Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2024 року Справа№200/7337/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати неправомірними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.09.2023 року № 054450002761;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2023 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування свого позову позивач вказує на те, що 15.09.2023 року відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача від 08.09.2023 року прийнято рішення № 054450002761, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах на посадах за Списком № 1.
Як зазначає позивач, під час розгляду його заяви та прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача на підземних роботах період з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року через відсутність інформації про сплату внесків.
Позивач із вказаним рішенням відповідача не погоджується і вважає, що він має право на зарахування до трудового стажу періоду роботи в підземних умовах з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року та на перерахунок пенсії на підставі заяви від 08.09.2023 року.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом.
Зокрема, у відзиві на позов відповідач вказує на те, що позивач 08.09.2023 року, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся із заявою про перерахунок пенсії "Зміна надбавки, щодо призначення мінімальної пенсії шахтарям відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
За результатами розгляду наданих документів було встановлено, що на дату звернення пільговий стаж позивача на підземних роботах становить 12 років 6 місяців.
Врахування стажу за період з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року є неможливим через відсутність інформації про сплату внесків.
У зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах (15 років) рішенням від 15.09.2023 року № 054450002761 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7337/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 20453063, місцезнаходження: 88000 Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач у даній справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
08.09.2023 року позивач, засобами вебпорталу Пенсійного фонду України, звернувся із заявою про перерахунок пенсії згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).
Подана заява була опрацьована за принципом екстериторіальності згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
15.09.2023 року відповідачем за наслідками розгляду вказаної заяви позивача прийнято рішення № 054450002761, яким позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI у зв'язку з відсутністю на дату звернення необхідного стажу на підземних роботах - 15 років.
Як видно із зазначеного рішення, пільговий стаж позивача на підземних роботах, за матеріалами пенсійної справи, становить 12 років 6 місяців, до пільгового стажу позивача на підземних роботах не враховано його стаж за період з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року, оскільки відсутня інформація про сплату внесків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 14.07.1989 року щодо періоду роботи з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року, який не було зараховано до пільгового стажу позивача на підземних роботах за оскаржуваним рішенням, наявні такі записи:
- № 26: 29.07.2008 року - переведений машиністом підземних установок 3-го розряду після навчання на тій же ділянці (ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля").
Записів про звільнення з цієї посади трудова книжка позивача не містить.
Суд зауважує, що вказаний запис у трудовій книжці позивача здійснений належним чином і не має дефектів вчинення, що не заперечується відповідачем.
Даний запис у трудовій книжці позивача повністю підтверджує, що позивач у період з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року працював на підземних роботах за професією (посадою), що віднесена до Списку № 1, який був чинний у цей період роботи (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461).
Суд зазначає, що обов'язок сплати страхових внесків за частинами 6 та 12 статті 20 Закону № 1058-IV покладений на страхувальників (тобто на підприємств-роботодавців), які є платниками таких внесків, найманий працівник не є самостійним платником цих внесків.
За статтею 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник (тобто підприємство-роботодавець), оскільки саме він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи (тобто працівника).
Отже, враховуючи наведене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 805/3362/17-а, які є застосовними також і до спірних правовідносин.
При цьому суд звертає увагу на те, що надані відомості з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) щодо позивача містять дані про суми заробітної плати за період його роботи з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, період роботи позивача з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року на ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" підлягав зарахуванню при розгляді заяви позивача від 08.09.2023 року про перерахунок пенсії та прийняття рішення від 15.09.2023 року № 054450002761 до пільгового стажу позивача за Списком № 1 як підземні роботи (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).
Як вже було вказано, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював на посаді "машиніст підземних установок", робота на якій підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1 як підземні роботи, починаючи з 29.07.2008 року, та станом на дату звернення за перерахунком пенсії продовжував працювати на цій посаді.
Із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI позивач звернувся 08.09.2023 року.
Отже, з урахуванням періоду з 29.07.2008 року по 08.09.2023 року, пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) складає понад 15-ти років.
Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд вважає за необхідне зазначити таке.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати неправомірними дії відповідача та скасувати рішення відповідача від 15.09.2023 року № 054450002761.
Суд зауважує, що за наявності протиправного рішення (яке створює негативні правові наслідки для позивача) суб'єкта владних повноважень про відмову в перерахунку пенсії, як результату вчинення ним дій, визнання таких дій (тобто дій стосовно відмови у проведенні перерахунку пенсії) протиправними не є необхідним, ефективним та достатнім способом захисту порушених прав і саме по собі не призведе до відновлення порушених прав.
Таким чином, у даному разі належним та ефективним способом захисту і відновлення порушених прав позивача, поряд із зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії позивачу, буде визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 15.09.2023 року № 054450002761 про відмову в перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту і відновлення порушених прав позивача, застосувавши положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.09.2023 року № 054450002761;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2023 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про те, що до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в якості підземних робіт підлягає зарахуванню період роботи з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року, а також про те, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі заяви від 08.09.2023 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI.
Отже, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням положень частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція від 08.11.2023 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Суд, застосувавши частину 2 статті 9 і статтю 245 КАС України, задовольнив пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання протиправними дій, скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та "Про престижність шахтарської праці", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.09.2023 року № 054450002761.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місцезнаходження: 88000 Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 08.09.2023 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про те, що до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в якості підземних робіт підлягає зарахуванню період роботи з 01.04.2021 року по 30.06.2023 року, а також про те, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі заяви від 08.09.2023 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місцезнаходження: 88000 Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повне судове рішення складене 10 квітня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч