08 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 317/367/23
провадження № 61-4374ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», подану адвокатом Швайковським Анатолієм Анатолійовичем, на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів,
У січні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «ОГС «Запоріжгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачами природного газу на об'єкт споживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 30 листопада 2021 року працівниками АТ «Запоріжгаз» за вказаною адресою було виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірюваної техніки (далі - ЗВТ) та складено акт про порушення, який підписаний споживачем ОСОБА_1 без зауважень. Цього ж дня з будинку відповідача був демонтований газовий лічильник для проведення його експертизи, про що складено відповідний протокол, в якому зазначено адресу проведення експертизи лічильника, дату її проведення та орієнтовний час. Лічильник поміщено в пакет, який опломбовано в присутності споживача ОСОБА_1 . За результатами проведеної експертизи було виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами - пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника (наявний сторонній отвір), внаслідок чого об'єм газу не обліковується, або обліковується частково. Після проведення експертизи була проведена позачергова повірка лічильника, за результатами якої ЗВТ визнаний непридатним до подальшої експлуатації. З урахуванням виявленого факту несанкціонованого втручання комісією з розгляду актів про порушення було прийняте рішення про часткове задоволення акту - в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Після рішення комісії позивачем було здійснено нарахування необлікованого обсягу природного газу з урахуванням наявних вихідних даних на суму 140 451,90 грн, яку просив стягнути з відповідачів на свою користь.
В квітні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до АТ «ОГС «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, в якому просили визнати неправомірними дії АТ «ОГС «Запоріжгаз» щодо проведення донарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єму природного газу за несанкціоноване втручання, визнати протиправним та скасувати рішення комісії від 08 грудня 2021 року № 2958; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості та обсягів природного газу та скасувати здійснені нарахування, стягнути на їх користь судові витрати.
В обґрунтування позову зазначали, що висновок експертизи лічильника фактично не підтверджують наявність порушень з боку відповідачів, оскільки ним не встановлено наявності причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в роботу лічильника та тим, що ЗВТ витрата (споживання) природного газу не обліковується або обліковується невірно. Не встановлені експертами спосіб такого втручання та ознаки, які свідчать про викривлення даних обліку природного газу лічильником. Рішення комісії від 08 грудня 2021 року № 2958 та розрахунок обсягів необлікованого природного газу не відповідають вимогам газорозподільної станції.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2023 року позов АТ «ОГС «Запоріжгаз» задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «ОГС «Запоріжгаз» 99 010,03 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційні скарги АТ «ОГС «Запоріжгаз», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2023 року - без змін.
21 березня 2024 року АТ «ОГС «Запоріжгаз» через засоби поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу на суму 140 451,90 грн та визнання неправомірними дій щодо проведення донарахування об'єму природного газу, визнання протиправним та скасування рішення комісії від 08 грудня 2021 року № 2958, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості та обсягів природного газу.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Справа № 317/367/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа є малозначною, проте вказує, що вона оскаржується до Верховного Суду згідно підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, зокрема: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах; зазначена справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права вказує, що існує неоднакова судова практика у подібних спорах та стосується широкого кола споживачів.
Разом з тим адвокат заявника належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення його касаційної скарги, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи та скарга не містить відповідних обґрунтувань, чому саме зазначена справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та
процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що: скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; зазначена справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені судові рішення прийняті у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у справі № 317/367/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат