Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2024 року Справа №200/2020/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дії та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд -
08 квітня 2024 року на через підсистему «Електроний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дії та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
КАС України встановлює, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом просив суд визнати протиправними дії в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю)у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Богінського Олега щодо винесення Постанови в відношенні ОСОБА_1 №068167 від 22.02.2024 року, проте, в інформації про відповідача у позовній заяві позивач зазначив - Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відтак суд вважає, що позивачу необхідно привести коло заявлених відповідачів у відповідність до заявлених позовних вимог.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068167 від 22.02.2024 року, однак, позивачем, у якості доказу порушення його прав, до суду не надано спірної постанови, яка є предметом позовних вимог.
Також, у позовній заяві позивач посилеється на те, що після його звернення від 29.03.2024 року, на його адресу було направлено 03.04.2024 матеріали справи з додатками та позивачу стало відомо про застосування адміністративно-господарського штрафу, однак жодних доказів такого листування до суду надано не було.
Таким чином, необхідно надати до суду засвідчені належним чином докази підтвердження протиправності дій відповідача, а саме: постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068167 від 22.02.2024 року; докази листування з відповідачем; а саме: звернення від 29.03.2024 та лист (матеріали справи з додатками) від 03.04.2024.
Поряд із цим, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
За приписами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом із цим, позивачем не додано до позову доказу сплати судового збору.
Таким чином, позивач має надати до суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 5, 160, 161, 169, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дії та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: уточнену позовну заяву із визначенням кола відповідачів у відповідності до позовних вимог; постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068167 від 22.02.2024 року, яка є предметом позовних вимог; докази листування з відповідачем; а саме: звернення від 29.03.2024 та лист (матеріали справи з додатками) від 03.04.2024; квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; докази направлення усунення вищевказаних недоліків відповідачу у встановленому законом порядку.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Галатіна