19 березня 2024 рокуСправа №160/31348/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення- рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 №0229310411.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням процедури та на підставі недостовірних даних, тому є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем в позовній заяві жодним чином не спростовує протиправність дій. Натомість наголошує на дотриманні процедури проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована доводами позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За результатами перевірки відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс) складено акт камеральної перевірки від 07.07.2023 №25254/04-36-04-1 1-06/43158553.
Перевіркою встановлено, що КП КМР «Центральні тепломережі» не забезпечено повноту та своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни встановлені п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України, у зв'язку з чим в інтегрованій картці платника (далі -- ІКП) з ПДВ обліковувався податковий борг.
Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 року № 0229310411), перевіркою даних ІКП встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ визначеної податковою декларацією №9132383438 від 20.05.2021 у сумі 2173507 грн. (рядок 18 Декларації «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету»).
В ІКП підприємства 31.05.2021 на зазначену суму податкового зобов'язання з ПДВ збільшилась недоїмка (податковий борг підприємства. Сплата зазначеного податкового зобов'язання здійснювалась з 04.01.2022 по 31.10.2022 частинами з порушенням граничних термінів сплати (прострочення) від 218 до 518 днів).
За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 №20229310411 (форма «Ш») про застосування штрафної санкції у сумі 49000,0 грн. (відповідно до кількості днів затримки сплати податкового зобов'язання до бюджету погашеної суми податкового боргу).
Податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 №20229310411 направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу позивача та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано останнім 31.08.2023.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ІІК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов'язку несе платник. Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Як встановлено судом, актом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2 - 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої в установленому порядку суми грошового зобов'язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.
Так, Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» подано до контролюючого органу податкову декларацію №9132383438 від 20.05.2021, в якій задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, у сумі 2173507 грн.
В акті камеральної перевірки контролюючим органом зазначено, що сплата зазначеного податкового зобов'язання здійснювалась з 04.01.2022 по 31.10.2022 частинами з порушенням граничних термінів сплати (прострочення) від 218 до 518 днів, що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій та винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.
Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» не заперечується вчинення податкового порушення, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу відповідно пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Щодо зазначення позивачем, що відповідачем неправильно зазначено дату здійснення платежу у розмірі 173 000,00 грн., внаслідок чого здійснено невірний розрахунок штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до платіжних доручень №2292 від 05.01.2024 на суму 2000,00 грн., №2301 від 10.01.2024 на суму 2000,00 грн., № 2322 від 11.01.2024 на суму 2000,00 грн., №2327 від 12.01.2024 на суму 2000,00 грн., № 2334 від13.01.2024 на суму 153 000,00 грн., № 2336 від 14.01.2024 на суму 2000,00 грн., № 2346 від 17.01.2024 на суму 2000,00 грн., №2354 від 18.01.2024 на суму 2000,00 грн., № 2361 від 19.01.2024, № 2365 від 20.01.2024 на суму 2000,00 грн., № 2369 від 21.01.2024 на суму 2000,00 грн. було здійснено поповнення свого електронного рахунку, внаслідок чого сформувався залишок у розмірі 173 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з електронного рахунку позивача 24.01.2024 у системі електронного адміністрування ПДВ були перераховані кошти до бюджету в рахунок сплати задекларованої суми грошового зобов'язання відповідно до поданої звітності.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому нього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу).
Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200,1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом 2 пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).
Згідно п. 1 Порядку №569 порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу. Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.
Пунктом 22 Порядку №569 визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань:
1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка;
2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
З аналізу наведених вимог Податкового кодексу України та Порядку №569 слідує висновок, що платник податків для погашення узгоджених податкових зобов'язань здійснює перерахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Подальше списання коштів з рахунку здійснюється в автоматичному режимі на підставі поданого податковим органом до органу казначейства реєстру платників податку. У разі недостатності коштів, залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується казначейством до виконання в повному обсязі.
Оскільки, граничний строк сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією №9132383438 від 20.05.2021 сплив 31.05.2021, а поповнення електронного рахунку на суму 173 000,00 грн. було здійснено у січні 2023 року, у діях позивача наявне порушення норм Податкового кодексу України в частині своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість.
Позивач не надав доказів вжиття ним заходів щодо своєчасності сплати наведеного зобов'язання у встановлені строки та не навів аргументів для підтвердження неправомірності дій податкового органу, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо посилання позивача стосовно порушення процедури проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.
Пунктом 75.1 ПКУ передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Слід вказати, що з урахуванням положень ст. 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Рішення про визначення грошових зобов'язань (в т.ч. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Позивач зазначає, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні невірно зазначено період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення. На думку позивача підставою для застосування штрафних санкцій є несвоєчасна сплата самостійно задекларованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні 2021 року. Натомість в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення у січні-лютому 2023 році.
Суд зазначає, що застосування штрафних санкцій відповідно до п. 124.1 статті 124 ПК України можливе лише після сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Оскільки, погашення податкового боргу відбулось у січні-лютому 2023 року, тому відповідачем правомірно зазначено період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення - січень-лютий 2023 року.
Крім того, вказані доводи позивача свідчать про недотриманням вимог ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204), відповідно, ці повідомлення-рішення слід розцінювати як такі, що мають окремі дефекти, які не змінюють їх суті, відповідно, такі недоліки не є підставою для визнання прийнятих рішень протиправними і їх скасування.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №160/8628/19.
Відтак, відповідачем доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 №20229310411.
З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 257-262, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська