Іменем України
12.04.2024 Справа №607/5543/24 Провадження №2-а/607/155/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Снітинського Б.Є.,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05.03.2024 поліцейським 1 взводу 4 роти УПП в Тернопільській області Пилипчуком Р.А. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1587764, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Позивач зазначив, що відповідно до змісту вказаної постанови йому інкримінується те, що 05.03.2024 на вул. І.Мазепи, 28 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «308», державний номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобом зв'язку, не обладнаним технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, чим порушив п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху України.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, які відображені у даній постанові, не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені належними доказами. Позивач зазначив, що дійсно керував транспортним засобом, однак вказав, що засобами зв'язку під час руху транспортним засобом не користувався.
За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1587764 від 05.03.2024, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.
18.03.2024 відкрите провадження у справі, призначене судове засідання на 27.03.2024, визначений відповідачу строк для подання відзиву.
21.03.2024 відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки 05.03.2024 о 09 год. 10 хв. на вул. І.Мазепи, 28 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «308», державний номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобом зв'язку, тримаючи його у руці. Відповідач зазначив, що факт вчинення позивачем правопорушення зафіксований на відеозаписі з автомобільного реєстратора службового автомобіля патрульної поліції. На думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об'єктивних обставин справи.
27.03.2024 судовий розгляд справи не відбувався у зв'язку із зайнятістю головуючої судді Марциновської І.В. в іншому провадженні. Судове засідання призначене на 12.04.2024.
У судовому засіданні 12.04.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Снітинський Б.Є. позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні 12.04.2024 представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві, та просила у позові відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд установив, що 05.03.2024 поліцейським 1 взводу 4 роти УПП в Тернопільській області Пилипчуком Р.А. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1587764. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. У постанові зазначено, що 05.03.2024 о 09 год. 10 хв. на вул. І.Мазепи, 28 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 під час руху транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «308», державний номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобом зв'язку, не обладнаним технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, чим порушив п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху.
Так, згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху передбачає, що водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема, у порушенні правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час керування транспортним засобом безпосередньо під час руху не спілкувався по мобільному телефону, тримаючи його у руці.
На спростування доводів позивача та на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідач надав відеозаписи з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції (назва файлу «Федорчук автореєстратор») та з нагрудної камери патрульного поліцейського № 475271 (назва файлу «Федорчук»).
Так, з відеозапису з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції вбачається рух керованого позивачем транспортного засобу. Однак з даного відеозапису неможливо беззаперечно встановити, чи мало місце під час такого керування користування позивачем засобами зв'язку, оскільки через погодні умови, а саме через попадання сонячних променів на автомобіль позивача не вбачаються обставини, які мали місце усередині транспортного засобу, у тому числі чи користувався позивач засобом зв'язку, тримаючи його у руці.
Указані обставини позбавляють суд можливості достеменно встановити факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Інші докази на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суду не надані.
Більше того з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського № 475271 вбачається, що на місці зупинки ОСОБА_1 зазначив, що під час керування транспортним засобом не розмовляв по мобільному телефону, а навпаки відхилив вхідний дзвінок. Крім цього, позивач зазначив, що його автомобіль обладнаний технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, а саме пристроєм «Блютуз». Оцінка таким обставинам в оскаржуваній постанові не надана, що свідчить про неповне з'ясування патрульним поліцейським обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд зауважує, що навіть визнання особою винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення саме по собі без надання інших достатніх та належних доказів не може підтверджувати вчинення такого правопорушення.
Також надані суду докази не дають можливості встановити місце події, оскільки у постанові зазначено, що правопорушення вчинене ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , однак докази на підтвердження цих обставин до постанови не додані (зокрема, наказ про місце патрулювання екіпажу поліції тощо). При цьому сама постанова винесена на вул. Львівській у м. Тернополі та позивач також вказував патрульному поліцейському, що телефонний дзвінок відхилив, рухаючись на вул. Львівській.
Так, у силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 05.03.2024 без інших достатніх доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1587764 від 05.03.2024 є такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про існування підстав для скасування оскаржуваної постанови через недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то є усі правові підстави для закриття справи про це адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3521454855.1 від 11.03.2024. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1587764 від 05.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Снітинський Богдан Євгенович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська