12 квітня 2024 року справа № 580/1410/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування пункту наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023;
- скасувати п. 4.3. наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 про призначення ОСОБА_1 на нижчу посаду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, отриманої ним у період 6-8.05.2022.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що спірний пункт наказу ВЧ НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_1 на нижчу посаду є протиправним, оскільки таке пониження відбулося без реальної реорганізації та без згоди позивача на пониження. Крім того, представник зазначив, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив надати йому Довідку про обставини травми, отриманих ним, а також причини пониження у званні. Відповідач заяву отримав, проте станом на дату подання позову відповіді на заяву позивач не отримав.
Ухвалою від 13.02.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що підтверджує факт отримання заяви позивача, однак, враховуючи що командування, штаб військової частини та особовий склад, знаходяться на лінії бойового зіткнення, тобто поза межами знаходження за юридичною адресою, то вказана заява була переслана до фактичного місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , та зареєстрована за вхідним № 481 від 29.12.2023. Вказана заява була розглянута командуванням військової частини НОМЕР_1 в межах терміну передбаченого Законом України “Про звернення громадян” та заявнику за вих. № 1482/174 від 16.01.2024, надана обґрунтована відповідь, про те, що вказана заява не підлягає розгляду у відповідності до ст. 8 Закону України “Про звернення громадян”, оскільки відповіді за запитуваною інформацією, яка містилась в заяві, була попередньо надана у відповідях на адвокатські запити адвоката Тоцького Б.А.
Щодо вимоги про скасування п. 4.3. наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 про призначення позивача на нижчу посаду, зазначив, що аналіз абзацу 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 дозволяє зробити висновок, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення, у зв'язку із чим вважає, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 року, як акт індивідуальної дії, виданий з дотриманням критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підстав для його визнання протиправними не має.
Повідомив що, у відповідності до ст. ст. 2, 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України; у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Щодо надання довідки про обставини травми представник відповідача зазначив, що у командування Військової частини НОМЕР_1 були відсутні первинна медична картка (форма 100), в журналах бойових дій та бойових донесеннях відсутня інформація про те, що в період часу з 06 по 08.05.2022, позивач отримав травму. Підставою для скерування на стаціонарне лікування ОСОБА_1 стали скарги на стан здоров'я у зв'язку з нервовими переживаннями на фоні травм, отриманих ним у 2009 році, що відображено у виписному епікризі № 6686 від 08.06.2022, виданому психіатричною клінікою НВМКЦ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, про що повідомлено захисника ОСОБА_2 у відповіді на його адвокатський запит. Оскільки поранення чи травмування не знайшло свого підтвердження, а необхідні документи які б слугували б підставою були і є відсутні, у Військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави в проведенні службового розслідування та виданні ОСОБА_1 довідки про обставини травми.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
27.02.2022 наказом Військової частини НОМЕР_1 № 6 позивач призначений сержантом матеріального забезпечення стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 .
28.04.2022 наказом відповідача № 89 позивач прийнятий до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання “Північ”, які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання бойових завдань.
23.05.2022 командир медичної служби, лікар ОСОБА_3 , встановив діагноз: струс головного мозку, акуботравма, контузія.
Згідно виписного епікризу (а.с. 13 зворотній бік) у період 24-26.05.2022 позивач перебував на лікуванні у КНП “Павлоградська лікарня інтенсивного лікування” Павлоградської міської ради (анамнез захворювання - потрапив під артобстріл - 06.05.2022)
28.05.2022 наказом відповідача № 130 позивача направлено на лікування у Національний військово-медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь”.
17.06.2022 відповідач видав наказ № 154, відповідно до п.4.3 якого позивача сержанта з матеріального забезпечення стрілецької роти призначено на нижчу посаду у зв'язку із проведенням організаційних заходів та неможливістю призначення на рівнозначну посаду з шпк “старший сержант” на “солдат”.
09.08.2022 Центральна військово-лікарська комісія ЗС України видала свідоцтво про хворобу Позивача № 518-П, в якому встановлено наступний виписний діагноз (розділ 12): стійкий, виражений тривожно-депресивний розлад з інсомнією внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Акустична травма лівого вуха (08.05.2022) у вигляді лівобічної нейросенсорної приглухуватості із сприйняттям шепітної мови 3 м. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Неерозивна гастроезофагальна рефлексна хвороба. Хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Гіпертонічна хвороба І ст., ІІ ст., ризик 3. Захворювання, ТАК, пов'язані із проходженням військової служби.
