Справа №766/3598/24
Пров. №3/766/4122/24
26.03.2024 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді Корольчук Н.В.
за участю:
секретаря: Комарькової Є.І.
захисника: Беспалова О.С.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
В протоколі серії ААД №411798 від 02.03.2024 року зазначено, що
02.03.2024 о 02:10 год. в м. Херсоні по вул. 49 Гвардійської Дивізії, буд. 6/2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Frontera
номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно чинного законодавства на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5.ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винувавтість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, зазначивши, що до моменту спілкування з поліцейськими та пред'явлення йому останніми вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння він транспортним засобом не керував. В салоні автомобіля, який був припаркований біля житлового будинк,у перебував, але виключно у зв'язку з тим, що автомобіль був зламаний та не зачинявся.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані до протоколу та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та разом з цим вказано, що огляд не проводився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 02.03.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- рапорт поліцейського щодо обставин виявлення та документування інкримінованих ОСОБА_1 дій;
- довідка, згідно якої ОСОБА_1 14.08.2015 року отримав посвідчення водія;
- відеофайл з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст.245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, зокрема адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що до моменту пред'явлення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння він керував транспортним засобом, зокрема такі відомості відсутні в доданому до протоколу відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Так, із самого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ним зафіксовано лише процес спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , пов'язаний з пропозицією поліцейських останньому пройти огляд на стан сп'яніння. Вказане спілкування відбувалося біля автомобіля, який був припаркований на майданчику поруч з багатоповерховим житловим будинком.
Інших доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 не було виконано вимог п. 2.5. ПДР України матеріали справи не містять і під час судового розгляду, здобуто не було.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно особи відомості про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст.251,280,284 КУпАП
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяН. В. Корольчук