Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2024 року Справа№200/442/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005, ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.12.2023 року позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії згідно з ч.3 ст. 114 до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте відповідачем в призначенні пенсії було відмовлено через відсутність пільгового стажу належного розміру.
Позивач наголошує, що, з урахуванням роз'яснення Міністерства Соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, має достатньо пільгового стажу, який підтверджується належними доказами, вважає свої права порушеними та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 25.12.2023 №052530004234 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2023 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. N 202 з повним робочим днем під землею, згідно записів трудової книжки, періоди роботи з 01.09.1996 по 12.04.2000 з 14.06.2000 по 22.01.2001, з 24.08.2001 по 30.12.2004, з 10.01.2005 по 21.08.2006, з 28.11.2006 по 09.02.2011, з 09.02.2011 по 04.07.2012, з 17.07.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 01.12.2023.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Станом на момент прийняття рішення по справі воєнний стан продовжується, на підставі чого суд вважає за належне продовжити строки розгляду даної справи.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся .із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач:
з 01.09.1996 по 12.04.2000, навчався у професійно-технічному училищі №105 м. Димитрова, за фахом: “Машиніст електровоза підземний, електрослюсар підземний”. Стаж складає: 3 р. 7 м. 12 д.;
з 14.06.2000 по 22.01.2001, прийнятий електрослюсарем підземним ІІІ розряду, 22.01.2001 звільнений за переводом на шахту ім.Стаханова. Стаж роботи складає: 7 м. 9 д.;
з 24.08.2001 по 30.12.2004, прийнятий машиністом електровоза підземним, з повним робочим днем в шахті, 30.12.2004, звільнений за власним бажанням. Стаж роботи складає: 3 р. 4м. 7 д.;
з 10.01.2005 по 21.08.2006, прийнятий машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті, 21.08.2006, звільнений за власним бажанням. Стаж роботи складає: 1 р. 7 м. 12 д.;
з 28.11.2006 по 09.02.2011, прийнятий електрослюсарем підземним, з повним робочим днем в шахті, 09.02.2011, переведений. Стаж роботи складає: 4 р. 2 м. 13 д.;
з 09.02.2011 по 04.07.2012, переведений на практику - учень прохідника, з повним робочим днем в шахті, 30.09.2011, переведений прохідником підземним 5 розряду, з повним робочим днем в шахті, 04.07.2012, звільнений за власним бажанням. Стаж роботи складає: 1 р. 4 м. 26 д. Провідна посада, яка передбачена ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
з 17.07.2012 по 01.12.2014, прийнятий прохідником підземним, з повним робочим днем під землею, 01.12.2014, звільнений за переводом. Стаж роботи складає: 2 р. 4 м. 15 д. Провідна посада, яка передбачена ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
з 02.12.2014 по 01.12.2023, прийнятий за переводом прохідником підземним 5 розряду, з повним робочим днем в шахті, та працює по теперішній час, а саме 01.12.2023р. Стаж роботи складає: 8 р. 11 м. 30 д. Провідна посада, яка передбачена ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням від 25.12.2023 №052530004234 Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. Відповідно до рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.12.2023 №052530004234 страховий стаж особи становить 41 р. 6 м. 08 д., пільговий стаж по Списку 1 - 22 р. 1м. 23 д, пільговий стаж для визначення на призначення пенсії: 23р. 5 м. 26 д.
Відповідно до розрахунку РС-право:
період навчання з 01.09.1996 по 12.04.2000 не зараховано до пільгового стажу;
період з 14.06.2000 по 22.01.2001 є зарахованим до пільгового стажу;
період з 24.08.2001 по 30.12.2004 зарахований до пільгового стажу частково, а саме лише з 24.08.2001 по 30.12.2001 та з 05.10.2002 по 14.06.2003, в межах даного періоду до страхового стажу не враховано період з 31.12.2001 по 31.03.2002, з 01.05.2002 по 30.09.2002, з 15.06.2003 по 30.01.2004, з 01.02.2004 по 28.02.2004, з 02.03.2004 по 18.06.2004, з 05.10.2004 по 30.12.2004. До пільгового стажу не враховано період з 01.04.2002 по 30.04.2002, з 01.10.2002 по 04.10.2002, 31.01.2004, з 29.02.2004 по 01.03.2004, з 19.06.2004 по 30.12.2004;
період з 10.01.2005 по 21.08.2006 не зараховано ані до страхового, ані до пільговго стажу;
період з 28.11.2006 по 09.02.2011 не зараховано до пільгового стажу: 01.07.2009, 01.09.2009, 01.03.2010-02.03.2010, решта - зараховано;
період з 09.02.2011 по 04.07.2012 не зараховано: 09.04.2011-12.04.2011;
період з 17.07.2012 по 01.12.2014 - зараховано з 17.07.2012 по 31.12.2012 за “ст. 14 П/П, підземні, сп. 1 р. 1 п-р. 1 п а-в”, з 01.01.2013 по 26.08.2014 за Списком №1, 27.08.2014-31.08.2014 не зараховано, 01.09.2014-01.12.2014 зараховано за Списком 1, з 02.12.2014 по 05.12.2014 не зараховано;
період з 02.12.2014 по 30.11.2023: не зараховано до пільгового стажу з 02.12.2014 по 05.12.2014, з 06.12.2014 по 08.04.2022 зараховано за “ст. 14 П/П, підземні, сп. 1 р. 1 п-р. 1 п а-в”, з 09.04.2022 по 28.04.2022 не враховано, з 29.04.2022 по 30.11.2023 зараховано за “ст. 14 П/П, підземні, сп. 1 р. 1 п-р. 1 п а-в”.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список №202).
Згідно зі Списком №202 усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) терміном не менше 25 років, мають право на пенсію незалежно від віку.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Щодо періоду навчання позивача з 01.09.1996 по 12.04.2000 у професійно- технічному училищі №105 м. Димитрова, за фахом: “Машиніст електровоза підземний, електрослюсар підземний”.
Як вже було зазначено вище, позивач у вказаний період навчався в професійно-технічному училищі №105 за професією “Машиніст електровоза підземний”.
Ст.17 Закону України від 10.02.1998 №103/98ВР “Про професійно-технічну освіту” (далі Закон №103/98) передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті. оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до ст.18 Закону №103/98 до професійно-технічних навчальних закладів належать, зокрема, професійно-технічні училища відповідного профілю та навчально-курсовий комбінат.
Відповідно до ст.12 Закону №103/98 професійна (професійно-технічна) освіта здійснюється у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.
За змістом ч. 2 ст.53 Закону України “Про вищу освіту” також визначено, що студентом (слухачем) є особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною формою, вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Таким чином, навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Згідно зі ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За приписами ст. 38 Закону №103/98 час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як встановлено судом та підтверджується записами трудової книжки позивача, з з 01.09.1996 по 12.04.2000 навчався в технічному училищі № 105 м. Димитров за спеціальністю: “Машиніст електровоза підземний, електрослюсар підземний”. З 14.06.2000 позивач прийнятий електрослюсарем підземним.
Як вже визначено вище, період з 14.06.2000 по по 22.01.2001 включено відповідачем до пільгового стажу за Ст. 14, пост. № 202.
Отже, оскільки перерва між днем закінченням навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією позивача не перевищує трьох місяців, то час його навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до пільгового періоду роботи, який вже визначено відповідачем як такий.
Відтак період навчання позивача з 01.09.1996 по 12.04.2000 повинен бути зарахованим до пільговго стажу за Ст. 14, пост. № 202.
Щодо неврахованого страхового стажу з 31.12.2001 по 31.03.2002, з 01.05.2002 по 30.09.2002, з 15.06.2003 по 30.01.2004, з 01.02.2004 по 28.02.2004, з 02.03.2004 по 18.06.2004, з 05.10.2004 по 30.12.2004, з 10.01.2005 по 21.08.2006.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивачки, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, підтверджено факт роботи позивача у вказані періоди. Таким чином визначені вище періоди стажу підлягають врахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо незарахування відповідачем зазначених періодів страхового стажу та періодів з 01.04.2002 по 30.04.2002, з 01.10.2002 по 04.10.2002, 31.01.2004, з 29.02.2004 по 01.03.2004, з 19.06.2004 по 30.12.2004; з 10.01.2005 по 21.08.2006, 01.07.2009, 01.09.2009, 01.03.2010-02.03.2010, 09.04.2011-12.04.2011,27.08.2014-31.08.2014, з 02.12.2014 по 05.12.2014, з 02.12.2014 по 05.12.2014, з 09.04.2022 по 28.04.2022 до пільгового стажу в цілому.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вже зазначено вище, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містит достатні відомості до зарахування вказаного періоду до пільгового стажу у повному обсязі.
Відтак зазначені періоди повинні бути зараховані до страхового та пільгового стажу у повному обсязі.
Щодо застосування Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від
20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечений” втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Крім цього постановою від 8 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а Верховний Суд підтвердив необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки з приводу необхідності зарахування до пільгового періодів роботи позивача суд вважає, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 підлягають застосуванню в межах даних правовідносин.
Відповідно позов підлягає задоволенню частково враховуючи, що в частині періоду з 14.06.2000 по 22.01.2001, який зараховано до пільгового стажу за Постановою № 202, права позивача не порушені.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005, ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 25.12.2023 №052530004234 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2023 року зарахувавши до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. N 202 з повним робочим днем під землею, згідно записів трудової книжки, періоди роботи з 01.09.1996 по 12.04.2000, з 24.08.2001 по 30.12.2004, з 10.01.2005 по 21.08.2006, з 28.11.2006 по 09.02.2011, з 09.02.2011 по 04.07.2012, з 17.07.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 30.11.2023.
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005, ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484, 48 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка