що транспортний засіб ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був засобом вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, належить ОСОБА_2 . Водночас матеріали справи не містять в собі довідки про належність транспортного засобу, додання якої хоча і не передбачено для справ даної категорії пунктом 4 розділу «VII. Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчиненні повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, але долучення якої є необхідним з огляду на зазначене вище та наявність у санкції додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, так само як і у санкції ч.2 ст.130 КУпАП.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, згідно відповідної довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 22.03.2024 року (а.с.5),а відтак, до нього не може бути застосовано обов'язкове додаткове адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, суд відзначає, що термін адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, застосоване до ОСОБА_1 постановою Кодимського районного суду Одеської області від 17.02.2022 року у справі № 503/1127/21, на час його діяння 14.03.2024 року закінчився.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 126 ч.5, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, ст. 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, пунктом 2.9, 11.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко