10 квітня 2024 року Справа № 160/34213/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1» про перегляд рішення та встановлення групи інвалідності, -
27.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1», в якій позивач просить:
- «переглянути рішення МСЕК»;
- «керуючись критеріями встановлення інвалідності - помірне обмеження життєдіяльності прошу встановити групу інвалідності згідно мого захворювання. Також артроз має прогресуючий характер (з 16.01.2018р); помірно обмеженя руху; звуження суглобової щілини; помірне обмеження рухових функцій; пересування з меньшою швидкістю ніж по нормі і частими зупинками для відпочинку».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
1) уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом у відповідності до вимог КАС України, який містить: - повне найменування та місцезнаходження відповідачів, їх поштовий індекс, ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, або відомості, що такі відсутні або невідомі позивачу; - відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, - інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, - власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) копію/копії уточненого позову для направлення відповідачеві/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;
3) документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до кількості уточнених позовних вимог.
Копію зазначеної ухвали 28.03.2024 направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену особисто в позовній заяві. Тобто, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 та від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 та положень ч.6 ст.120 КАС України, строк для усунення недоліків до 02.04.2024.
10.04.2024 від позивача до суду на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до «м.Дніпро Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» «Дніпропетровської обласної ради»», у якому позивач просить суд:
- «Керуючись критеріями встановлення інвалідності ; постановою Кабміну України -помірне обмеження життєдіяльності :порушення стато-динамічної функції прошу зобовязати переглянути КЗ «ОКЦ МСЕ'ДОР» рішення про не визнання інвалідом.».
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.
Вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд виходить із наступного.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що у своєму уточненому адміністративному позові позивач просить суд: «зобов'язати переглянути КЗ «ОКЦ МСЕ'ДОР» рішення про не визнання інвалідом.».
Проте, як і прохальна частина первісно поданого позивачем адміністративного позову, так і уточненого позову, взагалі не містить ані дати, ані номера рішення про невизнання інвалідом, ані суб'єкта владних повноважень, яким прийнято рішення, яке позивач просить суд «зобов'язати переглянути КЗ «ОКЦ МСЕ'ДОР»».
При цьому, уточнений адміністративний позов не містить жодних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності або рішення/рішень суб'єкта/суб'єктів владних повноважень, тобто, наведене формулювання позовної/позивних вимоги/вимог не відповідає вимогам КАС України, про що вже було наголошено судом в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, взаємопов'язаність вимог між собою, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з пунктами 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення наведеної норми уточнена, як і первісно подана, позовна заява не містить відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
За положеннями частини 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У позовній заяві зазначений перелік документів, доданих до неї, проте всупереч наведеної норм не міститься інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Тобто, наданий позивачем на виконання ухвали суду уточнений позов не відповідає вимогам КАС України.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання ухвали позивачем не було надано до суду уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом у відповідності до вимог КАС України, який містить відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, - інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Отже, у встановлений судом строк позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд зазначає, що станом на 10.04.2024 позивач не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1» про перегляд рішення та встановлення групи інвалідності - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з матеріалами адміністративного позову.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно