10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 381/1881/21
провадження № 61-545св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області у складі судді
Осаулової Н. А. від 18 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А., від 29 листопада 2023 року і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визначення участі у вихованні дитини та встановлення порядку побачень.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що вони з
ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах та
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_3 .
3. Посилався на те, що з 2015 року по 2019 рік вони з відповідачкою проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 , проводили спільний час, були у добрих стосунках, їздили разом на відпочинок, під час вагітності він забезпечував відповідачку всім необхідним. Однак, у подальшому виявилось, що вони мають різні характери та погляди на життя, і через рік сумісного проживання після народження дитини відповідачка вирішила проживати окремо від нього у м. Фастові, дитина залишилася з нею.
4. Зазначав, що він та його батьки матеріально допомагають утримувати дитину, незважаючи на те, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.
5. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 почала спільно проживати та вести спільне господарство з іншим чоловіком, який проживає разом з нею, вона обмежила його спілкування з дитиною. Зазначав, що після тривалих вмовлянь та надіслання матеріальної допомоги на картку відповідачки, остання у зимовий період 2020-2021 років почала дозволяти йому забирати дитину до м. Києва без її присутності з 10:00 год до 18:00 год. Донька почувала себе добре, була радісною та щасливою. Після звикання до проводження часу з ним, бабусею і дідусем ОСОБА_4 почала висловлювати бажання бачитися з ним та його батьками, однак такі висловлювання дитини відповідачка почала сприймати неправильно. При його спробах приїхати на свята та побачитися з дитиною ОСОБА_2 повідомляла, що вони з дитиною виїхали за межі Київської області. Окрім того, відповідачка, з різних причин, постійно відмовляє у його проханні забрати доньку хоча б раз на два тижні за місцем його проживання, без її присутності.
6. Беручи до уваги зазначені обставини, він звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї для врегулювання конфліктної ситуації, яка склалась між батьками дитини, а також для встановлення порядку побачень з дитиною. Орган опіки та піклування вирішив, що достатнім для його участі у вихованні дитини буде графік побачень - кожної першої та третьої суботи місяця в присутності матері. Вважав таке рішення необґрунтованим.
7. Зауважував, що органом опіки не встановлено виняткових обставин, які б обумовлювали побачення з дитиною у присутності іншої особи. У той же час, встановлено, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з їх спільною дитиною.
8. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у спілкування з дочкою ОСОБА_3 , у тому числі по телефону, по відеозв'язку, доки вона самостійно не може цього робити - зобов'язати матір допомагати їй у цьому, та визначити йому спосіб участі у вихованні дочки
ОСОБА_3 , за наступним графіком:
- кожна друга та четверта субота кожного місяця з ночівлею за місцем його фактичного проживання з суботи на неділю, з 09:00 год. суботи до 20:00 год. неділі, без присутності матері ОСОБА_2 , без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, в тому числі до бабусі і дідуся;
- кожна перша та третя неділя місяця з 09:00 год. та 20:00 год. за місцем фактичного проживання дитини, без присутності матері ОСОБА_2 ;
- кожна середа з 12:00 год. до 20:00 год. за місцем фактичного проживання дитини, без присутності матері ОСОБА_2 ;
- кожен день народження дитини, а саме 29 жовтня кожного року до досягнення дитиною повноліття, з 15:00 год. до 20:00 год., за місцем проживання батька, без присутності матері;
- кожен день народження батька дитини, а саме 05 жовтня кожного року до досягнення дитиною повнолітня, з 09:00 год. 05 жовтня до 20:00 год. 06 жовтня, за його адресою проживання без присутності матері дитини;
- кожен липень року на час відпустки протягом усього місяця, без присутності матері;
- у святкові дні: а саме 01 січня, 07 січня, 08 березня, 28 червня, Великдень кожного року з 15:00 год. до 20:00 год., без присутності матері;
- зобов'язати матір повідомляти батька про термін від'їзду та місце перебування доньки за межі м. Фастів та Київської області, шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за 10 днів перед від'їздом.
Стислий виклад позиції інших учасників справ
9. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначала, що дитина з моменту народження проживала разом з нею у
м. Фастів, вихованням доньки займалася лише вона. Водночас, з метою збереження родинних зв'язків між батьком та дитиною, вона ніколи не перешкоджала зустрічам позивача і його батьків з Поліною, більш того, сприяла зазначеному.
10. Посилалася на те, що після того як позивач дізнався, що вона має намір вийти заміж за іншого чоловіка, у нього різко прокинувся інтерес до дитини і він почав вимагати забирати доньку до м. Києва без її присутності та без урахуванням стану здоров'я дитини, не дивлячись на її небажання і страх їхати без мами.
11. Зазначала, що останнім часом, позивач постійно налаштовував доньку проти неї, підбурював бити її. Після зустрічей з ОСОБА_1 донька поверталася невеселою, агресивною до неї, починала говорити незрозумілі для себе фрази, потім замикалася у собі. Враховуючи насамперед інтереси дитини, стан її здоров'я, її невелике бажання у спілкуванні з позивачем, вона запропонувала компромісно підійти до вирішення цього питання, а саме, щоб його спілкування з донькою відбувалося в її присутності на території м. Фастів. Однак ОСОБА_1 відмовився.
12. Вважала, що для зміцнення довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово відбуватиметься налагодження спілкування та формування емоційного зв'язку доньки до батька. Виходячи з найкращих інтересів дитини, враховуючи вік дитини, її тісний психоемоційний зв'язок з матір'ю, відповідачка вважала, що зустрічі позивача з донькою мають відбуватися на території м. Фастів у її присутності, з урахуванням бажання дитини, її стану здоров'я, режиму дня і харчування, погодних умов та епідеміологічної ситуації, пов'язаної з Covid-19.
13. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області в судовому засіданні зазначав, що спірне питання виносилося на розгляд комісії, де було заслухано батьків малолітньої дитини, та виконавчим комітетом Фастівської міської ради прийнято рішення про визначення систематичних побачень ОСОБА_1 з малолітньою донькою Поліною, враховано найкращі інтереси останньої, а саме: кожної першої та третьої суботи щомісяця з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері дитини.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
14. РішеннямФастівського міськрайонного суду Київської області
від 18 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
15. Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення днів зустрічі, а саме: кожної першої та третьої суботи кожного місяця з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері дитини
ОСОБА_2 ; в день народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в день народження батька ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , за домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 ; у літній період, під час перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці, а також у період новорічних та великодніх свят за домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 , в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони не можуть домовитися щодо участі позивача у вихованні дитини, між ними існують неприязні відносини та конфлікт, який не вдається вирішити мирним шляхом, а тому наявні підстави для усунення позивачу перешкод у спілкуванні та вихованні дочки з встановленням графіку побачень з нею.
17. Визначаючи графік побачень, який найбільше відповідає інтересам дитини та є ефективним, суд першої інстанції врахував рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 21 травня 2021 року за № 262 «Про визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », її малолітній вік та нестабільний стан здоров'я. Зауважено, що всі зустрічі мають відбуватись за згодою/бажанням дитини, в присутності матері і за домовленістю з матір'ю виключно в інтересах і з дотриманням усіх прав дитини.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
18. Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 18 липня 2022 рокузалишено без змін.
19. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для усунення позивачу перешкод у спілкуванні та вихованні дочки. Визначений судом першої інстанції графік побачень визнано таким, що відповідає висновку комісії з питань захисту прав дитини. Рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 21 травня 2021 року № 262, яким затверджено такий висновок, не оскаржене сторонами цієї справи, не скасоване, недійсним або незаконним не визнане. Крім того, з урахуванням необхідності забезпечення рівності прав та обов'язків батька і матері щодо дитини, судом додатково доповнено цей графік побаченнями в день народження дитини, день народження позивача, в літній період, а також період новорічних та великодніх свят. Встановивши, що всі зустрічі мають відбуватись за згодою/бажанням дитини та у присутності матері, за домовленістю з матір'ю, суд першої інстанції правильно виходив виключно з інтересів та дотримання прав дитини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 06 січня2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
21. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами
норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що
суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18, від13 травня 2020 року
у справі № 718/2693/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Крім того зазначає, що у суді першої інстанції було необґрунтовано відхилено його клопотання про: поновлення строку для подання відповіді на відзив ОСОБА_2 ; виклик та заслуховування свідків; повернення на стадію підготовчого провадження; залучення додаткових доказів; призначення незалежної судово-психологічної експертизи, не враховано заперечень щодо взяття до уваги акту обстеження житлових умов (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували наявності у нього перешкод у спілкуванні з донькою, які створюються відповідачкою, неприязних стосунків між ними та неможливості досягнути домовленості, у зв'язку з чим дійшли необґрунтованого висновку про встановлення йому побачень з дитиною у присутності матері та за домовленістю з нею.
23. Посилається на те, що наразі дитина перебуває за кордоном з матір'ю, а він позбавлений будь-якої можливості, у тому числі по телефону та відеозв'язку, спілкуватися з нею. Визначений судами попередніх інстанцій графік та порядок побачень вважає таким, що не може бути реально виконаний, а права матері та батька щодо участі у вихованні дитини за ним не є рівними.
24. Зауважує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відхилення його клопотань про поновлення строку для подачі відповіді на відзив, виклик свідків, про повернення на стадію підготовчого провадження, про долучення додаткових доказів, про неналежність та недопустимість поданих відповідачкою доказів (акту обстеження житлово-побутових умов від 14 квітня 2021 року, протокол дитячого психолога), про призначення незалежної судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин.
25. Додатково послався на те, що з 2019 року дитина проживає з матір'ю у м. Фастові, однак він та його батьки приймали активну участь у її вихованні та розвитку, зокрема забирали відповідачку з дитиною до м. Києва за адресою його проживання на тиждень чи на вихідні, де забезпечували окремою кімнатою та всім необхідним. У цьому аспекті зазначає, що дитині знайома обстановка за його місцем проживання, більш того, їй подобалося там перебувати.
26. Звертає увагу, що він сумлінно та добросовісно виконує покладені на нього обов'язки по вихованню та утриманню дитини, дитина виявляє прихильність до нього, сумує за ним, обставин, які б свідчили про негативний вплив особистого спілкування дитини з батьком, без присутності матері, судами попередніх інстанцій не встановлено, а тому надання йому права забирати дитину до себе з ночівлею без присутності матері відповідатиме інтересам самої дитини.
27. Рішення органу опіки та піклування про визначення участі батька у спілкуванні з донькою вважає необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, не відповідає співмірності по часу проведення зустрічей з дитиною в порівнянні з матір'ю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі
№ 381/1881/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
29. 06 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 381/1881/21.
30. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
31. 21 березня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат
Нєсвєтова Ю. О., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на отримання копії касаційної скарги ОСОБА_1 та ухвали про відкриття касаційного провадження 29 лютого 2024 року, просить суд поновити встановлений судом строк для подання відзиву.
32. Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
33. Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
34. З огляду на обставини отримання копії касаційної скарги та ухвали про відкриття касаційного провадження, які підтверджуються матеріалами касаційного провадження, ураховуючи розумні строки підготовки відзиву та з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву ОСОБА_2 підлягає продовженню до дати його подання - до 21 березня 2024 року.
35. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що оскаржені судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. ОСОБА_2 вважає, що заявник не враховує першочергові інтереси дитини, а ставить свої бажання та інтереси вище інтересів дитини.
36. Наголошує на тому, що дитина з моменту свого народження проживає з матір'ю, а у позивача відсутній сталий психоемоційний зв'язок з нею. Для налагодження контакту між батьком та донькою необхідний час та поступове формування емоційної прив'язаності один до одного. З цих підстав вважає, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан доньки.
37. Зауважує, що вона всіляко сприяє зустрічам дитини з батьком, пропонувала позивачу укладення мирової угоди, з урахуванням реальних умов проживання сторін та обставин, зумовлених перебуванням її з дитиною під час війни за кордоном. Однак, відповідач відмовився від укладення мирової угоди. Також наголошує на суперечливій поведінці позивача, який періодично спілкуючись з дитиною, у касаційній скарзі зазначає про неможливість спілкування з дитиною навіть по телефону та відеозв'язку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
38. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
39. Згідно з довідкою виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 16 квітня 2021 року № 626, ОСОБА_2 проживає
по АДРЕСА_2 , а також разом з нею за цією адресою проживає з дня народження її донька ОСОБА_5 .
40. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 , складеного комітетом самоорганізації населення мікрорайону Снігурівка в
м. Фастові 14 квітня 2021 року, при проведенні обстеження встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з дитиною ОСОБА_6 та мамою ОСОБА_7 у власному будинку, який має всі умови для гідного проживання дитини. З батьком доньки ОСОБА_1 не одружена та разом не проживають. ОСОБА_1 - батько ОСОБА_8 , проживає у м. Києві. ОСОБА_2 має окрему кімнату, в якій вона проживає разом з донькою. Дитина має окреме ліжко, різноманітні іграшки для розвитку, письмовий стіл, окрему шафу для одягу, всі умови для комфортного проживання, ходить до дитячого садочку.
41. Згідно з актом обстеження умов проживання від 24 квітня 2021 року, затвердженим начальником Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, на підставі заяви ОСОБА_1 з метою перевірки умов проживання та розгляду заяви про визначення участі у вихованні та порядку побачень з донькою, проведено обстеження умов проживання за адресою: кв. АДРЕСА_1 . Встановлено, що умови проживання задовільні, є всі комунальні зручності, наявні необхідні предмети побуту та інтер'єру, меблі, побутова техніка за функціональним призначенням, речі особистого вжитку та інше, в помешканні охайно та прибрано, під час перебування ОСОБА_8 у батька для неї буде виокремлено кімнату, в якій наявне місце для сну, зона для ігор, стіл, телевізор, іграшки, книжки, розвиваючі ігри, дитячі речі. За вказаною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та його батьки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За результатом бесіди встановлено, що в квартирі створено належні умови для проживання/перебування та всебічного розвитку дитини, у разі необхідності для неї буде придбано все необхідне.
42. З витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини
від 06 травня 2021 року № 8 слідує, що комісія, керуючись статтями 157, 158, 257 Сімейного кодексу України, частиною першою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року, вирішила рекомендувати виконавчому комітету Фастівської міської ради визначити порядок та графік побачень батька ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , яка проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , кожної першої та третьої суботи щомісяця з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері.
43. Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 21 травня 2021 року № 262 «Про визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », враховуючи висновок служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради від 26 лютого 2021 року № 01-10/229 та рекомендацію комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 8 від 06 травня 2021 року) визначено систематичні побачення ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 кожної першої та третьої суботи щомісяця з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері.
44. Встановлюючи такий графік, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Фастівської міської ради заслухала пояснення
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , врахувала наявність конфліктних ситуацій між ними щодо спілкування батька з дитиною, проживання батька у м. Києві, його зайнятість на роботі, графік роботи з двома вихідними днями на тиждень (субота та неділя), дослідила акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 та надані ОСОБА_1 фото- та відеоматеріали, скріншоти смс-листування з ОСОБА_2 , копії заяв та пояснень до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 03 квітня 2021 року та 24 квітня 2021 року, також дослідила акт обстеження умов проживання дитини з матір'ю та надані ОСОБА_2 докази у вигляді медичної документації дитини, протоколу індивідуального психологічного консультування від 20 березня 2021 року, заяви ОСОБА_2 до управління поліції від 03 квітня 2021 року з приводу хуліганських дій з боку ОСОБА_1 .
45. Зі скріншотів листування між батьками комісія визначила, що
ОСОБА_2 зазначає про неврахування батьком психологічного стану дитини (дитина емоційно реагує на те, що їде до батька без матері, скаржиться на нудоту під час поїздок), ОСОБА_1 це заперечує.
46. Комісія з питань захисту прав дитини встановила, що фото- та відеоматеріали, надані ОСОБА_1 , демонструють доброзичливі відносини дитини з батьком, бабою та дідом, дитина спокійно грається і спілкується з ними, в помешканні є розвиваючі ігри та іграшки. Комісією досліджено медичні документи дитини та з'ясовано рівень обізнаності ОСОБА_1 щодо стану здоров'я дитини, частоти захворювань і діагнозів, методів лікування, сум витрат на медикаменти, в результаті чого рекомендовано ОСОБА_1 більш поглиблено ознайомитись з медичними діагнозами дитини та рекомендаціями лікарів стосовно лікування та подальших необхідних медичних обстежень дитини.
47. Також членами комісії рекомендовано ОСОБА_1 перед відвідуванням дитини з'ясовувати у матері ОСОБА_2 стан здоров'я дитини (можливість дитини відвідувати розважальні заклади тощо), вказано, що у разі хвороби дитини зустріч може відбутися за місцем проживання дитини за домовленістю з матір'ю.
48. Позивачем надано до матеріалів справи копії його заяв до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 24 квітня 2021 року, 03 квітня 2021 року, 23 травня 2021 року, 26 травня 2021 року щодо порушення ОСОБА_2 його права на спілкування з дитиною, копії талонів-повідомлень про прийняття і реєстрацію заяв в Інформаційному порталі Національної поліції України Фастівського РУП ГУНП в Київської області 23 травня 2021 року, 24 квітня 2021 року, копії його пояснень з приводу поданих заяв. Крім того, надано довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 04 лютого 2021 року про здійснення ним аліментних платежів у 2017 - 2021 роках на ім'я ОСОБА_2 , копії платіжних документів щодо поповнення рахунку з призначенням платежу - сплата аліментів, придбання харчування, підгузків, дитячого одягу.
49. Відповідно до довідки лікарської консультаційної комісії Фастівського міського центру первинної медичної допомоги від 02 квітня 2021 року дитина перебуває на обліку з народження. З дитиною проживає тільки матір. Батька при відвідуванні дитини вдома, а також на прийомах у лікаря в поліклініці не було. Дитина часто хворіє, потребує дієтичного харчування і прийому ліків.
50. З виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_8 від 29 вересня 2021 року випливає, що дитина страждає на часті простудні захворювання, в анамнезі зазначено ГРВІ, стоматит, дисбактеріоз кишківника, гострий гастрит.
51. Згідно з характеристикою закладу дошкільної освіти № 7 «Журавлик» Фастівської міської ради від 08 квітня 2021 року, ОСОБА_5 відвідує заклад з 2019 року, відвідування систематичне, до закладу дитину приводить матір, яка приймає активну участь у житті дитячого садка, є головою батьківського комітету групи, багато часу приділяє дитині, розвиває її. Біологічний батько не приймає участі у житті дитини, не проживає із сім'єю, жодного разу не приводив та не забирав дитину з садка, дочкою повністю опікується матір.
52. Згідно з довідкою дитячого центру «Умка» (ФОП ОСОБА_11 ) від 02 квітня 2021 року, дитина ОСОБА_5 з 2021 року відвідує заняття у центрі на постійній основі, у 2020 році періодично відвідувала по суботах розвивальне середовище. Сплачує кошти за навчання дитини, приводить і забирає її матір ОСОБА_2 , батька присутнім поряд з дитиною не бачили.
53. Відповідно до протоколу індивідуального психологічного консультування з використанням психологічної діагностики, складеного 20 березня 2021 року практичним психологом ОСОБА_12 , на консультації ОСОБА_2 повідомила, що після відвідування та спілкування з батьком донька веде себе вередливо, з погрозами застосування фізичної сили щодо матері. Вищезазначений стан малолітньої дитини пояснено впливом психотравмуючої для неї ситуації, а саме коли батько примусово забирає доньку, незважаючи на крик, зміни оточуючих людей, обставин, відсутність матері в цей час. З точки зору психолога це можна трактувати як першу фазу психологічного стресу, викликаною систематичними негативними подіями, яку дитина не в змозі вирішити самостійно. За результатами спостереження та проведеного психологічного дослідження дитини (арт терапія, ситуативні картки) позитивне реагування на іграшки, опис тварин, будинку, але коли картки були про сім'ю та родину, Поліна уникала відповідей, замовкала при запитаннях щодо батька, висловлюючи негативні характеристики.
Позиція Верховного Суду
54. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
55. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
56. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
57. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
58. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
59. Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
60. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
61. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
62. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
63. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
64. У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
65. Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
66. У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
67. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
68. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
69. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
70. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
71. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
72. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
73. Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
74. Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
75. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
76. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
77. Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
78. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
79. Відповідно до частини четвертої і п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
80. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
81. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами справи - батьками малолітньої ОСОБА_8 існує спір щодо участі батька у вихованні доньки, який був предметом розгляду виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області. Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 21 травня 2021 року № 262 було визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_6 , з яким не погоджується позивач, посилаючись на порушення принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини.
82. У статті 5 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок наголошено на необхідності вжиття заходів щодо зміни соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок, а також визначення загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання та розвиток своїх дітей за умови, що в усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.
83. В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (справа № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема посилання на те, що ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини.
84. Повноцінне спілкування малолітньої дитини і з батьком, і з матір'ю відповідає її найкращим інтересам.
85. Оцінивши обставини, враховані органом опіки та піклування при визначенні порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, вважав, що такий графік побачень батька з донькою (кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері) відповідає віку дитини, стану її здоров'я та емоційному зв'язку з батьком. Водночас, з метою забезпечення рівності прав батьків щодо дитини, судом вирішено розширити зазначений органом опіки графік побачень, включено до графіку побачень дні народження дитини, батька, літній період, під час перебування позивача у щорічній відпустці, а також період новорічних та великодніх свят.
86. Колегія суддів загалом погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з урахуванням фактичної сімейної ситуації на час розгляду спору судом першої інстанції визначений судом графік побачень відповідав забезпеченню найкращих інтересів дитини та зміцненню її емоційного зв'язку з батьком.
87. Звертаючись до суду з апеляційною та касаційною скаргами, ОСОБА_1 наполягає на тому, що визначених судом днів зустрічей з дочкою недостатньо, крім того, заперечує проти їх проведення у присутності матері, отже просить визначити місце їх проведення за місцем його проживання.
88. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
89. Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
90. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «Хант проти України», № 31111/04, § 54).
91. Правосуддя у справах про контакт одного з батьків з дитиною супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність вирішення спору у цій категорії справ є часто нетривалою, потребує відповідної корекції з урахуванням обставин, які змінюються.
92. Згідно з наявними у матеріалах справи документами, ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_5 у зв'язку з обставинами, які пов'язані з введенням в Україні воєнного стану, 04 березня 2022 року виїхали до Іспанії на тимчасове проживання. Зазначені обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, їх підтверджує відповідачка у відзиві на касаційну скаргу та визнає ОСОБА_1 у тексті касаційної скарги.
93. Колегія суддів зауважує, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не може обмежувати право батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком.
94. Сторони у документах, поданих до Верховного Суду, зазначали, що спілкування батька з малолітньою ОСОБА_6 на цей час періодично відбувається з використанням відеозв'язку, що свідчить про наявність технічної можливості здійснення такого виду спілкування в обставинах, що склались. Крім того, звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається,
ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у спілкуванні з його донькою у тому числі з використанням телефону та відеозв'язку, зобов'язавши відповідачку забезпечувати такий зв'язок.
95. Органи і служби у справах дітей і суди повинні вжити дієвих заходів з метою вирішенню проблеми у стосунках між заявником і його донькою, реалізації на практиці гарантій взаємного спілкування батька і дитини.
96. Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, а також застосувати спосіб захисту порушеного права, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
97. З урахуванням наявності між сторонам спору конфлікту та неприязних відносин, спору щодо способів участі батька у вихованні малолітньої дочки, що було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується позивачем і відповідачкою у поданих до суду касаційної інстанції документах, а також беручи до уваги тимчасову зміну місця проживання дитини, у зв'язку з обставинами, пов'язаними з введенням в Україні воєнного стану, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не визначили той порядок участі батька у вихованні малолітньої дитини, який б достатнім чином відповідав реальним обставинам справи, які склались на момент вирішення справи.
98. З метою забезпечення реалізації прав позивача на участь у вихованні та розвитку, а також спілкування з малолітньою дитиною, яка у зв'язку з обставинами, пов'язаними з введенням в Україні воєнного стану, тимчасово перебуває за межами України, беручи до уваги необхідність збереження родинних відносин та емоційного зв'язку між батьком та дочкою, керуючись якнайкращими інтересами дитини, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та доповнити резолютивну частину рішення суду першої інстанції посиланням на усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкування з донькою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити таке спілкування через телефонний та відеозв'язок у період перебування дитини за межами України.
99. В контексті доводів заявника щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі, колегія суддів зауважує, що з урахуванням обставин справи, які пов'язані з тимчасовим виїздом дитини за межі України з метою забезпечення її безпеки, а також інших обставин, встановлених судами, відсутності достатніх відомостей про рівень емоційного контакту батька з донькою на час розгляду касаційної скарги, відсутні підстави для вирішення питання про встановлення графіку особистих побачень батька з дитиною за місцем його проживання.
100. Водночас, позивач та відповідачка не позбавлені можливості у разі зміни таких обставин на погодження порядку контакту батька з дитиною або на звернення до суду з відповідною заявою про зміну встановленого способу участі батька у вихованні доньки.
101. Посилання касаційної скарги, як на підставу для скасування оскаржених судових рішень, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відхилення його клопотань про поновлення строку для подачі відповіді на відзив, виклик свідків, про повернення на стадію підготовчого провадження, про долучення додаткових доказів, про неналежність та недопустимість поданих відповідачкою доказів (акту обстеження житлово-побутових умов від 14 квітня 2021 року, протокол дитячого психолога), про призначення незалежної судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, є необґрунтованими.
102. Зазначені клопотання були предметом розгляду у суді першої інстанції та перевірки дотримання норм процесуального права при перегляді справи в апеляційному порядку, і судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про порушення позивачем строків та порядку подання зазначених процесуальних документів. Більш того, у суді апеляційної інстанції позивач не підтримав подане ним клопотання про призначення судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, вказавши що дитина перебуває разом з матір'ю в Іспанії, що унеможливлює проведення такої експертизи.
103. Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
104. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
105. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 12 ЦПК України).
106. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50)).
107. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
108. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18).
109. Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
110. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
111. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення зміні.
Керуючись статтями 127, 402, 403, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада
2023 року змінити.
3. Доповнити резолютивну частину рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року абзацом наступного змісту: «Усунути ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язавши ОСОБА_2 забезпечити у дні визначених судом у цій справі зустрічей їх спілкування з використанням телефонного та/або відеозв'язку у період перебування дитини і матері за межами України».
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович