Справа № 484/2025/24
Провадження № 1-КС/484/378/24
Кримінальне провадження № 12024152110000408
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13 квітня 2024 року м. Первомайськ
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , а також підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянув винесене у кримінальному провадженні № 12024152110000408 старшим слідчим СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ВПО по АДРЕСА_2 , фактично проживав по АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 14.11.2001 року Бердянським міським судом за ч.2 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- 17.09.2002 року Бердянським міським судом за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ч. 3 ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- 02.03.2005 року Бердянським міським судом за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;
- 24.12.2008 року Бердянським міським судом за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- 01.08.2012 року Бердянським міським судом за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 05.05.2017 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 185, КК України на підставі ч.5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- 16.08.2017 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
- 09.08.2021 року Гуляйпольським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ч.5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 17.09.2021 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч.1 ст. 162 КК України на підставі ст. 72 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні повторно, в умовах воєнного стану, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням в житло, -
СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розслідується кримінальне провадження № 12024152110000408 від 11.04.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13.04.2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що перебуваючи на волі він може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати чи спотворити докази у справі, незаконно впливати на потерпілу і свідків, вчинити інші правопорушення, перешкоджати досудовому розслідуванню.
Клопотання мотивоване тяжкістю кримінального правопорушення та негативною репутацією підозрюваного, який раніше багаторазово судимий за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення не став, не працює, не має постійного місця проживання, усталених соціальних зв'язків, сім'ї тощо.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, відбував покарання, в тому числі і реально, однак по звільненню з місць позбавлення волі знову краде чуже майно, на шлях виправлення не став.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність доказів його причетності до крадіжки майна ОСОБА_8 , порушення порядку затримання тощо, просив залишити його на волі, щоб він мав можливість належним чином здійснити свій захист. Стверджував, що сережки йому підкинули працівники поліції під час затримання, а викрутка, яку у нього знайшли, була призначена для відкриття телефону, який він хотів розблокувати.
Захисник підтримав думку підозрюваного, просив до з'ясування всіх обставин обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в обов'язковому порядку судом повинні враховуватися вимоги ст.ст. 177-178 КПК України.
12.04.2024 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи незняту та непогашену судимість, наприкінці лютого 2024 року, звільнившись з місць позбавлення волі, прибув до м. Первомайська Миколаївської області, де мав намір подовжити свою злочинну діяльність та вчиняти крадіжки. З цією метою ОСОБА_5 почав підшукувати квартири на території м. Первомайська Миколаївської області, в яких власники відсутні на протязі дня або тривалий період ніхто не проживає. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 11.04.2024 року близько 11.00 години ОСОБА_5 прибув на АДРЕСА_4 та безперешкодно зайшов до 1 під'їзду будинку АДРЕСА_5 , розташованої на 1 поверсі, відсутні. В цей же час у нього виник прямий злочинний умисел проникнути до вказаної квартири та викрасти звідти будь-яке цінне майно. Використовуючи предмет, пристосований для відмикання замків без ключа, який він носив із собою, ОСОБА_5 відімкнув вхідні двері та проник до зазначеної квартири. Оглянувши квартиру, ОСОБА_5 у шухляді комоду в одній з кімнат побачив ювелірні вироби, які належали ОСОБА_8 і вирішив їх викрасти. Реалізуючи задумане, діючи з прямим умислом та маючи корисливий мотив, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкод, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дії та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану таємно викрав золоті сережки 585 проби вагою 1,19 г з діамантами вартістю 2 975 грн; золоту каблучку 585 проби вагою 1,32 г вартістю 3 300 грн; срібні сережки 925 проби вагою 2,95 г вартістю 354 грн; срібні сережки 925 проби вагою 2,65 г вартістю 318 грн, завдавши своїми діями матеріальної шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 6 947 грн., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який вподальшому неодноразово був продовжений і діяв станом на 11.04.2024 року.
Тобто ОСОБА_5 вчинив злочин в умовах воєнного стану.
Зазначені вище обставини підозри підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення злочину, в якій вона зазначила про те, які саме ювелірні вироби у неї були викрадені з квартири; протоколом огляду місця події - квартири по АДРЕСА_6 , де проживала ОСОБА_8 , де була зафіксована обстановка вчинення крадіжки, місце, в якому зберігалися ювелірні вироби, а також вилучені відбитки папілярних узорів пальців рук; висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/1115-24/6611-Д від 12.04.2024 року, згідно якого вилучені у квартирі потерпілої деякі відбитки пальців рук залишені ОСОБА_5 ; протоколом затримання ОСОБА_5 , з якого вбачається, що того ж дня він був затриманий як особа, на яку вказали очевидці і при ньому були виявлені у сумочці пара сережок, схожих на ті, що були викрадені у потерпілої, та металевий предмет Г-подібної форми, схожий на натягувач для відкриття замків; поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка розказала, що проживає в будинку АДРЕСА_7 . 08.04.2024 року невідомий чоловік стукав до неї у двері, вона не відкрила, через отвір добре його роздивилася, чоловік присідав, нахилявся, стукав понизу дверей, а коли її дитина закричала, втік. Потім 11.04.2024 року близько 12 години вона знову бачила того чоловіка у дворі свого будинку. Вона добре його роздивилася. Вподальшому ОСОБА_9 під час упізнання особи за фотознімками серед інших осіб беззаперечно упізнала ОСОБА_5 як того, хто стукав до неї у двері і потім був у дворі будинку 11.04.2024 року. Свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживає по тій же АДРЕСА_8 . 08.04.2024 року незнайомий йому чоловік ходив посеред будинків і щось видивлявся. Він його добре роздивився і запам'ятав. Десь через годину той же чоловік прийшов з двору будинку АДРЕСА_9 і сів на лавку, а 11.04.2024 року поліція розповіла, що була крадіжка і він згадав про того чоловіка і ретельно його описав. Під час упізнання за фотознімками вказаний свідок беззаперечно упізнав серед інших ОСОБА_5 , як описану ним особу. Крім того, у вилучених у ОСОБА_5 сережках потерпіла упізнала ті, що належать їй, які були викрадені.
Вважаю, що зазначені вище встановлені під час досудового розслідування обставини є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, тобто підозра є обґрунтованою. Кваліфікація за ч.4 ст. 185 КК, як таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням в житло, підтверджується повідомленням про підозру від 11.04.2024 року, довідкою про судимості, протоколом огляду місця події щодо кваліфікації за ознакою проникнення та нормативно-правовими актами про впровадження воєнного стану.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Крім того, із врахуванням критеріїв обґрунтованості підозри, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання особи є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.
11.04.2024 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України (фізичне затримання мало місце 11.04.2024 року о 21.05 годині).
ОСОБА_5 має негативну репутацію, про що свідчить наявність у нього дев'яти непогашених судимостей, систематичне протягом короткого відрізку часу вчинення корисливих злочинів; відсутність постійного місця роботи та самостійних засобів до існування. Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і від суду, він не проживає за місцем реєстрації. Не має усталених соціальних та сімейних зв'язків. Обґрунтовано можна стверджувати, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності, оскільки в разі доведеності його вини судом можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Також він може впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів, що перешкодить повному, всебічному та неупередженому дослідженню обставин у кримінальному провадженні, оскільки такі особи ще не давали свої покази безпосередньо суду. Також очевидна можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_5 раніше багаторазово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, що вказує на свідоме неодноразове порушення загальноприйнятих норм поведінки та схильність ОСОБА_5 до вчинення крадіжок.
Зазначені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи особу підозрюваного, який за місцем тимчасового проживання характеризується посередньо; підозрюється у вчиненні злочину, аналогічного тим, що вчиняв раніше; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого) не забезпечить належної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та під час судового розгляду в кримінальному провадженні, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, відсутність впливу на учасників кримінального провадження, а тому є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
За таких обставин, на думку суду, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обставини, що перешкоджають триманню ОСОБА_5 під вартою, відсутні.
З наведених вище підстав клопотання ОСОБА_5 та його захисника про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не підлягає задоволенню. Крім того, відсутні дані про те, що підозрюваний працює, має заробіток. Тож у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 , не будучи під вартою, буде працювати, а не продовжувати злочинну діяльність. У суду відсутня інформація про належність домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_5 в м. Первомайську, про умови, на яких він там проживає і про можливість там проживати тривалий час. Тобто відсутні дані про місце проживання, за яким можна здійснювати нагляд за підозрюваним протягом часу досудового розслідування і судового провадження. Також стороною захисту не надано жодного документу на підтвердження позитивної репутації підозрюваного чи на спростування доводів прокурора.
Строк тримання під вартою відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України слід обчислювати з моменту затримання ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, з врахуванням вимог п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд визначає ОСОБА_5 заставу, яку ним може бути внесено протягом усього часу тримання під вартою, у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що саме такий розмір гарантуватиме виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього в подальшому обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 111, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 червня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 11.04.2024 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення ним особисто або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. протягом усього часу тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи. Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання таких обов'язків у разі, якщо вони будуть на нього покладені.
Строк дії ухвали до 10 червня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.