Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
12 квітня 2024 року Справа №200/2072/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви по адміністративній справі за позовом адвоката Зінькової Інни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
09 квітня 2024 року адвокат Зінькова Інна Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформлені листом від 06 березня 2024 року №0500-0203-8/21932 щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 10 жовтня 2023 року у справі №200/4893/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 березня 2024 року, після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 10 жовтня 2023 року у справі №200/4893/23, на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від №6974/Д від 22 серпня 2023 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
12 квітня 2024 року представник позивача засобами електронного зв'язку, через електронну пошту, подав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи питання про прийняття вказаного клопотання, суддя враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої, восьмої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, процесуальним законодавством передбачено, що процесуальні документи до суду можуть подаватися у письмовій або електронній формі. Водночас, в електронній формі документи мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами).
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Суддею встановлено, що клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 12 квітня 2024 року подано представником позивача електронною поштою, без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно із абзацом 1 частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Враховуючи, що представник позивача, належить до суб'єктів, які в порядку статті 18 КАС України мають бути зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), та здійснювати обмін документами через свій електронний кабінет, клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 12 квітня 2024 року підлягає поверненню заявнику без розгляду в порядку статті 167 КАС України, адже подано ним без використання електронного кабінету сервісу «Електронний суд».
Керуючись статтями 44, 166, 167, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Клопотання адвоката Зінькової Інни Володимирівни, представника позивача, про усунення недоліків позовної заяви від 12 квітня 2024 року у справі №200/2072/24 - повернути заявнику без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
3. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
4. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.С. Молочна