Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/370/24
Провадження № 1-кп/650/156/24
про продовження строку застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
12 квітня 2024 року смт. Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка Херсонської області клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 22024230000000030 від 12.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України, щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5
У провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22024230000000030 від 12.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України.
В ході судового засідання даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неї встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
22.02.2024 року ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 21.04.2024 року без права внесення застави.
У зв'язку із викладеним, на даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшились, якщо обвинувачена буде залишатись на волі, а саме перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності за кримінальне правопорушення у якому вона обвинувачується, шляхом перетину зони бойових дій та переправитись до лівобережжя Херсонської області (яке на даний час тимчасово окуповано російськими військами).
Обвинувачена ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, з метою уникнення покарання за вчинені нею кримінальні правопорушення, фактично може ухилятися від явки до суду на судовий розгляд.Таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 кримінальним законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Так, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останньої, виконання нею процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченої.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України свідчать про її підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу обвинуваченої та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до обвинуваченої менш суворого запобіжного заходу.
За викладених обставин у сукупності, прокурор вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченої під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатніми.
Обвинувачена ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 не заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченої, захисника, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченої під вартою, оскільки ризики, які виправдовують тримання обвинуваченої під вартою не зменшилися.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились.
Враховуючи те, що строк дії ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.02.2024 року закінчується 21.04.2024 року, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу та продовження його строку, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, а саме: переховуватися від суду, вчиняти новий злочин, не зменшились. Суд дійшов висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 199, 314-316, 331, 334 КПК України, суд -
Клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 22024230000000030 від 12.01.2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22024230000000030 від 12.01.2024 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України, строком на 60 днів, тобто до 10 червня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали для її виконання направити начальнику Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», прокурору - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченій для відома.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ять днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6