Справа № 739/625/24
Провадження № 2/739/168/24
11 квітня 2024 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка І.К.,
секретаря судових засідань - Шкурат О.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями.
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . За заявою позивача заведена спадкова справа № 606/2017 до майна померлої мами. До складу спадщини входить право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Видати свідоцтво про право на спадщину на будинок за адресою: АДРЕСА_1 нотаріус не може, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а жоден з вищезазначених документів не був поданий, тому вона змушена звертатися до суду про визнання її власником спадкового майна.
В судове засідання позивач не з'явилася, але надала суду заяву в якій, просить позов задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову, суд виходить з такого.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (пункт 1 частини другої статті 16, частина перша статті 328 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
На земельні ділянки громадяни набувають право власності, зокрема, на підставі прийняття спадщини (пункт «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України); право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) є спадкуванням (ст. 1216 ЦК України), яке здійснюється за заповітом або за законом ( 1258 ЦК України).
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті позивач прийняла спадщину .
Відносно будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 свідоцтво про спадщину не видавалося.
Згідно роз'яснення нотаріуса позивачу роз'яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ неможливо.
Згідно довідки Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області № 163 від 28.07.2023 на даний час за цією адресою зареєстрована та проживає позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою померлої ОСОБА_2 . Інших спадкоємців судом не встановлено.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами по справі, враховуючи положення ч.3 ст. 200, ч.4 ст.206 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 372 ЦК України, та те, що представник відповідача повністю визнав вимоги позивача і не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача ухваливши рішення у підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142 197, 200, 206, 263-265 ЦПКУкраїни, ст.ст. 15, 16, 328, 355, 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя І.К. Іващенко