12 квітня 2024 року № 640/35920/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Перший київський машинобудівний завод» (далі по тексту також позивач, АТ «ПМКЗ») з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу АТ «ПМКЗ» із земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн; пені із земельного податку за період з 31.03.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 в сумі 198459,50 грн; пені із земельного податку за період з 05.05.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 у сумі 126647,61 грн; податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 698821,00 грн; пені з податку на додану вартість за період з 30.04.2015 по 26.12.2016, нарахованої за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9081659477 від 29.04.2015 в сумі 9912,19 грн; пені з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9070583486 від 16.04.2015 у сумі 225989,90 грн; пені з податку на додану вартість за період з 02.06.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9099927426 від 19.05.2015 в сумі 137275,55 грн; пені з податку на додану вартість за період з 01.07.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9127524628 від 18.06.2015 в сумі 209,30 грн;
- зобов'язати відповідача списати податковий борг позивача із земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн; пені із земельного податку за період з 31.03.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 в сумі 198459,50 грн; пені із земельного податку за період з 05.05.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 у сумі 126647,61 грон; податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 698821,00 грн; пені з податку на додану вартість за період з 30.04.2015 по 26.12.2016, нарахованої за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9081659477 від 29.04.2015 в сумі 9912,19 грн; пені з податку на додану вартість за період з 05.05.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9070583486 від 16.04.2015 у сумі 225989,90 грн; пені з податку на додану вартість за період з 02.06.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9099927426 від 19.05.2015 в сумі 137275,55 грн; пені з податку на додану вартість за період з 01.07.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9127524628 від 18.06.2015 в сумі 209,30 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що відповідачем після спливу строку давності протиправно не списано спірний податковий борг із земельного податку та податку на додану вартість як безнадійний.
Позивач стверджує, що відповідачем пред'явлено позов про стягнення з АТ «ПКМЗ» податкового боргу, до якого входить спірний податковий борг, після спливу 1095 днів з моменту виникнення такого податкового боргу (справа №640/603/20). При цьому, у межах адміністративної справи №640/603/20 не пред'являлись вимоги щодо стягнення спірних сум податкового боргу, що, на думку позивача, свідчить про невжиття відповідачем заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу на загальну суму 3978110,88 грн із земельного податку та 1771028,94 грн з ПДВ.
Позивач наголошує на обов'язку відповідача самостійно здійснити списання податкового боргу як безнадійного, без будь-якої участі АТ «ПКМЗ», чого ним не було зроблено. Внаслідок протиправної бездіяльності за позивачем продовжує обліковуватись спірний податковий борг, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
На думку позивача, з огляду на триваючий характер вчиненої відповідачем бездіяльності щодо невиконання покладеного на нього законодавством обов'язку списання спірного податкового боргу як безнадійного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
05 квітня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/35920/21 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском строку звернення до суду.
Крім того, відповідач у клопотанні/заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 18.11.2022, зазначив про відсутність предмету спору щодо визнання безнадійним податкового боргу із земельного податку у зв'язку з тим, що з інтегрованої картки платника земельного податку (позивача) вбачається про подання ним уточнюючого розрахунку земельного податку №9337064900 від 18.07.2022, що призвело до зменшення абсолютного значення суми такого боргу та вважається погашенням такого боргу. Відповідач стверджує, що на момент подання заяви податковий борг із земельного податку, про визнання безнадійним та списання якого просить позивач, не обліковується.
При цьому правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачем подано до суду письмові пояснення, зокрема і щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено про відсутність підстав для його задоволення з огляду на триваючий характер вчиненої відповідачем бездіяльності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що ТОВ ПКМЗ» (колишня назва - ПАТ «НВП «Більшовик») (ідентифікаційний код 14308569, місцезнаходження: 03057, місто Київ, проспект Перемоги, 49/2) є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у м. Києві.
25 січня 2016 року позивачем заповнено та подано до контролюючого органу нову звітну податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, якою самостійно визначено щомісячні податкові зобов'язання із земельного податку на загальну суму 43836045,19, у тому числі за січень - 3653003,77 грн, лютий - 3653003,77 грн, березень - 3653003,77 грн, квітень - 3653003,77 грн, травень - 3653003,77 грн, червень - 3653003,77 грн, липень - 3653003,77 грн, серпень - 3653003,77 грн, вересень - 3653003,77 грн, жовтень - 3653003,77 грн, листопад - 3653003,77 грн, грудень - 3653003,72 грн.
Виходячи з меж заявлених позивачем позовних вимог, судом встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника земельного податку у зв'язку з несплатою щомісячного податкового зобов'язання із земельного податку за листопад 2016 року у розмірі 3653003,77 грн означене податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року позивачем самостійно нараховано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке підлягає сплаті до державного бюджету, у розмірі 698821 грн.
Виходячи з меж заявлених позивачем позовних вимог, судом встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податку на додану вартість за листопад 2016 року у розмірі 698821 грн означене податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Представник позивача звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з адвокатським запитом від 18.11.2021 №95906 про надання інформації щодо списання безнадійного податкового боргу АТ «ПКМЗ» з ПДВ за період з 01.11.2007 по 17.11.2018, щодо списання безнадійного податкового боргу із земельного податку за період з 01.11.2007 по 17.11.2018.
Листом ГУ ДПС у м. Києві від 25.11.2021 №107577/6/26-15-13-03-10 за наслідками розгляду запиту повідомлено, що списання податкового боргу позивача можливе лише у відповідності до статті 101 ПК України та з урахуванням змін, внесених Законом №591-ІХ.
Також надано інформацію щодо наявності облікованого станом на 23.11.2021 податкового боргу на загальну суму 386812796,25 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вчиненої відповідачем бездіяльності, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності 1095 календарних днів.
Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №577, чинний на період виникнення спірних відносин).
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.07.2023 у справі №804/6090/16 та від 31.10.2023 у справі № 520/3086/2020.
З прохальної частини позовних вимог вбачається, що позивач просить, зокрема визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу АТ «ПМКЗ» із земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн та зобов'язати списати податковий борг із земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, податкове зобов'язання зі сплати земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн набуло статусу податкового боргу з 31.12.2016, що відображено в інтегрованій картці платника податку.
Крім того, позивач в межах заявлених позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу АТ «ПМКЗ» із податку на додану вартість за листопад 2016 року у розмірі 698821,00 грн та зобов'язати списати податковий борг із ПДВ за листопад 2016 року у розмірі 698821,00 грн.
Згідно положень п. 203.1, 203.3 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Отже податкове зобов'язання зі сплати ПДВ за листопад 2016 року у розмірі 698821 грн набуло статусу податкового боргу з 31.12.2016.
Щодо вжиття відповідачем дій зі стягнення означеного податкового боргу, судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до АТ «ПКМЗ» про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №640/603/20 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору.
При цьому, в ухвалі зазначено, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою від 05.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/603/20 за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/603/20 адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві задоволено повністю. Стягнуто кошти платника податків АТ «ПКМЗ» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 24 999 541,38 грн, та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 137 058 036,59 грн.
В означеному рішенні вказано, що «..За відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 24 999 541,38 грн., та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 137 058 036,59 грн.
Зазначена сума податкового боргу з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - жовтень 2019 року, та донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань, згідно прийнятого податкового повідомлення - рішення №0244391206 від 25.04.2018, №0267171213 від 07.05.2018, №0521231206 від 15.08.2018, №0949251206 ВІД 19.12.2018, №0011761206 від 04.01.2019, №0011811206 від 04.01.2019, №0013491206 від 08.01.2019, №0367151206 від 06.05.2019, №0709041206 від 28.08.2019, №004860405 від 20.09.2019, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату, але не сплачених у визначеному законом порядку.
Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкових декларацій з плати за землю за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, та донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань, згідно прийнятого податкового повідомлення - рішення №0228691212 від 18.03.2018, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату, але не сплачених у визначеному законом порядку…».
Судом встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/603/20 не набрало законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 в адміністративній справі №640/603/20 зупинено провадження у справі за позовом ГУ ДПС у м. Києві до АТ «ПКМЗ» про стягнення податкового боргу до набрання законної сили рішенням справі № 640/35920/21.
В ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 зазначено, що «…підставою для звернення Головного управління ДПС у місті Києві з даним позовом до суду є виникнення у акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» заборгованості із сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість та з земельного податку за період з листопада 2016 року по грудень 2019 року включно.
Відповідно до доводів клопотання про зупинення провадження у справі, товариством до суду першої інстанції подано позов щодо визнання протиправною бездіяльності податкового органу в частині несписання заборгованості, що виникла понад 1095 днів, в тому числі за листопад - грудень 2016 року та, відповідно зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві списати такий борг.
Відповідно до доказів доданих до вказаного клопотання, провадження у справі за позовом акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 року в адміністративній справі № 640/35920/21.
З огляду на викладене, та враховуючи, що сума податкового боргу, щодо стягнення якої заявлено даний позов, за твердженнями апелянта є неузгодженою, а підстави виникнення такого податкового бору є предметом оскарження в рамках адміністративної справи № 640/35920/21 за позовом акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії заява представника відповідача про зупинення провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню…».
Таким чином, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів та згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з АТ «ПКМЗ» податкового боргу, зокрема із земельного податку згідно самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року та з ПДВ згідно самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року, у січні 2020 року, тобто після спливу строку давності 1095 днів.
Означене підтверджується, зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №640/603/20 про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору, в якій при визначенні ставок судового збору міститься посилання на положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що, на переконання суду, свідчить про звернення ГУ ДПС у м. Києві саме в 2020 році, в той час як останнім днем звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу у цій частині є 31.12.2019.
Суд вважає за доцільне зауважити, що 31.12.2019 не був вихідним чи святковим днем (вівторок), наслідком чого є відсутність підстав посилатись на положення частини шостої статті 120 КАС України, відповідно до якої якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Ухвалою від 27.04.2023 суд витребував у відповідача копію позовної заяви, за якою було відкрито провадження у справі №640/603/20 з поясненнями щодо способу її подання та доказами на підтвердження таких пояснень.
Проте, такі пояснення відповідач суду не надав.
Частиною дев'ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних пояснень та доказів без поважних причини, суд вважає за можливе визнати факт звернення ГУ ДПС у м. Києві з позовом про стягнення податкового боргу, за яким відкрито провадження у справі №640/603/20, у січні 2020 року, тобто поза межами законодавчо визначеного строку 1095 днів.
Інших доказів на підтвердження вчинення відповідачем заходів щодо стягнення податкового боргу з позивача, який виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року із земельного податку у розмірі 3653003,77 грн та з ПДВ у розмірі 698821,00 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що контролюючим органом не вживалися дії щодо стягнення податкового боргу в межах процесуальних строків, а тому податковий борг позивача, який виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року із земельного податку у розмірі 3653003,77 грн та з ПДВ у розмірі 698821,00 грн, може вважатися безнадійним.
При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача станом на момент подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду (18.11.2022) податкового боргу із земельного податку, про визнання якого безнадійним просить позивач, як такого, що зменшений внаслідок подання АТ «ПКМЗ» уточнюючого розрахунку, оскільки ухвалою суду від 27.04.2023 від ГУ ДПС у м. Києві витребувано копію інтегрованої картки платника податків - позивача, зокрема із земельного податку за 2016-2023 роки.
Проте, у зв'язку з ненаданням відповідачем витребуваних пояснень та доказів без поважних причини, у суду відсутні підстави для висновків про відсутність станом на дату винесення рішення у цій справі податкового боргу із земельного податку у розмірі 3653003,77 грн, який виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року.
Відсутність в матеріалах справи уточнюючого розрахунку, на який посилається відповідач, витребуваного у позивача ухвалою від 27.04.2023 на не наданого останнім, також унеможливлює встановлення факту відсутності у позивача станом на дату винесення рішення у цій справі податкового боргу із земельного податку у розмірі 3653003,77 грн, який виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань за листопад 2016 року.
Оскільки позивачем не вживалися дії зі списання означеного боргу як безнадійного, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання противоправною бездіяльності Головного управління ДПС у місті Києві щодо не визнання податкового боргу АТ «ПКМЗ» безнадійним у цій частині та не проведення його списання.
Крім того, захист порушених прав позивача також потребує зобов'язання відповідача провести списання безнадійного податкового боргу АТ «ПКМЗ» зі строком давності понад 1095 днів із земельного податку за листопад 2016 року в розмірі 3653003,77 грн та податку на додану вартість за листопад 2016 року у розмірі 698821,00 грн, що не є втручанням у дискрецію суб'єкта владних повноважень через відсутність у відповідача права адміністративного розсуду.
Так, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже зазначалося судом, списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, а звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Водночас, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу АТ «ПМКЗ» пені із земельного податку за період з 31.03.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 в сумі 198459,50 грн, за період з 05.05.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 у сумі 126647,61 грн, пені з податку на додану вартість за період з 30.04.2015 по 26.12.2016, нарахованої за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9081659477 від 29.04.2015 в сумі 9912,19 грн, за період з 05.05.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9070583486 від 16.04.2015 у сумі 225989,90 грн, за період з 02.06.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9099927426 від 19.05.2015 в сумі 137275,55 грн, за період з 01.07.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9127524628 від 18.06.2015 в сумі 209,30 грн та зобов'язання відповідача списати означений податковий борг як безнадійний з огляду на таке.
Як вже зазначалося судом, в силу положень п. 101.1 ст. 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню після спливу строку давності 1095 календарних днів.
Виходячи з текстуального викладу означеної норми, списанню підлягає безнадійний податковий борг та нараховані на суму такого безнадійного податкового боргу пеня та штрафи.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати безнадійним податковий борг в частині пені, нарахованої на податковий борг, відмінний від того, який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань у листопаді 2016 року із земельного податку в розмірі 3653003,77 грн та податку на додану вартість за листопад 2016 року у розмірі 698821,00 грн з граничним строком сплати - до 30.12.2016.
При цьому, жодних доводів, підтверджених належними, допустимими та достатніми доказами, щодо визнання безнадійним податкового боргу, на який нараховано спірну пеню, матеріали справи не містять.
З урахуванням означеного, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження визнання безнадійним податкового боргу, на який було нараховано спірну пеню, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу АТ «ПМКЗ» пені із земельного податку за період з 31.03.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 в сумі 198459,50 грн, за період з 05.05.2009 по 29.12.2016, нарахованої за розрахунком №1743 від 27.01.2009 у сумі 126647,61 грн, пені з податку на додану вартість за період з 30.04.2015 по 26.12.2016, нарахованої за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9081659477 від 29.04.2015 в сумі 9912,19 грн, за період з 05.05.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9070583486 від 16.04.2015 у сумі 225989,90 грн, за період з 02.06.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9099927426 від 19.05.2015 в сумі 137275,55 грн, за період з 01.07.2015 по 26.12.2016, нарахованої за податковою декларацією з податку на додану вартість №9127524628 від 18.06.2015 в сумі 209,30 грн та зобов'язання відповідача списати означений податковий борг як безнадійний не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені документально та нормативно.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.12.2021 №105 та від 17.12.2021 №109.
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 19522,00 грн, виходячи з розміру задоволених позовних вимог (86%), підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати противоправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві щодо не визнання податкового боргу Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» безнадійним та не проведення його списання.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві провести списання безнадійного податкового боргу Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» зі строком давності понад 1095 днів із земельного податку за листопад 2016 року в сумі 3653003,77 грн та податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 698821,00 грн.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308569, місцезнаходження: 03057, місто Київ, проспект Перемоги, 49/2) судовий збір у розмірі 19522,00 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.