про відмову в забезпеченні позову
12 квітня 2024 року 640/13589/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 )
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії КСВ ЗСУ щодо призначення (переміщення) позивача на нижчу посаду та скасувати пункт 40 §7 наказу командувача СВ ЗСУ (по особовому складу) від 25 квітня 2022 року №358;
- поновити на посаді старшого офіцера відділу цивільно-військового співробітництва штабу КСВ ЗСУ;
- зобов'язати КСВ ЗСУ поновити виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з дати незаконного переміщення 02 червня 2022 року;
- зобов'язати КСВ ЗСУ здійснити перерахунок і виплату матеріального та грошового забезпечення за час виконання обов'язків на нижчій посаді з дати незаконного переміщення 02 червня 2022 року, по дату поновлення;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення мене на посаді старшого офіцера відділу цивільно-військового співробітництва штабу КСВ ЗСУ;
- стягнути з КСВ ЗСУ 500 000 грн. заподіяної моральної шкоди;
- стягнути з КСВ ЗСУ 5000 грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом Грабчуком О.В.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023, справу №640/13589/22 передано до розгляду судді Брагіній О.Є.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №925/0/15-23 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.
Відповідно до частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.
Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини третьої Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 17.11.2023 №258-р/ка.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023, справу №640/13589/22 передано до розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
02.04.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України просить суд забезпечити позов заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) та підпорядкованому йому оперативному командуванню " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) в особі їх командирів та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду у справі.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_3 на лікарняному, у період з 01.04.2024 по 05.04.2024 (включно), заяву про забезпечення позову передано до розгляду судді на наступний робочий день, після виходу судді з лікарняного.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує про те, що наказ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 25.04.2022 року №358, який є предметом позову у справі №640/13589/22, досі не виконаний. Проте, як зазначає позивач, оперативним командуванням «Південь» замість реалізації/виконання наказу №358 від 25.04.2022 року, прийнято наказ №466 від 09.11.2023 року, яким здійснено його подальше (повторне) переведення, ще на нижчу посаду.
Заявник зазначає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі, для відновлення яких необхідно буде укласти значних зусиль та витрат. Прийняття військовою частиною будь-яких рішень щодо переміщення позивача на нове місце військової служби до іншої частини може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно пункту 2 частини 1статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України(далі по тексту -КАС України) заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1статті 150 КАС Українипередбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відтак, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Статтею 151 КАС України визначено види забезпечення позову.
Так, згідно частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС Українивизначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
У той же час, відповідно до пункту 10 частини 3статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відтак, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 введено воєнний стан в Україні.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 27.07.2023 №3275-ІХ з 05:30 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відтак, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів, відданих військовослужбовцю.
Слід звернути увагу, що у своїй заяві позивач фактично просить суд заборонити відповідачу в умовах воєнного стану приймати накази щодо його переміщення, відкомандирування, переводу, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, позивач просить забезпечити позов шляхом унеможливлення прийняття наказів по особовому складу та по стройовій частині відповідачем.
Втім, такі накази не є предметом заявленого спору та за своєю суттю не є пов'язаними із заявленими заходами забезпечення позову.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція з цих спірних питань викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018р. у справі №826/8556/17, від 25.04.2019р. у справі №826/10936/18, від 29.01.2020р. у справі №640/9167/19, від 13.03.2020р. у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020р. у справі №640/1305/20, від 22.10.2020р. у справі №640/1304/20, від 24.11.2020р. у справі №640/9636/20, від 11.03.2021р. у справі №260/1168/19 та від 20.04.2021р. у справі №640/17351/19.
Отже, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд доходить висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для її задоволення, оскільки у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а також не надано і не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або ж зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд зазначає, що наказ Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №466 від 09.11.2023 не є предметом позову у справі №640/13589/22, тому не може бути оціненим в даному адміністративному провадженні.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21 (провадження № К/9901/27591/21) зазначив, що заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
На переконання суду, позивачем наведені виключно припущення стосовно можливих наслідків заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також не доведено існування обставин, передбачених ст.150 КАС України.
Крім цього, потрібно враховувати, що обгрунтування заяви не вказує на очевидну протиправність бездіяльності відповідачів, яка є предметом доказування в адміністративній справі, і оцінку якій буде дано судом під час розгляду позову по суті, та вимоги ч. 2 ст. 151 КАС України, відповідно до якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд, також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Враховуючи введення в Україні воєнного стану та вимоги пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, предмет спору в цій справі, обгрунтування підстав забезпечення позову, відсутність доказів не врахування при проходженні служби позивачем в військовій частині, його стану здоров'я чи інших обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав забезпечення позову у спосіб обраний представником заявника.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №640/13589/22- відмовити.
Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.