Відповідно до витягу з наказу від 29.08.2022 № 238 позивач, звільнений із військової служби за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключення з військового обліку, виключений зі списків особового складу ВЧ та всіх видів забезпечення.
23.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив надати йому Довідку про обставини травми, отриманих ним (згідно опису вкладення, а.с. 23).
27.12.2023 відповідач отримав вказану заяву, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23 зворотній бік).
Бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви та ненадання довідки про обставини травми, а також п. 4.3 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 про призначення на нижчу посаду позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців врегульовано Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735. Цю Інструкцію розроблено зокрема відповідно до Конституції України, Законів України “Про звернення громадян” (далі - Інструкція № 735).
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Розділу І Інструкції № 735 у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності дії, унаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод.
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян” їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Згідно п.п. 2, 4 Розділу ІІ Інструкції № 735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати.
Відповідно до п.п. 3-8 Розділу ІІІ Інструкції № 735 після первинного розгляду звернень громадян керівниками органів військового управління, командирами військових частин працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії):
уносить до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян або реєстраційно-контрольної картки персонального комп'ютера резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання доручень за зверненнями громадян;
здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам;
забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.
Звернення громадян, одержані органом військового управління, військовою частиною для виконання, в обов'язковому порядку обліковуються в журналі обліку звернень цього органу військового управління або заводиться реєстраційно-контрольна картка.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
Аналіз вказаних приписів Інструкції № 735 вказує на те, що у разі надходження до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України належно оформленого письмового звернення громадянина, воно в обов'язковому порядку та строки встановлені Інструкцією належить прийняттю та розгляду. В свою чергу, за наслідками розгляду, заявника має повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Суд зазначає, що отримавши заяву від 23.12.2023, в якій, позивач, зокрема, просив надати йому Довідку про обставини травми, отриманих ним, відповідач повинен був розглянути її, як звернення громадянина, в силу вищевказаних вимог Інструкції № 735 та за наслідками розгляду повідомити позивача про результати її розгляду, причини неврахування тих чи інших доказів та повідомити про прийняте рішення.
Разом з тим, будь-які докази розгляду відповідачем заяви позивача від 23.12.2023 у матеріалах справи відсутні. Посилання представника відповідача у відзиві на позов про те, що вказана заява була розглянута командуванням Військової частини НОМЕР_1 в межах терміну передбаченого Законом України “Про звернення громадян” та заявнику за вих. № 1482/174 від 16.01.2024, надана обґрунтована відповідь, суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідач не надав.
Суд зазначає, що відсутність будь-яких доказів розгляду відповідачем заяви позивача вказує на бездіяльність відповідача саме щодо розгляду вищевказаної заяви. Отже для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання довідки про обставини травми та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення і, як наслідок, зобов'язати відповідача розглянути таку заяву.
В свою чергу вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача надати довідку про обставини травми, є передчасними, оскільки відповідач не розглянув відповідну заяву позивача.
Щодо позовних вимог про скасування п. 4.3 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 про призначення ОСОБА_1 на нижчу посаду, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-XII).
Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною шостою статті 2 цього Закону № 2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-XII).
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до підпункту 1 пункту 81 Положення № 1153/2008) призначення на посади здійснюється: військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.
Згідно п. 3 пункту 82 Положення № 1153/2008 призначення військовослужбовців на посади здійснюється на нижчі посади: у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Абзац 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 встановлює, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Аналіз вказаних положень вказує, що в умовах запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, призначення військовослужбовця на нижчу посаду може бути пов'язано із необхідністю проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду та здійснюватись без його згоди.
З урахуванням зазначеного, доводи позивача щодо протиправності спірного пункту наказу суд вважає необґрунтованими, у зв'язку із чим у вказаній частині позовних вимог належить відмовити.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023 та повідомити позивача про результати її розгляду і прийняте рішення.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.04.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК