12 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15021/23 пров. № А/857/25793/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Запотічного, І.І., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, ухвалене суддею Чаплик І.Д. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін у справі № 380/15021/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення з 30.01.2020 по 07.07.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
04 вересня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 по 07.07.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення у 2020 та 2021 роках, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, Закон України «Про державний бюджет на 2020 рік» та Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік», не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік.
Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрат частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення з 30.01.2020 по 07.07.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, з 30.01.2020 по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, як передчасної.
Не погодившись із рішенням суду, в частині задоволення позову, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач з 07.07.2023 року, на підставі наказу № 143, виключений із списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
05.05.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням за 2020 та 2021 роки, з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року відповідно.
Листом від 30.05.2023 № 95/517 відповідач повідомив представника позивача, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1. 12, 13 і 14". Враховуючи зазначене, підстав для здійснення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням немає.
Із довідки щодо нарахованого грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 07.07.2021 видно, що посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки, в тому числі грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, нараховані і виплачені у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).
Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містить.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
У пункті 1 Розділу XXIV Порядку № 260 зазначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Пунктом 5 розділу XXXII Порядку № 260 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Отже, виплата грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Водночас, апеляційний суд вважає, що компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з врахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року, для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, може бути виплачена лише за 2021 рік, а не з 2016-2020 роки, як просить позивач, оскільки, прожитковий мінімум станом на 01.01.2021 року застосовується до виплат, які нараховані та/або виплачені у 2021 році.
Тому, апеляційний суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги щодо виплати компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки, з врахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року необхідно відмовити.
Суд першої інстанції на це увагу не звернув і помилково задовольнив цю позовну вимогу.
Отже, враховуючи те, що з 30.01.2020 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом січень 2020 року, а з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом січень 2021 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за 2020 рік та 2021 рік, в тому числі одноразову допомогу при звільненні у 2021 році, допомогу на оздоровлення у 2021 році, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, в частині, яку переглядає апеляційний суд необхідно задовольнити у такий спосіб:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, необхідно відмовити.
Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції правильно вирішив позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача у 2020 році, водночас, апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції неправильно застосував прожитковий мінімум станом на 01.01.2021 року до обчислення компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки.
Тому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції неправильно вирішив позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача у 2021 році.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції помилково застосував до обчислення компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки прожитковий мінімум станом на 01.01.2021 року, то суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення в частині перерахунку грошового забезпечення позивача у 2021 році.
Наведені міркування є підставою для задоволення апеляційної скарги частково.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд встановив, що позивач судовий збір за подання позову не платив, оскільки звільнений від сплати такого в силу вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 380/15021/23, в частині задоволення позову щодо перерахунку грошового забезпечення позивача у 2021 році, скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 07.07.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, відмовити.
У частині задоволення позову щодо перерахунку грошового забезпечення позивача у 2020 році рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 380/15021/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді І. І. Запотічний
Р. М. Шавель