Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2024 року Справа№200/41/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в якості підземного гірника та відмови здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2023 року відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з набуттям 15 років роботи в підземних умовах на посадах, передбачених Списком № 1;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні заробітної плати, отриманої за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, з дати призначення пенсії, а саме - з 26.08.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в якості підземного гірника та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.07.2023 року відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з набуттям 15 років роботи в підземних умовах на посадах, передбачених Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, з дати призначення пенсії, а саме - з 26.08.2021 року, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що 22.06.2023 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з набуттям 15-ти років стажу на підземних роботах на посадах, передбачених Списком № 1.
У зв'язку з відсутністю відповіді на вказану заяву 11.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку на підставі заяви від 22.06.2023 року, починаючи з 01.07.2023 року, з урахуванням заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, яка не була врахована при призначенні пенсії, починаючи з 26.08.2021 року.
Однак листом від 07.12.2023 року № 24381-22516/К-02/8-0500/23, наданим у відповідь на заяву позивача від 11.11.2023 року, відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та перерахунку пенсії відповідно до заяви від 22.06.2023 року.
Позивач з відмовою відповідача у перерахунку пенсії не погоджується та вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.08.2021 року.
Під час призначення пенсії страховий та пільговий стаж позивача було враховано по 31.03.2021 року, при цьому до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії не були зараховані періоди роботи позивача з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2021 року по 30.06.2021 року, оскільки відсутня сплата внесків до ДПС України.
У листопаді 2021 року, після надання позивачем додаткових документів, до страхового і пільгового стажу позивача зараховано період роботи з 01.04.2021 року по 30.06.2021 року.
В грудні 2022 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року у справі № 200/19081/21 проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 26.08.2021 року, та до страхового і пільгового стажу зараховано, серед інших, період роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.
Проте у зв'язку з відсутністю у вказаному рішенні суду зобов'язань щодо врахування заробітної плати період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року було взято "0" значенням.
22.06.2023 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії "Допризначення у зв'язку з наданням додаткових документів".
За результатами опрацювання даної заяви позивачу проведено перерахунок, починаючи з 01.07.2023 року, пільговий стаж не змінився.
При опрацюванні перерахунку було встановлено, що загальний пільговий стаж на дату звернення склав 13 років 10 місяців 19 днів, з них:
- стаття 14.25 - 13 років 14 днів;
- Список № 1 - 10 місяців 5 днів.
Згідно з відомостями про сплату страхових внесків (форма ОК-5) від 22.06.2023 року за періоди з 01.10.2022 року по 30.11.2022 року та з 01.04.2023 року по 19.06.2023 року відсутні суми нарахованої заробітної плати, у зв'язку з чим зарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу позивача є неможливим.
Водночас, як вказує відповідач, при врахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 01.07.2021 року по 30.09.2022 року та з 01.12.2022 року по 31.03.2023 року загальний пільговий стаж становитиме 15 років 19 днів, з них:
- стаття 14.202 - 14 років 2 місяці 14 днів;
- Список № 1 - 10 місяців 5 днів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/41/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач у даній справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 26.08.2021 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року у справі № 200/19081/21 було частково задоволено поданий позивачем до відповідача позов щодо визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії та, серед іншого, зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу з 26.08.2021 року, із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періодів роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року на ВП "Шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" та з 07.10.1989 року по 09.11.1989 року і з 10.11.1989 року по 11.12.1989 року на ШУ імені Л.І. Лутугіна "Торезантрацит", відповідно до висновків суду у даній справі.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем 05.12.2022 року було проведено перерахунок пенсії позивачу з 26.08.2021 року, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу вказаних вище періодів, у тому числі періоду з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.
Водночас, як видно з наданого суду відповідачем розрахунку заробітку для обчислення пенсії за період з вересня 2007 року по червень 2021 року, суми заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року (тобто за період, який зарахований до трудового стажу позивача за рішенням суду у справі № 200/19081/21) внесені з нульовими показниками.
22.06.2023 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії "Допризначення у зв'язку з наданням додаткових документів".
Подана заява була опрацьована за принципом екстериторіальності згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
22.06.2023 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, за результатами якого було встановлено, що страховий стаж позивача на дату звернення із заявою про перерахунок пенсії склав 27 років 5 місяців, у тому числі загальний пільговий стаж (Список № 1) - 13 років 10 місяців 19 днів.
При цьому, як вказується відповідачем і підтверджується розрахунком стажу позивача (форма РС-право), пільговий стаж позивача, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до Закону України від 02.09.2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI), за наслідками перерахунку пенсії склав 13 років 14 днів.
Як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю відповіді на заяву від 22.06.2023 року він 11.11.2023 року звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку на підставі заяви від 22.06.2023 року, починаючи з 01.07.2023 року, з урахуванням заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, яка не була врахована при призначенні пенсії, починаючи з 26.08.2021 року.
Відповідного письмового звернення позивачем до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, листом від 07.12.2023 року № 24381-22516/К-02/8-0500/23, який наданий у відповідь на заяву позивача від 11.11.2023 року, подану через вебпортал Пенсійного фонду України, відповідач повідомив про те, що період роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року зарахований до трудового стажу позивача на підставі рішення суду у справі 200/19081/21, але у зв'язку з відсутністю в реєстрі даних про сплату єдиного соціального внеску за цей період заробітна плата внесена з нульовими показниками.
Отже, відповідач фактично відмовив позивачу в проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.
Також даним листом відповідач повідомив позивача про те, що надана позивачем до заяви про перерахунок пенсії від 22.06.2023 року довідка про пільговий характер роботи від 19.06.2023 року № 02/635 за період з 14.11.2018 року по 19.06.2023 року підлягає перевірці на предмет достовірності, перевірку заплановано на другу декаду грудня 2023 року.
У разі підтвердження результатів перевірки первинними документами, що слугували підставою для видачі цієї довідки, обчислення пенсії буде здійснено зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV, на підставі заяви від 22.06.2023 року.
Проте станом на момент розгляду даної справи судом період роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року (який, серед іншого, був підтверджений довідкою про пільговий характер роботи від 19.06.2023 року № 02/635) до пільгового стажу позивача не зарахований.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
У наданій суду трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 26.07.2007 року щодо спірного періоду роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року наявні такі записи:
- № 8: 14.11.2018 року - прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах (ТОВ "Шахтобудівельна компанія");
- № 9: 07.09.2023 року - звільнений за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), у зв'язку з виходом на пенсію.
Суд зауважує, що вищевказані записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином і не мають дефектів вчинення, що не заперечується відповідачем.
Дані записи у трудовій книжці повністю підтверджують, що позивач у спірний період з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року працював повний робочий день під землею за професією (посадою), що віднесена до Списку № 1, який був чинний у цей період роботи (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461).
Відтак, з огляду на положення пункту 20 Порядку № 637, надання уточнюючої довідки для зарахування даного періоду до пільгового стажу в даному випадку не вимагалося.
Разом з тим, позивачем додатково було надано уточнюючу довідку від 19.06.2023 року № 02/635, видану ТОВ "Шахтобудівельна компанія", відповідно до якої позивач у період з 14.11.2018 року по теперішній час (тобто по 19.06.2023 року) виконує роботи зі шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день на підземних роботах за професією (посадою) "гірник підземний", яка передбачена Списком 1, розділ 1, підрозділ 1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, період роботи позивача з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в ТОВ "Шахтобудівельна компанія" підлягав зарахуванню відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме в якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).
З матеріалів даної справи судом установлено, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 13.07.2022 року у справі № 200/19081/21 та після перерахунку пенсії від 22.06.2023 року пільговий стаж позивача за Списком № 1 (підземні роботи) склав 13 років 14 днів, що не заперечується відповідачем у справі.
Період роботи позивача з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року, що мав бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме як підземні роботи, за арифметичним підрахунком, налічує 1 рік 11 місяців 19 днів.
Таким чином, з урахуванням даного періоду, пільговий стаж позивача за Списком № 1 (підземні роботи) складає більше 15-ти років.
Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року суд зазначає про таке.
Як видно з листа відповідача від 07.12.2023 року № 24381-22516/К-02/8-0500/23, який був наданий у відповідь на звернення позивача, та відзиву на позов, єдиною підставою для внесення сум заробітної плати за даний період з нульовими показниками при перерахунку пенсії стала відсутність в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) щодо позивача даних про сплату страхових внесків за цей період.
Суд зазначає, що обов'язок сплати страхових внесків за частинами 6 та 12 статті 20 Закону № 1058-IV покладений на страхувальників (тобто на підприємств-роботодавців), які є платниками таких внесків, найманий працівник не є самостійним платником цих внесків.
За статтею 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник (тобто підприємство-роботодавець), оскільки саме він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи (тобто працівника).
Отже, враховуючи наведене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 805/3362/17-а, які є застосовними також і до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу на те, що надані до справи відомості з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) щодо позивача містять дані про суми заробітної плати на спірний період.
Дані суми заробітної плати позивача, з огляду на викладене вище, мали бути враховані відповідачем при перерахунку його пенсії після зарахування спірного періоду до трудового стажу позивача на виконання рішення суду та при подальших перерахунках його пенсії.
З огляду на те, що зарахування до страхового та пільгового стажу позивача, зокрема, періоду з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року на виконання рішення суду супроводжувалося проведенням у зв'язку з цим перерахунку пенсії з дати призначення, тобто з 26.08.2021 року, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням його заробітної плати за вказаний період з дати призначення пенсії - з 26.08.2021 року.
Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в якості підземного гірника та здійсненні перерахунку пенсії з 01.07.2023 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI, а також дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні заробітної плати за період роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року з дати призначення пенсії - з 26.08.2021 року, є протиправними, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція від 21.12.2023 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Судом були задоволені пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та "Про престижність шахтарської праці", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в якості підземного гірника та відмови здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2023 року відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з набуттям 15-ти років роботи в підземних умовах на посадах, передбачених Списком № 1.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні заробітної плати, отриманої за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, з дати призначення пенсії, а саме - з 26.08.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.07.2021 року по 19.06.2023 року в якості підземного гірника та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.07.2023 року відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у зв'язку з набуттям 15-ти років роботи в підземних умовах на посадах, передбачених Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) перерахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) розмір пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, з дати призначення пенсії, а саме - з 26.08.2021 року, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повне судове рішення складене 08 квітня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч