Провадження № 3/760/1172/24
в справі № 760/245/24
08.01.2024 м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Застрожнікова К.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника військового наряду старшого кулеметника військової частини НОМЕР_1 ,
за фактом вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
19.12.2023 року під час несення служби в добовому наряді на КПП старший солдат ОСОБА_1 недбало поставився до військової служби, а саме до своїх службових обов'язків, що виразилося у порушенні правил поводження зі зброєю та здійснив випадковий постріл з особистої зброї, в умовах особливого періоду, воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП /недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду/.
У судовому засіданні військовослужбовець ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаявся, обставини зазначені у протоколі не заперечував. У разі призначення штрафу, просив надати розстрочку на виплату штрафу, через скрутне матеріальне становище та неможливість сплатити штраф у сумі 17 000 грн. одноразовим платежем.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - Статут) визначені обов'язки військовослужбовців, якими зокрема визначено, що військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Крім того, ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язує військовослужбовців доповідати своєму безпосередньому начальникові про все, що сталося з ним і стосується виконання ним службових обов'язків, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця тощо).
Зокрема, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Дисциплінарний статут Збройних Сил України (ст. 4) визначає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби спиртні напої тощо.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби спиртні напої тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Указ Президента України від 26 вересня 2016 року N 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року N 15", не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні (Постанова від 25.04.2018 № 205/1993/17 Верховний Суд, Касаційний цивільний суд).
Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено і до тепер.
Таким чином, враховуючи викладене, заслухавши пояснення старшого солдата ОСОБА_1 , дослідивши подані до суду докази: протокол серії НГУ № 372423 від 05.01.2024 р., довідку від 05.01.2024 року № 26, Витяг з наказу № 113 від 10.06.2021 року, Витяг з наказу № 278 дск від 19.10.2022 року, Витяг з наказу № 41 дск від 10.02.2023 року, військовий квиток серії НОМЕР_2 , рапорт від 19.12.2023 року, Витяг з наказу № 985 від 19.12.2023 року, висновок службового розслідування по факту несанкціонованого пострілу з автомата АКС-74 старшим солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 , Витяг з наказу № 15 від 04.01.2024 року, службову характеристика старшого солдата ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_5 , довідку, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП /недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду/.
За таких обставин, із врахуванням визнання своєї вини ОСОБА_1 , досліджених судом письмових доказів, суд приходить до висновку про наявність в діях старшого солдата ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП /недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду/.
Обставиною, яка пом'якшує адміністративну відповідальність, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлені.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який щиро розкаявся у вчиненому, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Згідно п. 12) ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так, старший солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Крім того, оскільки нормами КУпАП не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення, суд вирішуючи клопотання в судовому засіданні ОСОБА_1 про надання розстрочки виплати штрафу, керується за аналогією приписами ч. 4 ст. 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Таким чином, із врахуванням скрутного матеріального становища старшого солдата та неможливістю сплатити штраф одноразовим платежем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання старшого солдата про розстрочку, та надає ОСОБА_1 розстрочку виплати штрафу у сумі 17 000 грн. частинами по 4 250 грн. на 4 місяці.
Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 283-284, 287-291 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника військового наряду старшого кулеметника військової частини НОМЕР_1 , - визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь Держави, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Розстрочити виплату суми штрафу у розмірі 17 000 грн. на 4 (чотири) місяці, визначивши щомісячний платіж у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12) ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя К.С. Застрожнікова