10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 186/2474/13-ц
провадження № 61-9212св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового судового рішення.
Історія справи
1. У лютому 2023 року ТОВ«Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою, у якій просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 186/2474/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» заборгованості у розмірі 107 534, 15 грн та 1 075, 34 грн судового збору стосовно боржника ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області
від 05 квітня 2023 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено.
3. Видано ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» дублікат виконавчого листа у справі
№ 186/2474/13-ц відповідно до заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року стосовно боржника ОСОБА_2 .
4. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, скасовано ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа.
5. 19 червня 2023 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, залишити в силі ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року.
6. 25 липня 2023 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
7. 31 липня 2023 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду додаткові пояснення у справі на спростування доводів відзиву ОСОБА_2 .
8. 29 вересня 2023 рокуТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду клопотання, у якому повідомило про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, а також зазначило, що докази на підтвердження їх понесення будуть подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції.
9. Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року скасовано, залишено в силі ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 квітня
2023 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 684,00 грн.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
10. 13 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у загальному розмірі 12 000,00 грн.
Позиція Верховного Суду
11. Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
12. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
13. Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
14. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
15. Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
16. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
17. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
18. За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
19. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, заяви, скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
21. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
22. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
23. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
24. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
25. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
26. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
27. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
28. Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
29. При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
30. Про наявність понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначало, як у касаційній скарзі, так і у клопотанні від 29 вересня 2023 року, у якому до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення було повідомлено про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, а також, про те, що докази на підтвердження їх понесення будуть подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції.
31. Ураховуючи наведене, Верховним Судом при ухваленні постанови
від 31 січня 2024 року не вирішувалося питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, надану заявнику у суді касаційної інстанції, та роз'яснено, що вони будуть розподілені у порядку, встановленому частиною восьмою статті 141 ЦПК України (пункт 78 постанови).
32. 13 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» через засоби поштового зв'язку подало заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України, у якій, посилаючись на отримання 13 лютого 2024 року копії постанови Верховного Суду від 31 січня 2024 року у цій справі, просить суд поновити процесуальний строк для подання доказів на понесення зазначених судових витрат.
33. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
34. Ураховуючи обставини отримання заявником копії постанови Верховного Суду, що підтверджується матеріалами справи, беручи до уваги, що докази на понесення судових витрат подані ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у день отримання копії судового рішення суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для поновлення заявнику встановленого законом процесуального строку.
35. На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надало договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2023 року № 03/02-01, додаток № 1 до зазначеного договору від 01 лютого 2023 року з переліком та вартістю послуг, які надаються за договором, та акт про надання правничої допомоги до договору від 13 лютого 2024 року, у якому зазначено, що загальна вартість витрат становить 12 000,00 грн та складається з: 4 500,00 грн - ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи (3 год.);
6 000,00 грн - складання касаційної скарги; 1 500,00 грн - складання додаткових пояснень.
36. Колегія суддів зауважує, що вартість зазначених в акті про надання правничої допомоги послуг відповідає вартості таких послуг, визначених у додатку № 1 від 01 лютого 2023 року до договору надання правової допомоги від 01 лютого 2023 року № 03/02-01.
37. Водночас, з огляду на наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням невеликої складності справи про видачу дубліката виконавчого документа, укладення заявником договору про надання правничої допомоги у лютому 2023 року, що співпадає з поданням до суду першої інстанції заяви про видачу дубліката виконавчого документа та свідчить про обізнаність представників заявника з матеріалами справи з лютого 2023 року, а також процесуальної необхідності подання додаткових пояснень заявника у суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що співмірним, розумним та необхідним в межах перегляду цієї справи в суді касаційної інстанції, з урахуванням обумовленої у договорі від 01 лютого 2023 року № 03/02-01 вартості послуг з подання касаційної скарги, є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
38. З огляду на наведене, заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 127, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» строк для подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ: 40696815) у порядку розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, суму у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович