Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 квітня 2024 року Справа №200/5081/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13.09.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоширення на ОСОБА_1 норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI та не проведення перерахунку пенсії виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), починаючи з 01.05.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), починаючи з 01 травня 2021 року, та виплату доплати у зв'язку з перерахунком пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/5081/23 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.05.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.05.2021, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.0.2024 у справі №200/5081/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/5081/23 залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/5081/23 залишено без змін.
05.02.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/5081/23 судом видані виконавчі листі по справі.
02.04.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив суд:
«1. Поновити мені, ОСОБА_1 , строк звернення до адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дії, вчинених відповідачем на виконання судового рішення.
2. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суми пенсії за минулий час нарахованої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 200/5081/23 з 01.05.2024 у сумі 137145,82 (сто тридцять сім тисяч сто сорок п'ять гривень 82 коп.) грн.
3. Зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиплаті нарахованої пенсії, зокрема шляхом зобов'язання виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму пенсії, нараховану за минулий час, починаючи з 01.05.2021 у сумі 137145,82 (сто тридцять сім тисяч сто сорок п'ять гривень 82 коп.) грн. одноразовим платежем.».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2024 прийнято до розгляду заяву позивача від 02.04.2024, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №200/5081/23. Вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
10.04.2024 відповідач надав до суду пояснення з приводу заяви позивача, докази виконання рішення суду у справі №200/5081/23.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє й на теперішній час.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Розглядаючи заяву представника позивача в порядку статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керувався наступним.
В порядку статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129-1 Конституції України та статтею 14 КАС України.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регулює розділ IV КАС України.
Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 КАС України.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13.06.2017 у справі №21-1393а17 Верховний суд України, роз'яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.02.2024 за №4148-2368-М-02/8-0500/24, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/5081/23, яке набрало законної сили 08.01.2024, до розрахунку пенсії позивача застосовані норми статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», якою зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії позивача з 01.03.2023 складає 80% від заробітної плати позивача, а саме: 15523,16 грн. х 80% = 12418,53 - 543,83 грн. = 11874,70 грн. Борг за рішенням суду за період з 01.05.2021 по 31.01.2024 складає 137145,82 грн. Виплату доплати пенсії за період з 01.05.2021 по 31.01.2024 у сумі 137145,82 грн., нарахованої на виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.
Отже, можна зробити висновок із зазначеного листа та наданих відповідачем доказів, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.05.2021, що позивачем не заперечується.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судове рішення перебуває на даний час на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби, про що свідчить інформація про виконавче провадження №74340536, на який покладений обов'язок примусового виконання судового рішення та вжиття для цього заходів примусового виконання рішень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Також суд зазначає, що за приписами статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, суд зазначає, що статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначена процедура виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є передумовою до визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання якої подана ця заява. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в статті 63 зазначеного Закону та в статті 383 КАС України, є тотожними.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №200/5081/23.
Керуючись статтями 14, 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №200/5081/23 за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
3. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Арестова Л.В.