про залишення позовної заяви без руху
11 квітня 2024 року Київ № 320/14269/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, гарнізонної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та постанови протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Андрухова Д.Г. 27.08.2023 звернувся через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаження зареєстрований 30.03.2024, автоматизований розподіл здійснено 01.04.2024) до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, гарнізонної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просить суд:
- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 08.08.2022 на постанову № 361 від 31.05.2022 гарнізонної військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі, викладеному у листі-відмові з Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України за вих. № 30/277 від 26.09.2022 та скасувати рішенні про відмову у задоволенні скарги за вих. № 30/277 від 26.09.2022;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.08.2022 на постанову № 361 від 31.05.2022 гарнізонної військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі, з урахуванням висновків суду;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 361 від 31.05.2022 гарнізонної військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі в частині визначення переліку захворювань та його повної придатності до військової служби та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 обмежено придатним до військової служби та непридатним до служби у прикордонних військах;
- провести новий медичний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою встановлення придатності його до військової служби.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пунктів 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимоги про скасування рішення від 26.09.2022 та постанови від 31.05.2022.
У позові просить поновити строк звернення до суду, пропуск якого обґрунтовує введенням на території України 24.02.2022 воєнного стану, а також розірванням договору про надання правової допомоги з попереднім адвокатом Саніним А.О., який отримав спірне рішення за результатами досудового врегулювання спору, та не повідомив про це позивача.
Просив також врахувати, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб який, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, тобто до 27.08.2022. Листом від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, Торгово-промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України. Ураховуючи наведене, та те, що у різні періоди були перебої зі світлом, з іншими телекомунікаційними системами, перебої з поштовими відправленнями, та інші пов'язані з військовим станом моментами, уважає, що є достатні підстави для поновлення строку звернення до суду для відновлення порушених прав.
Зазначене, на думку представника позивача, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Із приводу наведеного, суд зазначає, що зміст цих пояснень представника не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів саме позивача, а не представника (адвоката) для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, представником позивача не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.
Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
При цьому представник позивача не вказав обставин, перешкод чи труднощів, окрім перебоїв зі світлом, з іншими телекомунікаційними системами, перебоїв із поштовими відправленнями, що унеможливили позивачу своєчасно звернутись до суду. Не зазначено, в які конкретно дні позивач намагався вчинити процесуальні дії, перешкодами для яких були вказані обставини.
Не надано й інших доказів, зокрема, що між позивачем та адвокатом Саніним А.О. було укладено та розірвано договір, а також доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 було отримано спірне рішення та не повідомлено про це позивача.
Такі доводи представника позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними.
Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку, або нарочно безпосередньо до суду, із урахуванням того, що Київський окружний адміністративний суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.
Також позивач не був обмежений у праві на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах із посиланням на введення воєнного стану, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Частиною другою та четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач оскаржує рішення про відмову у задоволенні скарги за вих. № 30/277 від 26.09.2022, строк на оскарження якого становить шість місяців, та, відповідно сплинув 27.03.2023, а також постанову № 361 від 31.05.2022, строк на оскарження якої після досудового врегулювання спору становить три місяці та сплинув 27.12.2022.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 27.08.2023, тобто зі значним пропуском як тримісячного, так і шестимісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви, доданих до неї матеріалів, а також заяви про поновлення строку звернення до суду судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку.
Крім того, відповідно до частини другої статті 160 Кодексу, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, а також у зв'язку з надмірним навантаженням у Київському окружному адміністративному суді, роздрукувати подані позивачем в електронній формі документи згідно з переліком додатків до позовної заяви, у суду немає можливості. При цьому на цей час розгляд адміністративних справ в Київському окружному адміністративному суді здійснюється в паперовій формі.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду).
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.