12 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25846/23 пров. № А/857/777/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року (головуючий суддя Брильовський Р.М., м.Львів) у справі №380/25846/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
06.11.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 03.10.2023 №5 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Позов обґрунтовує тим, що 03.10.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області винесено постанову №5 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», відповідно до якої відповідач визнав винним Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 16 зазначеного Закону та наклав штраф у розмірі 46900,00 грн. Вважає, що об'єктивна сторона правопорушення у вигляді недопущення посадової особи відповідача до перевірки відсутня. Стверджує, що ніякого недопуску до перевірки посадових осіб відповідача не було. Позивачу не було відомо про дату і час перевірки, позивач не перебував 14.09.2023 на об'єкті перевірки, що унеможливлювало будь-який допуск. Вказує, що позивач не вчиняв 14.09.2023 порушення законодавства у вигляді недопущення посадових осіб відповідача до перевірки. Відповідач не повідомляв позивача про захід контролю. Вказує, що Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, за відсутності загрози що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану, а також за відсутності рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт вказує, що на період дії воєнного стану «обґрунтована підозра» не є належною підставою проведення позапланового заходу, натомість має існувати порушення, що вже спричинило шкоду, тобто звернення фізичної особи повинно містити відомості про вже заподіяні негативні наслідки. Звертає увагу, що у зверненні викладено виключно незадоволення скаржника смаковими якостями їжі без зазначення відомостей про заподіяну шкоду. Крім того, до звернення не додано доказів на підтвердження факту відвідування заявником закладу «Intime bistro» (фіскального чеку з датою та переліком придбаної їжі) та щонайважливіше - спричинення йому негативних наслідків після споживання їжі у цьому закладі (обстеження у лікаря, встановлення діагнозу отруєння тощо). Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
16.02.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області мало всі правові підстави для проведення заходу позапланового заходу державного контролю і діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
08.08.2023 на електронну адресу відповідача надійшла скарга гр. ОСОБА_2 щодо неналежної якості харчової продукції в закладі громадського харчування, а саме в ресторані “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою проведення позапланового інспектування ресторану “INTIME BISTRO” ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 . Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області видано наказ №729-АГ та направлення №351 від 24.08.2023 про проведення позапланового інспектування ресторану “INTIME BISTRO” ФОП ОСОБА_1 на відповідність вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів в термін з 24.08.2023 по 25.08.2023».
24.08.2023 посадові особи Відповідача прибули в ресторан “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 . для проведення позапланового заходу державного контролю.
24.08.2023 провести перевірку посадовим особам відповідача не вдалося, оскільки працівники закладу проінформували про відсутність керівника чи уповноваженої особи у закладі громадського харчування. Разом з тим, працівники закладу повідомили, що керівник ресторану чи його уповноважена особа прибудуть на об'єкт 25.08.2023, щоб бути присутніми під час проведення позапланового заходу державного контролю.
25.08.2023 коли посадові особи відповідача прибули в ресторан “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” адміністратор залу знову проінформував перевіряючих про відсутність уповноваженої особи ФОП ОСОБА_1 та повідомив, що відмовляє в допуску посадових осіб відповідача до здійснення заходу державного контролю. Для встановлення осіб працівників, які знаходились в закладі, з метою з'ясування їх повноважень і встановлення присутності чи відсутності керівництва закладу, уповноважені особи відповідача викликали працівників поліції, проте вказаний виклик був залишений без належного реагування.
Вказані обставини підтверджуються даними відеофіксації виходу посадових осіб на позаплановий захід 25.08.2023 та актом № 108 від 25.08.2023, складеним посадовими особами відповідача щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
З метою перевірки фактів, викладених в обґрунтованому зверненні фізичної особи гр. ОСОБА_2 та забезпечення ефективності державного контролю під час виробництва та обігу харчових продуктів Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області видано наказ №753-АГ та направлення № 363 від 31.08.2023 про проведення позапланового інспектування ресторану “INTIME BISTRO” ФОП ОСОБА_1 на відповідність вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів в термін 05.09.2023.
05.09.2023 під час прибуття посадових осіб в ресторан “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 останнім знову відмовлено в допуску до здійснення позапланового заходу державного контролю.
05.09.2023 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області складено акт №112 щодо неможливості здійснення заходу державного контролю, оскільки на момент інспектування був відсутній суб'єкт господарювання або його уповноважена особа.
14.09.2023 на підставі наказу відповідача №802-АГ та направлення №379 від 14.09.2023 посадові особи відповідача прибули на об'єкт позивача з метою проведення позапланового інспектування ресторану “INTIME BISTRO” ФОП ОСОБА_1 на відповідність вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, однак посадовим особам відповідача знову відмовлено в допуску до здійснення позапланового заходу державного контролю, що зафіксовано в акті N 116 від 14.09.2023.
Вказані обставини також підтверджуються даними відеофіксації виходу посадових осіб на позаплановий захід 05.09.2023 та 14.09.2023.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області неодноразово вчинялись дії в межах наданих повноважень для забезпечення ефективності державного контролю під час виробництва та обігу харчових продуктів.
У зв'язку з недопуском посадових осіб відповідача до проведення перевірки, 19.09.2023 року відповідачем складено протокол № 6 щодо ФОП ОСОБА_1 про порушення п.1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Протокол №6 від 19.09.2023 був надісланий на адресу Позивача та отриманий останнім 26.09.2023, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 19.09.2023 та трекінгом поштового відправлення № 7902402150040.
22.09.2023 року відповідач листом №Вих. 211-23/5329 повідомив позивача, що розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відбудеться 03.10.2023 о 10:00, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення від 25.09.2023 (копія додається). Згідно трекінга поштового відправлення № 7902402149263 30.09.2023 відправлення вручено особисто.
За результатом розгляду справи відповідач виніс постанову про накладення штрафу №5 від 03.10.2023, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 65, ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» у розмірі 46900 грн (сорок шість тисяч дев'ятсот гривень).
Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року №2042-VIII.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон-№ 877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).
Частиною 8 статті 2 Закону № 877-V встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», виключно вимог частин 1, 4, 6 - 7 , абзацу 2 частини 10, частин 12 - 14 статті 4, частин 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та 3 статті 6, частин 1 - 4 ,6, 8 - 10 статті 7, частин 1 та 2 статті 12, статей 13-18,20,21 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Частиною 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» передбачено, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (Закон №2042) компетентний орган у сфері державного контролю повинен забезпечити, зокрема ефективність державного контролю під час виробництва та обігу живих тварин, харчових продуктів та кормів, а також на стадії використання кормів; здійснення державного контролю відповідно до встановлених законодавством вимог.
Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 статті 16 Закону № 2042-VIII оператор ринку зобов'язаний, зокрема, допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом та надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв'язку із здійсненням заходів державного контролю.
Пунктом 17 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII встановлено, що відмова оператора ринку в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів вказує на наступне.
Підставою для здійснення позапланового заходу була скарга гр. ОСОБА_2 щодо неналежної якості харчової продукції в закладі громадського харчування, а саме в ресторані “INTIME BISTRO” за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 11, яка 8 серпня 2023 надійшла на електронну адресу Головного управління Держпрожспродспоживслужби у Львівській області.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області неодноразово вчинялись дії в межах наданих повноважень для забезпечення ефективності державного контролю під час виробництва та обігу харчових продуктів, однак позивач вчиняв перешкоди законній діяльності посадових осіб і намагався будь-яким способом уникнути перевірки і не допустити посадових осіб до здійснення позапланового заходу державного контролю.
Факти недопуску державних інспекторів до проведення заходу контролю або вчинення інших дій, які перешкоджають проведенню цього заходу підтверджуються даними відеофіксації виходу посадових осіб на позаплановий захід 25.08.2023, від 05.09.2023 та 14.09.2023 та актами: №108 від 25.08.2023, акт N112 від 5.09.2023, N116 від 14.09.2023, складеними посадовими особами відповідача щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
З аналізу положень Законів №877-V та №2042-VIII вбачається, що відсутність суб'єкта господарювання/оператору ринку чи його уповноваженого представника під час здійснення заходів державного контролю не є законною підставою для не допуску посадових осіб до здійснення державного нагляду (контролю). Недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта господарювання або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, які свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створили належних умов для цього, у тому числі, не забезпечили доступ до об'єкта перевірки.
Таким чином, в даному випадку, позивач не виконав свого обов'язку та не допустив посадових осіб відповідача до здійснення заходу контролю, чим порушив вимоги п.п.1,3 ч.1 ст. 16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
В той же час, апелянт жодними доказами не спростовує факти недопуску державних інспекторів до проведення заходу контролю або вчинення інших дій. Не заслуговує на увагу і твердження апелянта про те, що відповідач не повідомляв позивача про захід контролю, оскільки заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку на підставі направлення на проведення перевірки, яке у посадових осіб відповідача було в наявності.
Щодо твердження апелянта про те, що на теперішній час Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, за відсутності загрози що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану а також за відсутності рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2023 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 № 5 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану.
Згідно з пунктом 2 вказаного наказу Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів протягом періоду воєнного стану забезпечити: здійснення позапланових заходів державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України, з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу.
Відповідно до Переліку підставою для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану, є зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Таким чином, колегія суддів вважає, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області мало всі правові підстави для проведення заходу позапланового заходу державного контролю і діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з недопуском посадових осіб відповідача до проведення перевірки, 19.09.2023 року головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Львівського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Коретчук С.І. складено протокол № 6 щодо ФОП ОСОБА_1 про порушення п.1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Протокол №6 від 19.09.2023 був надісланий на адресу позивача та отриманий останнім 26.09.2023, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 19.09.2023 та трекінгом поштового відправлення № 7902402150040.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 22.09.2023 року відповідач листом №Вих. 211-23/5329 повідомив позивача, що розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відбудеться 03.10.2023 о 10:00, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення від 25.09.2023. Відповідно до трекінга поштового відправлення №7902402149263 30.09.2023 відправлення вручено особисто.
Відповідно до статті 66 Закону України № 2042 справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі. За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить або постанову про накладення штрафу, або про закриття справи.
Колегія суддів вказує, що позивач не з'явився на розгляд справи, хоча завчасно був повідомлений про дату і час розгляду справи. За результатом розгляду справи відповідач виніс постанову про накладення штрафу №5 від 03.10.2023 року, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 65, ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» у розмірі 46900 грн.
Апеляційний суд зауважує, що апеляційна скарга позивача зводиться в основному до переліку норм чинного законодавства України, в той же час позивач жодними доказами не спростовує правомірність постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 03.10.2023 №5 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 380/25846/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний