11 квітня 2024 року Справа № 280/876/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта Ременюка Андрія Віталійовича,
Головного управління Національної поліції в Запорізькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта Ременюка Андрія Віталійовича (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач 2), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412003;
2) визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412004.
Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Єренком Д.В., який діє на підставі ордеру серії АР №1045009 від 23.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.01.2024 відносно позивача відповідачем 1 було винесено термінові заборонні приписи АА № 412003 та АА № 412004, якими: 1) зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Стверджує, що поліцейський взагалі не оцінив ризиків, які могли слугувати винесенню припису, що в свою чергу стало підставою для винесення незаконного припису. Вказує, що відповідач 1 не взяв до уваги вказані пояснення та продемонстровані відео, а також не надав їм належної оцінки. Зазначає, що відповідач повинен був вжити заходів щодо з'ясування об'єктивної істини - опитати сусідів, інших мешканців домоволодіння, встановити чи перебуває особа кривдника у стані сп'яніння, оглянути постраждалу особу на факт тілесних ушкоджень, залучити свідків, переглянути відео події чи аудіо запис за наявності, тощо, для з'ясування того чи дійсно позивач вчиняв дії, які можуть бути кваліфіковані, як домашнє насильство. Просить позов задовольнити.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
29.02.2024 представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області подав відзив на позовну заяву (вх.№ 10067), у якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до зібраних матеріалів поліцейськими було встановлено факт домашнього насильства, термінові заборонні приписи є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають. Вказує, що копії консультативних висновків невропатологів, долучені до матеріалів адміністративного позову, не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки такі копії мають відомості щодо медичного здоров'я ОСОБА_2 , дозвіл на розголошення яких в матеріалах справи відсутній. Зазначає, що зі змісту зазначених висновків вбачається, що останні не встановлюють наявність психіатричних діагнозів та без наявності висновку лікаря-психіатру неможливо підтвердити або спростувати наявність психіатричних захворювань та розладів психіки. Вважає, що спір, який виник у цій справі з приводу оскарження термінового заборонного припису є приватноправовим, розгляд такого спору здійснюється в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими ЦПК України з огляду на те, що у разі, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач 1 (інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант ОСОБА_3 ) та третя особа ( ОСОБА_2 ) про розгляд справи повідомлені належним чином, проте заяви про визнання позову, відзиву на позовну заяву або пояснень щодо позову у строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 05.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів надіслання відповідачам копії позовної заяви із доданими до неї документами листом із описом вкладення або підтвердження (квитанція) про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (у випадку наявності такого у відповідача).
Ухвалою від 12.02.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Витребував від відповідача 1 та відповідача 2 належним чином засвідчені копії: - форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо спірних термінових заборонних приписів стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412003 та від 22.01.2024 АА № 412004; - усіх документів та матеріалів (заяви, рапорти, пояснення, фото та відео фіксації), які стали підставою для прийняття термінових заборонних приписів стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412003 та від 22.01.2024 АА № 412004; - службові обов'язки інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта ОСОБА_3 станом на 22.01.2024.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22.01.2024 о 16:07 год. зі служби «102» надійшло повідомлення (ЄО № 1445) від ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 її чоловік постійно кидається битися, погрожує, зараз заявниця втекла і чекає АДРЕСА_2 , чоловік має зброю, внаслідок чого на місце виклику прибув наряд «Крути 147».
Надалі 22.01.2024 старший інспектор СПДН ЗРУП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_4 склала 2 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства позивачем, за результатами яких встановлений високий (щодо ОСОБА_2 ) та низький (щодо ОСОБА_5 ) рівні небезпеки та прийнято рішення про винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдника.
22.01.2024 Інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом ОСОБА_3 винесено термінові заборонні приписи АА № 412004 та АА № 412003 відносно позивача у зв'язку зі скоєнням ним домашнього насильства стосовно дружини та малолітнього сина, а саме 21.01.2024 приблизно около15:00 години за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , а саме: висловлював образливі слова, вхопив за волосся, тягав, штовхав.
Вказаним заборонним приписом застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: 1) зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Термінові заборонні приписи стосовно кривдника винесені строком на 7 діб з 18 год. 20 хв. 22.01.2024 та діють до 18 год. 20 хв. 29.01.2024.
Також відносно позивача Інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.01.2024 серії ВАВ № 888411 за частиною першою статті 173-2 КУПАП. У протоколі вказано: 21.01.2024 приблизно о 15-00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , а саме: висловлював образливі слова, вхопив за волосся, тягав, штовхав.
Не погоджуючись з прийняттям термінових заборонних приписів АА № 412004 та АА № 412003, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII).
Згідно з пунктом 3 частини першої 1 статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII).
Відповідно до статті 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до статті 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство. У свою чергу, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункти 14, 17 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).
При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься у порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (частина одинадцята статті 25 Закону № 2229-VIII).
Для реалізації цього положення Міністерством внутрішніх справ України видано наказ 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» (далі - Порядок № 654).
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу II Порядку № 654 припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 654 при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Положення Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 № 369/180, згідно з пунктами 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства (далі - Порядок № 369/180).
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Крім того, Порядок № 369/180 (пункт 7 розділу ІІ) наділяє поліцейського уповноваженого підрозділу поліції повноваженнями, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, на власний розсуд приймати рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству».
При цьому, якщо рівень небезпеки оцінюється як високий, то поліцейський уповноваженого підрозділу поліції в обов'язковому порядку виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу II Порядку № 369/180 за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, про які вносить відомості поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які постраждала особа має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).
Згідно з пунктом 6 розділу II Порядку № 369/180 дві відповіді "Так" на запитання з №1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та на не більше, ніж шість запитань з № 7 - 27, або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку № 369/180 у разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку № 369/180 у зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку № 369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Відповідно до вказаних норм терміновий заборонний припис виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України і саме на поліцейського уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України покладений обов'язок здійснити оцінку ризиків вчинення домашнього насильства шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи і прийняти рішення про винесення термінового заборонного припису.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем винесено термінові заборонні приписи АА № 412004 та АА № 412003 відносно позивача у зв'язку зі скоєнням ним домашнього насильства стосовно дружини та малолітнього сина.
На підтвердження обґрунтованості припису відповідачем долучено:
- копію протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2024 серії ВАВ № 888411;
- копію протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2024;
- копію пояснень ОСОБА_2 ;
- копію пояснень ОСОБА_1 ;
- копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.01.2024 щодо ОСОБА_2 ;
- копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.01.2024 щодо ОСОБА_5 ;
- копії термінових заборонних приписів АА № 412004 та АА № 412003 від 22.01.2024;
- відеозапис подій 22.01.2024.
Судом досліджені надані відповідачем відеоматеріали, на яких зафіксовано опитування ОСОБА_2 інспекторами СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також спілкування з батьками ОСОБА_2 . Під час опитування ОСОБА_2 повідомила, що її чоловік заборонив їй спілкуватися з родичами, друзями, контролює її телефон через відстежування програми, встановив відео спостереження за квартирою, не дозволяє їй спілкуватися з батьками. Також розповіла, що 21.01.2024 у них виникла сварка, у ході якої чоловік висловлював у її бік словесні образи, схопив за волосся ззаду з дитиною на руках та почав штовхати по квартирі. Оскільки чоловік забрав телефон, під час прогулянки з дитиною 22.01.2024 жінка звернулася до охоронця пологового будинку, щоб той дав їй подзвонити мамі. Її батьки приїхали за нею та сином ОСОБА_5 та задля безпеки відвезли їх в іншу квартиру.
Разом з тим, до суду представник позивача надав постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 у справі № 334/698/24 (провадження № 3/334/553/24).
Слід зауважити, що оскільки у цій справі оспорюється рішення прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд, відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що у постанові Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 у справі №334/698/24 (провадження № 3/334/553/24) досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ 888411 щодо вчинення позивачем домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно дружини в присутності малолітньої дитини, а саме: висловлювався образливими словами, вхопив і тягав її за волосся, штовхав. У цій справі суд, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, виявив значні розбіжності в обставинах, викладених у протоколі та інших матеріалах справи з поясненнями, наданими у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 , зокрема нею не підтверджений факт фізичного та психологічного насилля з боку позивача по відношенню до неї. Вона зазначила, що у матеріалах справи інспектор поліції некоректно вказала обставини справи, оскільки ОСОБА_1 дійсно не завдавав їй фізичного болю, за волосся не хватав та не штовхав її.
Отже, порушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , наданими у суді.
За результатами судового розгляду провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. При чому клопотання про закриття провадження по справі № 334/698/24 подала саме ОСОБА_2 . Постанова суду набрала законної сили 22.03.2024.
Згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закон № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Отже, постановою суду від 11.03.2024 у справі №334/698/24 встановлено відсутність факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо дружини ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_6 , що було підставою для винесення інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 оскаржуваних термінових заборонних приписів стосовно кривдника ОСОБА_1 .
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище правові висновки, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заборонних приписів АА № 412004 та АА № 412003 від 22.01.2024.
Посилання відповідача на судову практику щодо обмежувальних приписів, сформовану Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 05.09.2019 у справі № 756/3859/19, від 28.04.2020 у справі № 754/11171/19, та на те, що спір між сторонами у цій справі є приватноправовим, суд вважає помилковими, оскільки правовідносини у цій справі виникли щодо скасування термінового заборонного припису, а не обмежувального припису.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Квитанцією від 24.01.2024 № 1274076813 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, яким прийняті оскаржувані рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта Ременюка Андрія Віталійовича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412003.
Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 22.01.2024 АА № 412004.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, місцезнаходження: вул.Апухтіна Дмитра, буд. 29, м.Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 40108688.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.04.2024.
Суддя К.В.Мінаєва