Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2024 року Справа№200/1121/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Карнаухова Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 лютого 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, датований 17 лютого 2024 року, надійшов позов адвоката Карнаухова Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії максимальним розміром і щодо припинення нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 листопада 2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 271 грн 15 коп., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та провести виплату (доплату) різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій відновити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 листопада 2022 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, у розмірі 271 грн 15 коп., з виплатою виниклої заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач після проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду безпідставно припинив нарахування і виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії у сумі 271,15 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713. Позивач вважає, що відмова відповідача щодо встановлення доплати у розмірі 271,15 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” є безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, оскільки Відповідачем не дотримано зобов'язання діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.
Також позивач вказав, що відповідач протиправно обмежив розмір його пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що оскільки розмір пенсії позивача переглянуто після 1 березня 2018 року, при цьому після проведеного перерахунку пенсії позивача на підставі судового рішення розмір збільшився більше ніж на 2000 грн, тому підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ № 713 відсутні. Також зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774- VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідач вказав, що перерахунок пенсії позивачу Головним управлінням зроблено відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху,
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року вирішено відкрити провадження в адміністративній справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувати у відповідачів докази по справі, клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи.
Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року вирішено залишити без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 271,15 грн відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року №713 з 1 листопада 2022 року по 18 серпня 2023 року.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з жовтня 2010 року отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” .
Основний розмір пенсії на дату призначення складав 90% грошового забезпечення (вислуга років 38, календарна 25), що підтверджується, зокрема протоколом за пенсійною справою - 0503006826 (МВС) від 13 жовтня 2010 року.
З 1 серпня 2021 року до пенсії позивачу установлено щомісячну доплату в сумі 271,15 грн (від суми ОСНП 6050,98 на 01.03.2018) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року № 713, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (з 01 серпня 2021 року).
Розмір встановленої доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 з 01 серпня 2021 року не є спірним між сторонами.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №200/16112/21 відповідачем у жовтні 2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 019 року, згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25-2731 від 30 серпня 2021 року та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
Проте з 1 листопада 2022 року доплата у розмірі 271,15 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 не нараховується та не виплачується. Також відповідачем будо здійснено перерахунок пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення.
Позивач не погодився з відсотковим розміром пенсії та оскаржив дії відповідача в судовому порядку в межах справи №200/1582/23.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі №200/1582/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.
На звернення адвоката позивача, зокрема від 13 грудня 2023 року та заяви від 14 січня 2024 року щодо доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713, відповідач листом від 18 грудня 2023 року та листом від 6 лютого 2024 року фактично відмовив встановити доплату у розмірі 271,15 грн з посиланням на перерахунок пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду, за результатом якого розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000 грн, отже підстави для встановлення підвищення відповідно до Постанови №713 відсутні.
При цьому до відповіді відповідач надав протокол про перерахунок пенсії позивача від 18 грудня 2023 року, з якого вбачається: відсутність доплати відповідно до постанови №713; розмір призначеної пенсії - 24241,88 грн, при цьому загальний розмір до виплати щомісячно в сумі 20930 грн.
Позивач, вважаючи протиправним обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність) та припинення виплати доплати у розмірі 271,15 грн на підставі Постанови №713, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) статтею 63 якого встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону .
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 № 713 (далі - Постанова № 713) установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 рік, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 1 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року.
Разом з тим, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Суд зазначає, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №200/16112/21 відповідачем у жовтні 2022 року, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача проведений на виконання судового рішення, з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року.”
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 8 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 та в постанові від 2 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Згідно з матеріалів справи, позивачу до фактичного перерахунку пенсії, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №200/16112/21 щомісячна доплата до Постанови № 713 була встановлена у розмірі 271,15 грн з 1 серпня 2021 року, однак після проведеного перерахунку позивачу не нараховано та не виплачено таку доплату.
Таким чином суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві доплати відповідно до Постанови №713.
Стосовно дати з якої необхідно зобов'язати відповідача здійснити доплату до пенсії позивача у розмірі 271,15 грн, суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 11 квітня 2024 року позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 271,15 грн відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року №713 з 1 листопада 2022 року по 18 серпня 2023 року залишені без розгляду, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, у розмірі 271,15 грн необхідно з 19 серпня 2023 року.
Стосовно позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження максимального розміру.
Як встановлено судом вище, станом на час подання даного позову виплата пенсії здійснюється з обмеженим розміром, а саме складає 20930 грн.
Так, частиною 7 ст. 43 Закону № 2262-XII встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: ч.7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначено що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з п.п.3-4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України.
Конституційний Суд України в пункті 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй”.
Оскільки положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20 грудня 2016 року, тому внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року до ч.7 зазначеної статті зміни є нереалізованими, оскільки ч.7 ст.43, після рішення Конституційного Суду України, у Законі № 2262-XII відсутня. Крім цього, вказані зміни, по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни, не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.
Крім того, суд вважає, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, на підставі норм Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” є неправильним, оскільки цей закон є загальним, водночас спеціальним законодавчим актом, який визначає порядок, умови та норми пенсійного забезпечення військовослужбовців є Закон № 2262-XII, у якому норми щодо обмеження пенсії максимальним розміром відсутні, оскільки визнані неконституційними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 8 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17, від 17 травня 2021 у справі №343/870/17 та від 21 грудня 2021№120/3552/21-а, від 26 січня 2022 у справі №569/2950/17.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Положеннями статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із покликанням на положення ст.ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст.9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновків, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року, № 7-рп/2016, а не норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування обмежень при виплаті позивачу призначеної суми пенсії максимальним розміром, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому такі дії слід визнати протиправними.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно обмежено максимальний розмір пенсії позивача.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави щодо перерахунку та виплати йому пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" та зобов'язати відповідача:
- нарахувати та виплатити з 19 серпня 2023 року, щомісячну доплату у розмірі 271,15 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з виплатою виниклої заборгованості;
- здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та провести виплату (доплату) різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Стосовно клопотання про встановлення судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що за вищенаведеною нормою зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком судом.
Ураховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників адміністративної справи, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та не нарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 19 серпня 2023 виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячну доплату у розмірі 271,15 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з виплатою виниклої заборгованості.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити з 1 грудня 2019 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" № 33/25- 2731 від 30 серпня 2021 року, з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та провести виплату (доплату) різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв