Справа № 127/23841/23
Провадження № 1-в/127/225/24
12 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства -
До Вінницького міського суду Вінницької області 28.04.2024 звернувся з поданням начальник ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1». Згідно подання, в установі перебуває засуджений ОСОБА_4 . Підставою для перебування ОСОБА_4 в установі є ухвала Вінницького районного суду про застосування до ОСОБА_4 як обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, на адресу установи надійшов вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 місяці арешту. Вирок на даний час не виконується через застосування до обвинуваченого попереднього ув'язнення.
28.03.2024 року набули чинності зміни до КК України, згідно із якими такий вид покарання до ОСОБА_4 застосований бути не може, що зумовило звернення із вказаним поданням з проханням заміни невідбутої частини покарання.
В судовому засіданні прокурор вважав, що подання слід задоволити та замінити засудженому покарання у виді 3 місяців арешту на 6 місяців обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 подав заяву про розгляд подання у його відсутність .
Заслухавши думку прокурора, дослідивши подання і долучені до нього документи, особову справу засудженого, суд дійшов наступного.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2023 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 місяці арешту. Вирок набув законної сили 20.10.2023 року, що підтверджено розпорядженням від 29.11.2023 року.
Згідно із вироком початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.
Згідно із особовою справою засудженого, таке затримання не відбулось, протокол про затримання на виконання вироку у справі відсутній.
ОСОБА_4 утримується в установі не як особа, що відбуває покарання у виді арешту, а як обвинувачений в іншому кримінальному провадженні до якого застосовано попереднє ув'язнення в зв'язку з обранням запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, вирок на даний час не виконується, ОСОБА_4 жодного дня покарання у виді арешту не відбув.
Змінами до Кримінального кодексу України, що набрали чинності 28.03.2024 року, змінено ст. 60 КК України. Згідно із новою редакцією ст. 60 КК України, покарання у виді арешту є триманням засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті, тобто вид покарання у виді арешту згідно чинного КК України може бути застосований виключно до військовослужбовців.
Вказаними змінами санкція ч. 1 ст. 309 КК України змінена, покарання у виді арешту з санкції виключено. Санкція ч. 1 ст. 309 КК України в теперішній редакції передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
ОСОБА_4 засуджений до арешту, тобто такого покарання, яке чинним КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не передбачено.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 1 ст. 74 КК України передбачено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Вказана імперативна норма КК України в сукупності із новою редакцією ч. 1 ст. 309 КК України, якою виключено з переліку покарань арешт та доповнено більш м'яким видом покарання - пробаційним наглядом, свідчить, що вирок щодо ОСОБА_4 слід привести у відповідність до чинного КК України, з пом'якшенням покарання.
Визначаючи вид покарання, суд зазначає, що ч. 3 ст. 74 КК України визначено необхідність заміни покарання до більш м'якого, визначеного санкцією, яким згідно чинною редакцією КК України є пробаційний нагляд.
Так, ст. 51 КК України визначає види покарання, які у вказаній нормі мають ранжований порядок від найм'якшого - штрафу, до найсуворішого - довічного позбавлення волі. Саме за змістом ст. 51 КК України визначається яке покарання по відношенню до іншого є більш м'яким чи суворішим.
Згідно ст. 51 КК України пробаційний нагляд визначений як більш м'який вид покарання ( п.7-1), а арешт як більш суворий (п. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Введення законодавцем до санкції ч. 1 ст. 309 КК України більш м'якого покарання та виключення арешту, в сукупності із вимогами ст. 5 КК України, свідчить, що цей закон пом'якшує кримінальну відповідальність і має зворотню дію в часі.
Вирішуючи питання щодо строку пробійного нагляду, суд керується ч. 3 ст. 74 КК України, яка визначає, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
Максимальною межею пробаційного нагляду, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, є пробаційний нагляд на строк до п'яти років, тобто три місяці арешту (реального покарання), мають бути замінені на максимальний строк покарання пробаційного нагляду (5 років), яке не передбачає позбавлення волі.
Так, згідно ч. 1 ст. 59-1 КК України, пробаційний нагляд є покаранням, що полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Таким чином заміна реального (яке слід відбувати з ізоляцією від суспільства) покарання хоча і меншого строку на покарання більшого строку, проте без ізоляції від суспільства, є пом'якшенням становища засудженого.
При цьому суд положення ст. 72 КК України для визначення строку покарання не застосовує, як про це просив прокурор, з огляду на те, що ч. 3 ст. 74 КК України стаття 72 КК України згадується лише у відношенні до зарахування відбутого покарання при переведенні одного покарання в інше більш м'яке.
Так, згідно ч. 3 ст. 74 КК України відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
ОСОБА_4 покарання у виді арешту не відбуває та не відбував, що свідчить про відсутність підстав для здійснення вказаного зарахування та застосування вимог ст. 72 КК України.
Позиція прокурора про необхідність заміни покарання у виді арешту на покарання у виді обмеження волі не ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження щодо неможливості погіршення становища засудженого та вимогах ст. 5 КК України, оскільки обмеження волі є більш суворим видом покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537,539 КПК України, ст. 5, 51, 59-1, 72, 74, 309 КК України, -
Подання задовольнити.
Привести вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2023 року відносно ОСОБА_4 у відповідність до Кримінального кодексу України в чинній редакції.
Замінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання, призначене вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 місяців арешту.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 5 років пробаційного нагляду.
На підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки засудженого ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: