Справа № 756/3676/24
Провадження № 1-кс/756/766/24
05 квітня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000903 від 20.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000903 від 20.03.2024.
У обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 20.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000903 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2024 близько 19:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проникаючим колото-різаним пораненням живота. В ході проведення огляду місця події в приміщенні КНП «КМКЛ №9», за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 1, виявлено та вилучено: кофту трикотажну сірого кольору з капюшоном блакитного кольору з порізами та речовиною бурого кольору, яку поміщено до паперового спеціального пакету з пояснювальним написом. Дана кофта належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи, що вказана кофта постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 20.03.2024 визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки вона відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167, 170, 98 КПК України, слідчий зазначає, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, просить накласти арешт кофту трикотажну сірого кольору з капюшоном блакитного кольору з порізами та речовиною бурого кольору, яку поміщено до паперового спеціального пакету з пояснювальним написом, що належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві та прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва, про час та місце про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися. При цьому, прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких просять проводити розгляд клопотання без їх участі та задовольнити клопотання про накладення арешту на майно в повному обсязі. Слідчий також просив при накладенні арешту заборонити користування, розпорядження та відчуження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, При цьому, 27.03.2024 подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, в якій не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Ураховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання за наявними в ньому матеріалами.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Оболонським УП ГУНП у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Оболонської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024100050000903 від 20.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
19.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проникаючим колото-різаним пораненням живота.
19.03.2024 під час огляду місця події у приміщенні хірургічного відділення КНП «КМКЛ №9» за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 1, виявлено та вилучено належну ОСОБА_5 кофту трикотажну сірого кольору з капюшоном блакитного кольору з порізами та речовиною бурого кольору, яку поміщено до паперового спеціального пакету.
Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 20.03.2024 кофту трикотажну сірого кольору з капюшоном блакитного кольору з порізами та речовиною бурого кольору, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100050000903 від 20.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, визначальною юридичною ознакою речового доказу є можливість використання його як матеріального носія інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а тому, внаслідок доведеності існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування будь-кому і будь-яким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Втручання держави в право власника майна на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 131-132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000903 від 20.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України- задовольнити.
Накласти арешт у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000903 від 20.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: кофту трикотажну сірого кольору з капюшоном блакитного кольору з порізами та речовиною бурого кольору, яку поміщено до паперового спеціального пакету з пояснювальним написом, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було виявлено та вилучено 19.03.2024 в ході проведення огляду місця події.
Заборонити користування, розпорядження та відчуження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1