Рівненський апеляційний суд
Іменем України
11 квітня 2024 року м. Рівне
Справа № 949/531/24
Провадження № 11-сс/4815/112/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
особи, як володільця майна,- ОСОБА_5 ,
представника цієї особи - адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №120241811100000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240-1 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Накладено арешт на всюдихід кустарного виробництва без номеру рами, одну мотопомпу кустарного виробництва на базі двигуна марки «Volkswagen», десять каністр, об'ємом 20 л кожна, з дизельним пальним, та на каміння, ззовні схоже на каміння бурштину, із забороною права власників, особи яких буде встановлено згодом, на розпорядження та користування цим майном.
Мотивував своє рішення слідчий суддя тим, що вказане майно відповідає критеріям ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки його обґрунтовано визнано речовими доказами та воно може бути використано в кримінальному проваджені як доказ обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, що у своїй сукупності є підставами для застосування заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про арешт всюдиходу кустарного виробництв та десяти каністр, об'ємом 20 л кожна, з дизельним пальним.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК. Вказав, що за результатами дослідження всіх документів та інших матеріалів провадження можна дійти висновку про відсутність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вилучені всюдихід та каністри з пальним є доказами кримінального правопорушення.
Апелянт вказав, що у протоколі огляду місця події відсутні записи про належне пакування, опечатуваання бирками з роз'ясненнями та скріплення печаткою вилученого майна. Також зазначив, що слідча суддя залишила поза увагою, що долучені до клопотання слідчого копії документів належним чином не завірені.
Крім того доводить, що ОСОБА_5 є безтитульним володільцем вказаного у клопотанні майна, а у зв'язку з цим не підлягає арешту у кримінальному провадженні майно вилучене у такого володільця з підстав відсутності титулу.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 щодо безпідставності апеляційних доводів та законності оскаржуваної ухвали, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів клопотання, вказаним слідчим поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №120241811100000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого чч.1 ст.240-1 КК України.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, як визначено частиною 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого ОСОБА_8 від 18.03.2024 вищевказане майно - всюдихід кустарного виробництва без номеру рами, мотопомпу кустарного виробництва на базі двигуна марки «Volkswagen, десять каністр об'ємом 20 л кожна з дизельним пальним та каміння, ззовні схоже на каміння бурштину, яке упаковане в спецпакет Національної поліції України SUD4004916, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту цієї постанови та клопотання, підставою для визнання всюдиходу кустарного виробництва, мотопомпи кустарного виробництва та каністр з пальним речовими доказами було те, що існують достатні підстави вважати, що вони могли бути засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240-1 КК України, і можуть містити на собі сліди вчинення злочину. Підставою для визнання каміння бурштину речовим доказом було те, що існують достатні підстави вважати, що воно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240-1 КК України.
Отже метою застосування арешту майна є збереження речових доказів.
Крім того, як вбачається з матеріалів цього провадження, слідчим суддею було досліджено протокол огляду місця події від 18.03.2024, згідно даних якого, на ґрунтовій дорозі у лісовому масиві поблизу с. Переброди Сарненського району Рівненської області, на якій знаходиться схожий на всюдихід транспортний засіб кустарного виробництва, без реєстраційних номерів, у кузові якого кустарного
виробництва мотопомпа на базі двигуна марки "Volkswagen", 10 каністр об'ємом 20 літрів (кожна з дизельним пальним) та 1 мішок білого кольору з камінням, ззовні схожим на каміння бурштину.
При цьому, у матеріалах клопотання наявні рапорт начальника СРПП ОСОБА_9 та ілюстративна таблиця місця незаконного видобутку бурштину від 17.03.2024, на якій зображено обладнання для видобутку бурштину, невстановлені особи та всюдихід.
Також під час досудового розслідування був допитаний як свідок начальник СРПП ОСОБА_9 , згідно показань якого, 17 березня 2024 року він разом з працівниками ВП №1 Сарненського РВП, був задіяний на відпрацювання Сарненського району для виявлення кримінальних правопорушень. Здійснюючи аеророзвідку за допомогою квадрокоптера в урочищі «Болото», що поблизу с. Переброди Сарненського району, вони виявили факт незаконного видобутку каміння бурштину - троє невідомих осіб видобували каміння бурштину за допомогою мотопомпи кустарного виробництва. На відео чітко було видно характерні рухи осіб, які за допомогою металевих жердин із шрайбером на кінці здійснювали гідророзмив ґрунту, і на місці події перебував всюдихід. Свідок вказав, що у зв'язку з болотистою місцевість, вони не могли доїхати чи дійти до місця видобутку бурштину, тому вирішили чекати на всюдихід у лісовому масиві. 18 березня 2024 року близько 05.00 год ними було зупинено всюдихід кустарного виробництва в лісовому масиві поблизу с. Переброди з відповідними координатами. В кабіні всюдиходу перебувало двоє осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у причепі знаходилася мотопомпа кустарного виробництва, 10 каністр пального та каміння бурштину.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що вказаний всюдихід та мотопомпа були знаряддям вчинення злочину, а тому відповідають критеріям речового доказу, передбаченим ст.98 КПК.
Водночас, ОСОБА_5 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він використовував вказаний всюдихід для збору ягід, а також застосування стосовно нього фізичного примусу працівниками поліції, що він стверджував під час апеляційного розгляду, відомості щодо його звернення до поліції із відповідною заявою про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення відсутні.
Також колегія суддів зауважує, що як ст. 171 КПК, яка містить перелік вимог до клопотання про арешт майна, так й інші норми кримінального процесуального закону, не містять вказівки щодо завірення копій документів, долучених слідчим та/або прокурором до відповідного клопотання.
Зважаючи на те, що на даний час досудове розслідування даного кримінального провадження триває, в ході якого проводяться необхідні слідчі, розшукові дії, утому числі, з використанням вилученого майна, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК для речових доказів, та має доказове значення у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Водночас колегія суддів зауважує, що арешт цього майна може бути згодом скасований згідно приписів абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №120241811100000102, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3