Номер провадження: 22-ц/813/1145/24
Справа № 522/20189/19
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Громік Р. Д.
20.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,
27 листопада 2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_2 , поданий представником ОСОБА_4 , та пред'явлений до ОСОБА_3 , за яким просив суд :
- розірвати договір довічного утримання (догляду) №1133 від 12 червня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М., згідно з яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 у власність нежитлове приміщення магазину, заг.пл. 25,8 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 , а взамін ОСОБА_3 зобов'язувався забезпечити подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 утриманням та доглядом довічно на умовах даного договору, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору в якості набувача, а також повернути сторони договору у попередній стан;
- зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_2 нежитлове приміщення магазину, заг.пл. 25,8 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання (догляду) відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 визначено такий склад суддів: головуючий суддя - Громік Р.Д., судді учасники Дришлюк А.І., Сегеда С.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 визначено такий склад суддів: головуючий суддя - Громік Р.Д., судді учасники Драгомерецький М.М. , Сегеда С.М.
22 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М.
Заява вмотивована тим, що Приморським районним судом м. Одеси та Київським районним судом м. Одеси неодноразово розглядалися-цивільні справи за участю вказаних сторін, у тому числі, за участю ОСОБА_5 , покійноъ дружини позивача ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів дарування та довічного утримання та, за наслідком прийняття рішень по ним, справи неодноразово переглядалися Одеським апеляційним судом.
У Одеському апеляційному суді, зокрема, знаходилася на розгляді цивільна справа №520/1949/18, провадження 22-ц/813/4515/20, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М., про визнання довіреності недійсною та скасування правочину. Згідно зі звітами про автоматичний розподіл судових справ між суддями від 26.06.2019, про повторний автоматизований розподіл справ між суддями від 11.03.2020, справа розглядалася судом у складі судді-доповідача Черевка П.М., за участю суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.
Також у Одеському апеляційному суді неодноразово розглядалася цивільна справа №522/9110/18, провадження 22-ц/813/3961/18, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним. Згідно зі звітом про автоматичний розподіл судових справ між суддями, справа розглядалася судом у складі судді-доповідача Черевка Н.М., за участю суддів Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М..
Ця ж цивільна справа №522/9110/18 повторно розглядалася у Одеському апеляційному суді, провадження 22-ц/813/7039/21, справа розглядалася судом у складі судді-доповідача Громіка Р.Д., за участю суддів Дришлюка А.І., Драгомерецького М.М.
Також у Одеському апеляційному суді розглядалася цивільна справа №522/12495/17, провадження 22-ц/813/260/22, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М. про визнання недійсним договору довічного утримання (заява ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами), справа розглядалася у складі суллі-доповідача Драгомерецького М.М.. за участю суддів Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.
Таким чином, суддя-доповідач Громік Р.Д. та суддя Драгомерецький М.М., брали участь у розгляді всіх справ, пов'язаних із предметом спору по справі, що розглядається у суді у теперішньому складі суду на даний час, у тому числі і суддя Громік Р.Д., у суддя Драгомерецький М.М. - у якості судді-доповідача.
На думку заявника, судді Громік Р.Д. та Драгомерецький М.М. фактично з 2019 року достеменно обізнані про всі обставини, пов'язані з підставами позовів ОСОБА_2 та ситуації, що призвела до чисельних судових спорів, оскільки неодноразово вищезазначені справи розглядались у цьому складі, проводився допит свідків, вивчались матеріали справи та, оскільки підстави для скасування оспорюваних договорів дарування та довічного утримання були однаковими, як-то їх недійсність, вказані судді не можуть залишатись об'єктивними та безсторонніми під час розгляду даної справи у суді.
Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявленого відводу вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., в частині відводу судді Громіка Р.Д. підлягає залишенню без розгляду, а відвід судді Драгомерецького М.М. не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Щодо вимог заяви про відвід судді Громіка Р.Д.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 39 ЦПК України після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
На підставі матеріалів справи встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пайчевої С.Д. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року призначено розгляд справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2022 року прийнято до провадження судді Громіка Р.Д.
Копію вказаної ухвали від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку ще 25 вересня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (а.с. 3, т. 3).
Однак відвід судді Громіку Р.Д. своєчасно заявлений не був.
Жодних виняткових обставин ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначає.
Згідно із ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Підсумовуючи все вищезазначене, враховуючи, що заяву про відвід в частині відводу судді Громіка Р.Д. подано поза межами процесуальних строків, визначених ч. 3 ст. 39 ЦПК України, тому застосовуючи ч. 2 ст. 126 ЦПК України, вказану заяву необхідно залишити без розгляду.
Щодо вимог заяви про відвід судді Драгомерецького М.М.
По-перше, відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Крім того, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Додатково апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
За обставинами даної справи заявник, звертаючись до суду із заявою про відвід суддів, не навела підстав та не надала доказів, які б свідчили про зацікавленість судді Драгомерецького М.М. в розгляді справи або про наявність об'єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
ОСОБА_1 посилається у заяві на існування сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суддів у зв'язку неодноразово вищезазначені справи розглядались у цьому складі, проводився допит свідків, вивчались матеріали справи та, оскільки підстави для скасування оспорюваних договорів дарування та довічного утримання були однаковими, як-то їх недійсність, однак колегія суддів відхиляє такі доводи з огляду на таке.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предмет доказування у справах щодо визнання недійсним договорів дарування або довічного утримання та розірвання договору довічного утримання є відмінними один від одного.
Отже, доводи заявника фактично зводяться до припущень щодо можливої упередженості і зацікавленості судді, жодними доказами не підтверджуються, та загалом свідчать про незгоду з процесуальним судовим рішенням апеляційного суду у інших судових справах.
Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів заявником не наведено.
Оскільки відсутні підстави для відводу судді, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості судді або його особистих переконань з суб'єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності судді з об'єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. не підлягає задоволенню.
Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.
Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 39, 40, ч. 3 ст. 126 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік
С.М. Сегеда
М.М. Драгомерецький