10 квітня 2024 рокуСправа №160/32580/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 006155 від 15.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відносно нього відповідачем складено постанову від 15.11.2023 №006155 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень за порушення ст.ст. 34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнятого на підставі акту № 004690 від 25.09.2023. Позивач не погоджується з вказаною постановою та зазначає, що вона є незаконною, винесеною за відсутності на те законних підстав та із грубим порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України. Так, 25.09.2023 транспортний засіб Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував на автомобільній мийці «Orbita», розташованій за адресою: м.Дніпро, вул.Курчатова, з метою миття вказаного транспортного засобу. Жодних послуг з перевезень, тим паче пасажирських, даний транспортний засіб не виконував та не планував, транспортний засіб не рухався та не перебував на рейсі. Враховуючи те, що на автомобілі Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 , не надавались послуги з пасажирських перевезень, до ОСОБА_1 звернувся його колега, який займається пасажирськими перевезеннями, з проханням дозволити людям, які в той момент тільки приїхали з Донецької області, зачекати у салоні його транспортного засобу наступний рейс до іншого міста. Позивач вказує, що дозволив людям почекати їх автобус у себе в автомобілі для того, щоб їм не довелось стояти на вулиці. Далі, перебуваючи на автомобільній мийці «Orbita», не здійснюючи будь-яких перевезень та не планувавши їх здійснення, отримуючи послуги миття автомобіля, його автомобіль був заблокований іншим транспортним засобом, КІА, д.н.з. НОМЕР_2 . Згодом стало відомо, що транспортний засіб Кіа, д.н.з. НОМЕР_2 , був під керуванням співробітника Служби безпеки України, яким було викликано посадових осіб Укртрансбезпеки. Надалі перевірка проводилась за участі представників трансбезпеки та поліції. Проте, направлення до перевірки, що було пред'явлено представником трансбезпеки, було чинне до 01.09.2023. Крім того, надані позивачем для огляду документи не перевірялись представником відповідача, а тільки фотографувались. Жодні пояснення про те, що автомобіль не здійснює пасажирські перевезення, не перебуває у рейсі, а знаходиться на автомобільній мийці, відповідачем залишені поза увагою. Крім того, позивач не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у встановлений чинним законодавством спосіб, він не отримував рекомендований лист із повідомленням та йому не було надіслано повідомлення на офіційну електронну адресу. Електронна адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною поштою позивача. Наведені обставини позбавили його права скористатись послугами правничої допомоги. Надані ж пояснення позивача не були взяті до уваги. Безпідставним є також і зазначення в повідомленні адреси, яка не є адресою місцезнаходження позивача. З огляду на процедурні порушення прийняття оскаржуваної постанови та фактично відсутність доказів порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, про які зазначає відповідач, постанова №006155 від 15.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/32580/23, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою було витребувано у відповідача докази, що стали підставою для прийняття рішення, що оскаржується.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
21.12.2023 від адвоката Гринь К.В. надійшла заява про вступ у справу як представника.
21.12.2023 від адвоката Гринь К.В. надійшла заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
27.12.2023 адвокатом Гринь К.В. подано заяву про вступ у справу як представника.
27.12.2023 адвокатом Гринь К.В. подано заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
23.01.2024 від адвоката Гапонець А.А. надійшла заява про вступ у справу як представника.
24.01.2024 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. Під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову № 006155від 15.11.2023. В ході рейової перевірки позивача було виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері пасажирських перевезень, а саме: відсутній договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, індивідуальна контрольна книжка водія (т.з. не обладнаний тахографом), чим порушено статтю 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Постанова № 006155 від 15.11.2023 складена на підставі акту № 004690 від 25.09.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зазначене і конкретизоване порушення ФОП ОСОБА_1 . Відтак, доводи позивача є безпідставними. Щодо процедури проведення перевірки, відповідачем зауважено, що рейдова перевірка позивача проведена на місці посадки пасажирів та на підставі направлення на перевірку від 22.09.2023 №00104 на проведення рейдової перевірки з 25.09.2023 по 01.10.2023. Доводи позивача про те, що його неналежним чином повідомлено про розгляд справи, є безпідставними, оскільки його було повідомлено на електронну адресу, що міститься в електронній ліцензійній справі перевізника. Тому твердження позивача про необізнаність про розгляд справи та неможливість подати заперечення є завідомо неправдивими. Позивач отримав завчасно повідомлення про розгляд справи, 08.11.2023 ним було подано клопотання про перенесення розгляду справи на 15.11.2023, а також він був присутній при розгляді справи. Щодо нерозуміння позивача про адресу його фактичного місцеперебування, яку він нікому не повідомляв, відповідачем вказано, що адреса фактичного місцеперебування перевізника ним самим зазначена в електронній ліцензійній справі перевізника. З огляду на викладене, відповідач вважає, що доводи позовної заяви не спростовуються виявлених порушень, оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідачем до відзиву долучено витребувані докази.
29.01.2024 представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з позицією відповідача з наступного. Перевірка транспортного засобу, яка здійснювалась 25.09.2023, не може вважатись «рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі)», оскільки була проведена не під час здійснення пасажирських перевезень, не в момент початку або підготовки до пасажирських перевезень, а на автомобільній мийці під час отримання послуг з мийки транспортного засобу. Крім того, транспортний засіб Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував на автомобільній мийці «Orbita» з метою отримання відповідних послуг, мийки автомобіля, не перебував на автомобільній дорозі під час такої перевірки, водій зазначеного автомобіля не здійснював виконання будь-якого рейсу, тим паче не надавав жодних послуг з перевезення пасажирів. Автомобільна мийка не є автомобільною дорогою, призначеною для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними й підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху. Відповідачем на підтвердження доводів відзиву не надано доказів. Жодних доказів, які б свідчили про те, що під час перевірки транспортний засіб позивача здійснював пасажирські перевезення та що кимось були придбані квитки на маршрут до м. Одеси, матеріали не містять. Крім того, стороною відповідача не надано жодних доказів щодо проведення будь-якого опитувань осіб та відповідно їх пояснень. З огляду на викладене, просить задовольнити позов у повному обсязі.
14.02.2024 представником відповідача подано заяву про долучення до матеріалів відеофіксації рейдової перевірки до матеріалів справи, долучивши DVD-R диск.
Відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 24.04.2015 за ідентифікаційним кодом 3097003776, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань здійснено запис про державну реєстрацію; позивач з 24.04.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Центральна ДПІ); місцезнаходження суб'єкта господарювання станом на 24.04.2015: 87500, АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських основний вид діяльності ФОП ОСОБА_1 : 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.І.у.
Відповідно до витягу з електронної ліцензійної справи перевізника (а.с.70-71) фактичне місце проживання ФОП ОСОБА_1 , р.к.п.п. НОМЕР_3 : АДРЕСА_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 , транспортний засіб, Volkswagen Crafter - автобус, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 р.в., шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , належить ОСОБА_2 .
Тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 , дата реєстрації 25.04.2023 (транспортний засіб Volkswagen Crafter - автобус, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 р.в., шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 ) виписаний на ОСОБА_1 .
26.04.2023 позивачем, як перевізником, зі страховиком СПД ОСОБА_3 укладено договір №0111.994244579.3110 обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (страхування пасажирів під час здійснення нерегулярних перевезень), автобус перевізника - Volkswagen Crafter - автобус, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 р.в., шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 .
За змістом договору дата початку його дії - 27.04.2023, дата припинення дії - 26.06.2023 (а.с.74).
25.09.2023 між позивачем та ОСОБА_4 (замовник) укладено договір для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, за змістом якого ФОП ОСОБА_1 , що діє на підставі свідоцтва 3407003776 від 24.04.2015, зобов'язується за плату здійснити перевезення організованої групи людей у кількості, яка не перевищує кількість місць, зазначену у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, а замовник сплатити перевізнику заздалегідь обумовлену плату після виконання перевезення.
Умовами договору від 25.09.2023 також передбачено, що перевізник надає в необхідній кількості транспортні засоби, що відповідають умовами перевезення (в списку транспортних засобів зазначено, в тому числі, Volkswagen Crafter - номерний знак НОМЕР_1 ); на власний розсуд надає транспортні засоби та їх кількість, яку вважає за потрібне для кожного окремого перевезення, по маршруту: м. Одеса - м. Словянськ, дата відправлення - 25.09.2023 м. Дніпро; перевізник забезпечує перевезення, не порушуючи законодавство, Правила дорожнього руху та умов цього Договору, здійснює перевезення в світлу пору доби або в нічний зі справним тахографом, або якщо його немає в автобусі, із заповненою книгою контролю водія.
На підставі графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки у період з 25.09.2023 по 01.10.2023, затвердженого начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 22.09.2023 за №65634/23/27-23, та згідно із направленням на рейдову перевірку від 22.09.2023 №000104 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів під час проведення якої 25.09.2023 об 11 год. 50 хв. в м. Дніпро, вул. Курчатова, 10, маршрут м. Слов'янськ - м. Одеса, був перевірений транспортний засіб VOLKSWAGEN автобус, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (документ, що посвідчує особу водія; посвідчення водія «Дія» № НОМЕР_6 ; посвідчення водія «Дія» № НОМЕР_7 ), який належить ОСОБА_1 .
За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.09.2023 №004690, в якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері пасажирських перевезень, а саме: відсутній договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, індивідуальна контрольна книжка водія (т.з. не обладнаний тахографом), чим порушено ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз.3 перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, індивідуальна контрольна книжка водія.
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 зі змістом Акту ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка в акті. Пояснення водія про причини порушень: «Автобус нікуди не рухався, інспектор составив акт на нерухомий ТЗ».
Також, згідно із відміткою в акті, копію акту отримано позивачем.
Позивачу 01.11.2023 засобами електронного зв'язку на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » направлено повідомлення №83414/23/24-23 від 26.10.2023 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.11.2023 з 10:00 по 15:00 в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, разом із актами №004585 від 26.09.2023, №004690 від 25.09.2023 (а.с.64-65).
У повідомленні №83414/23/24-23 від 26.10.2023 ОСОБА_1 запропоновано прибути на розгляд справи, маючи при собі паспорт або документ який посвідчує особу; для представників юридичних та фізичних осіб - обов'язково документ, що підтверджує повноваження; копії документів, що підтверджують право власності або користування транспортним(и) засобом(ами): договір оренди, лізингу найму, тощо; для перевізників, які здійснюють перевезення вантажу - договір або заявка про надання транспортних послуг; для перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів на постійних маршрутах загального користування - договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; та інші документи, та додатково повідомлено, що у разі неявки уповноваженої особи в зазначений термін, справа про порушення буде розглянута без її участі.
08.11.2023 ОСОБА_1 подав клопотання до начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дмитру Дяденчуку, в якому просив перенести розгляд справ відповідно до актів №004585 від 26.09.2023, №004690 від 25.09.2023 на 15.11.2023 для перегляду відеоматеріалів перевірки (а.с.66).
За клопотанням позивача розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт перенесено.
10.11.2023 засобами електронного зв'язку на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » позивачу направлено нове повідомлення №88185/23/24-23 від 10.11.2023, яким повідомлялось, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 15.11.2023 з 10:00 по 15:00 в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (а.с.67-68).
15.11.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1 складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №006155, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за допущення порушення ст.ст. 34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №004690 від 25.09.2023.
Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №006155 від 15.11.2023, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин).
Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої - двадцять першої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567 у редакції на час спірних відносин), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Отже, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, а також додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За змістом частини першої статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 39 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для проведення нерегулярних пасажирських перевезень.
Статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Статтею 18 Закону №2344-III передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалила Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі - Конвенція № 153).
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.
Відповідно до частини третьої статті 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 25.01.2012 № 51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності.
Пунктом 1.5 Положення № 340 зокрема, визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення № 340).
Відповідно до пункту 6.3 Положення № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
24.06.2010 Міністерством транспорту та зв'язку України наказом №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4розділу І Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пункту 2.5. розділу ІІ Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність. Окрім цього, згідно з пунктом 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункт 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра (пункт 2.8 Інструкції №385).
Умови використання тахографів наведено у розділі ІІІ Інструкції №385.
Так, за змістом пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії таПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокартита забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (уразі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом.
При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Крім того, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі - Правила № 176), та є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами, передбачено, що нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу (пункт 51). Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пункт 61).
За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на те, що стаття 39 Закону № 2344-ІІІ не містить виключного переліку документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, а наявність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографу, заповненої тахокарти або картки водія прямо передбачена Інструкцією № 385 та Положенням № 340, а копії договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті - Правилами № 176, надання послуг з перевезень пасажирів за їх відсутності є порушенням статті 39 Закону № 2344-ІІІ, а відтак підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 24.04.2015, основний вид економічної діяльності за КВЕД: 49.39 Інший пасажирський назмний транспорт, н.в.І.у., та має у своєму користуванні транспортний засіб Volkswagen Crafter - автобус, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 р.в., шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 (тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 ).
25.09.2023 за результатами рейдової перевірки транспортного засобу - автобуса Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 Закону, а саме: відсутній договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, індивідуальна контрольна книжка водія.
Обґрунтовуючи неправомірність притягнення до відповідальності, позивач фактично заперечує факт здійснення перевезення пасажирів транспортним засобом Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , на момент проведення перевірки, вказуючи, що на час перевірки вказаний транспортний засіб не здійснював перевезення пасажирів на маршруті, перебував у стані стоянки на автомобільній мийці «Orbita», отримуючи послуги миття автомобіля, що виключає обов'язок водіїв мати та пред'являти зазначені відповідачем документи.
Заперечуючи позицію позивача, відповідачем зазначено, що на момент проведення перевірки у водіїв транспортного засобу, Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , була відсутня картка водія (оскільки автобус не обладнаний тахографом), та були відсутні договори обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, які відповідно до Закону №2344-ІІІ повинні знаходитись у водія і надаватись до перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Отже, у межах спірних правовідносин питання полягає у правомірності застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, як до перевізника, за відсутності у водіїв на час проведення перевірки картки водія та страхових документів.
Варто зазначити, що в розумінні положень статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
З матеріалів справи встановлено, що 25.09.2023 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник), що діє на підставі свідоцтва НОМЕР_8 від 24.04.2015, та ОСОБА_4 (замовник) укладено договір для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень (а.с.75).
За умовами вказаного договору позивач є саме автомобільним перевізником, який зобов'язується за плату здійснити перевезення організованої групи людей у кількості, яка не перевищує кількість місць, зазначену у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, а замовник - сплатити йому заздалегідь обумовлену плату після виконання перевезення; позивач як перевізник надає в необхідній кількості транспортні засоби, що відповідають умовами перевезення (в списку транспортних засобів зазначений, в тому числі, автобус Volkswagen Crafter - номерний знак НОМЕР_1 ), по маршруту: м. Одеса - м. Слов'янськ; дата відправлення - 25.09.2023 м. Дніпро; визначено дату повернення, а також забезпечує перевезення пасажирів, не порушуючи законодавство, Правила дорожнього руху та умов цього Договору.
Отже, сторонами Договору погоджено маршрут руху автобусу, дату та час відправлення по маршруту з м. Дніпра, дату та час повернення, а також умови оплати замовником перевізнику плати за надані послуги перевезення.
За таких обставин, рух автобусу Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , по маршруту: м. Одеса - м. Слов'янськ, запланований на 25.09.2023 з м. Дніпра.
При цьому, позивачем у позові та відповіді на відзив взагалі заперечено будь-які заплановані рейси таким транспортним засобом на 25.09.2023 з м. Дніпра, що не узгоджується за наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, судом враховано, що за умовами договору від 25.09.2023 перевізник має право скасувати рейс, у разі виникнення обставин, які він не міг передбачити, змінити транспортний засіб та зробити все для комфортного перевезення в іншому транспортному засобі пасажирів.
Однак, ані під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ані під час судового розгляду позивачем не зазначалось про скасування рейсу 25.09.2023, в тому числі, автобусом Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , обумовленого договором від 25.09.2023, або про зміну вказаного транспортного засобу іншим.
Поряд з цим, з досліджених судом відеоматеріалів (матеріали відеофіксації рейдової перевірки, які додані суб'єктом владних повноважень як доказ до відзиву), вбачається, що автобус Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , дійсно перебуває у стані стоянки, однак біля автомобільної мийки; в салоні автобусу присутні пасажири, які підтвердили, що чекають його відправлення по маршруту в напрямку міста Одеса, підтвердили здійснення оплати за послуги перевезення, один з пасажирів зазначив, що оплату квитка здійснив через інтернет. При цьому, водій транспортного засобу Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , також підтвердив, що автобус рухається з м. Слов'янськ в напрямку м. Одеса, водночас, на прохання співробітника трансбезпеки надати картку водія зазначив про відсутність необхідності в таких документах, оскільки транспортний засіб перебуває в стані стоянки, при цьому, надавши договір для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень та договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті зі строком дії до 26.06.2023.
Отже, водієм не заперечено, що автобус рухався з м. Словянськ до м. Одеса на підставі договору для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, однак картка водія на вимогу працівника трансбезпеки надана не була.
Діючого договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті не надано ані під час перевірки, ані суду, попри те, що під час перевірки водіями зазначалось, що такий договір є в наявності.
За таких обставин, порушення, зафіксовані в акті перевірки, не спростовано позивачем.
Доводи позивача про те, що люди, які перебували в салоні автобусу, тимчасово перебували в ньому, оскільки приїхали з Донецької області та чекали в салоні транспортного засобу Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , наступний рейс до іншого міста, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
З цих же підстав не враховуються і доводи позивача про те, що транспортний засіб Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , перебував на автомобільній мийці «Orbita», отримуючи послуги миття автомобіля.
Посилання позивача на те, що перевірка, яка відбулась 25.09.2023, не може бути рейдовою в розумінні чинного законодавства, оскільки була проведена не під час здійснення пасажирських перевезень, не в момент початку або підготовки до пасажирських перевезень, а на автомобільній мийці, під час стоянки транспортного засобу, суд вважає безпідставними.
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Крім того, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки.
Зауваження позивача про неналежність повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт також безпідставні.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Згідно із відомостями з електронної ліцензійної справи фактичне міце проживання ФОП ОСОБА_1 , р.к.п.п. НОМЕР_3 : АДРЕСА_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Таким чином, відповідач виконав обов'язок, повідомивши позивача про час і місце розгляду справи про порушення шляхом надсилання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Більш того, про обізнаність позивача із розглядом справи та про необхідність надання вказаних у повідомленні №83414/23/24-23 від 26.10.2023 документів свідчить і той факт, що позивачем 08.11.2023 подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області клопотання про перенесення розгляду справи на 15.11.2023 через необхідність огляду відеоматеріалів.
Разом з цим, правом на подання відповідачу письмових пояснень позивач не скористався, доказів неможливості надання відповідачу додаткових документів на підтвердження або спростування обставин, з якими пов'язуються виявлені під час перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
Не зазначення в оскаржуваній постанові конкретних порушень, які були допущені, а лише посилання на норми Закону, суд вважає недостатніми для визнання протиправною постанови, оскільки у постанові є посилання на акт №004690 від 25.09.2023, який отримано позивачем та яким встановлено, що на час перевірки відсутні відсутній договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, індивідуальна контрольна книжка водія, що не спростовано позивачем в ході судового розгляду.
За викладених обставин, суд не вбачає підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного рішення.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірною постанови відповідача судом не встановлено.
За вказаних обставин, суд вважає, що постанова №006155 від 15.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова