Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
12 квітня 2024 року Справа № 608/963/24
Номер провадження1-кс/608/260/2024
Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Чорткові клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 групи загального захворювання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Старший слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В клопотанні слідчий СВ ОСОБА_4 вказав, що СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, дані про яке внесено в ЄРДР 29.03.2024 за № 42024212060000020.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достатньо викривається у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за таких обставин.
Так, 27 березня 2024 року ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік приміщення Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області що за адресою м. Чортків, вул. Хічія, 1, де спілкувалася з спеціалістами вказаного відділу щодо процедури отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон для своїх клієнтів, яким надає послуги пов'язані із туризмом, від яких їй стало відомо про наявність великих черг, пов'язаних із подачею пакету документів для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також, якщо такі документи подають особи чоловічої статті, здійснюється перевірка на предмет ухилення від призову за мобілізацією.
Надалі, того ж дня, ОСОБА_7 , звернулася до ОСОБА_5 , з метою отримання консультації, пов'язаної із вирішення питання щодо швидкого та безперешкодного отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон для своїх клієнтів.
В ході розмови, яка відбулася між ними, ОСОБА_5 стало відомо про те, що ОСОБА_7 має намір отримати для своїх клієнтів паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний намір на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за вплив на працівника Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що здійснює прийняття та оформлення документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, з метою сприяння у позачерговому та безперешкодному оформленні документів для одержання паспорта громадянина України для виїзду за кордон для її клієнтів.
Реалізовуючи свій злочинний намір, в ході вищезазначеної розмови,
ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому грошових коштів, зокрема в сумі 2000 гривень, за вплив на працівника Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що здійснює прийняття та оформлення документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, з метою сприяння у позачерговому оформленні документів для одержання паспорта громадянина України для виїзду за кордон для її перших чотирьох клієнтів, та у разі ненадання вказаних коштів, її клієнти можуть мати проблеми в оформленні та подачі документів, зокрема під час перевірки на предмет ухилення від призову за мобілізацією, на що ОСОБА_7 змушена була погодитися.
Надалі, 02 квітня 2024 року ОСОБА_7 , передала ОСОБА_5 грошові кошти, які попередньо були обумовленні у сумі 2000 гривень, та в подальшому ОСОБА_5 , перерахував вказанні грошові кошти та повернув ОСОБА_7 кошти у розмірі 500 гривень, а решту в сумі 1500 гривень одержав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_7 за вплив на спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 , що здійснює прийняття та оформлення документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, з метою сприяння у безперешкодному та позачерговому оформленні документів для одержання паспорта громадянина України для виїзду за кордон для її перших чотирьох клієнтів.
Крім цього, 10 квітня 2024 року ОСОБА_7 , згідно попередньої домовленості, яка мала місце 02 квітня 2024 року із ОСОБА_5 , прибула в АДРЕСА_2 до Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, разом із своїми одинадцятьма клієнтами, де її вже очікував ОСОБА_5 .
Під час спілкування з останнім, на його вимогу, передала грошові кошти, які попередньо були обумовленні у сумі 5500 гривень та в подальшому ОСОБА_5 , перерахував вказанні грошові кошти та повернув ОСОБА_7 , кошти у сумі 1700 гривень, а решту в сумі 3800 гривень, одержав, як неправомірну вигоду, від ОСОБА_7 за вплив на працівника Чортківського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що здійснює прийняття та оформлення документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, з метою сприяння у безперешкодному та позачерговому оформленні документів для одержання паспорта громадянина України для виїзду за кордон для її клієнтів.
Всього, за вказаний період, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду на загальну суму 5300 гривень за вплив на працівника Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що здійснює прийняття та оформлення документів для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
10.04.2024 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягільниця, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_3 , не працючого, раніше не судимого.
10.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тобто за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 28.03.2024; Протоколом огляду від 10.04.2024; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.04.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 10.04.2024.
Старший слідчий СВ ОСОБА_4 вказує, що щодо наявності обґрунтованої підозри, то положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри».
В оцінці цього питання належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до частини 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Відтак, стороною обвинувачення до клопотання додано докази, котрі навіть в сторонньої людини викликають відчуття того, що підозра є обґрунтованою та розумною.
Сукупність представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з даним злочином. На вказаному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висунення звинувачення особі.
Саме такий підхід застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_5 вдалось дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності здійснення поза процесуальних дій зазначеною особою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 згідно з вимогами п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проаналізувавши положення даних правових норм, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, та у випадку доведення його вини, йому буде призначено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, а тому ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а це є ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 вчинив злочин, здійснюючи вплив на працівників Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, з метою сприяння у безперешкодному та позачерговому оформленні документів для одержання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
На даний час вказані працівники не допитані органом досудового розслідування, а також враховуючи покази свідка ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_5 протягом тривалого часу перебуває із ними у дружніх відносинах.
Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на працівників Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, які будуть свідками у даному кримінальному провадженні, а також на свідка ОСОБА_7 , яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_5 .
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 впливав на працівників Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, які безперешкодно та позачергово сприяли у подачі документів для виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон п'ятнадцятьом особам, які також буду допитані, як свідки у кримінальному провадженні, та на яких ОСОБА_5 може впливати в подальшому.
Вищевказані обставини свідчать про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є об'єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, жоден із свідків у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З метою запобігти даним ризикам, виникає необхідність обрати відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, внаслідок чого ОСОБА_5 , не зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також не матиме змоги спілкувати із свідками та впливати на них.
Старший слідчий СВ ОСОБА_4 вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий корупційний злочин і у випадку доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення йому буде призначено найсуворіший вид кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне, буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 та старший слідчий СВ ОСОБА_4 клопотання підтримують та просять його задоволити в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просять застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, а саме: домашній арешт лише в нічну пору доби починаючи з 21:00 години вечора до 07:00 години кожного наступного ранку посилаючись на те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає разом з дружиною, тобто має міцні соціальні зв'язки з родиною. Крім того, підозрюваний хоч і не працює, однак є інвалідом 3 групи загального захворювання, має супутні захворювання та потребує періодичного обстеження та лікування.
Заслухавши старшого слідчого СВ, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши долученні до клопотання письмові докази, якими старший слідчий СВ та прокурор обґрунтовують його підставність, враховуючи доводи та додані письмові докази підозрюваним та його захисником адвокатом, які просять задоволити клопотання частково, та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід задоволити частково, та застосувати такий запобіжний захід до вказаного підозрюваного, як домашній арешт в нічну пору доби з 21:00 години вечора до 07.00 години кожного наступного ранку, строком на 60 днів, з покладенням на підозрюваного певних обов'язків, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
10.04.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
10.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Метою обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічну пору доби, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбачених ст.177 КПК України, а саме: п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.
Відповідно альтернативної міри покарання немає, а тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду з метою уникнення відповідальності.
Зазначена обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для
підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією
Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії-", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі від 04.10.2005 «Бекчієв проти Молдови», ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Однак, слідчий суддя зазначає той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає разом з дружиною, тобто має міцні соціальні зв'язки з родиною.
Крім того, підозрюваний хоч і не працює, однак є інвалідом 3 групи загального захворювання та потребує періодичного обстеження та лікування, а тому застосування такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, поставить його в умови прогресування наявної у нього хвороби та супутніх хворіб.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , з врахуванням вищевказаного, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 21:00 години вечора до 07:00 години кожного наступного ранку з покладенням на підозрюваного певних обов'язків.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, як про це просять старший слідчий та прокурор, а саме: домашній арешт в нічну пору доби, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку даного підозрюваного та запобігти вище згаданим ризикам.
Саме тому, слідчий суддя вважає, що є доцільним обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 21:00 години вечора до 07:00 години кожного наступного ранку, і при цьому, на вказаного підозрюваного слід покласти процесуальні обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом шляхом вручення повістки, надіслання її поштою або викликом за телефоном; не залишати житло, в якому він проживає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 в період часу з 21:00 години вечора до 07:00 години кожного наступного ранку; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (1950), ст. ст. 2, 8, 177, 178, 181, 184, 192-194, 196, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 групи загального захворювання, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 21:00 години кожного вечора до 07:00 години кожного наступного ранку строком на 60 днів.
З метою забезпечення дієвості даного запобіжного заходу в кримінальному провадженні покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом шляхом вручення повістки, надіслання її поштою або викликом за телефоном; не залишати житло, в якому він проживає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 в період часу з 21:00 години вечора до 07:00 години кожного наступного ранку; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; заборонити спілкування із ОСОБА_9 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до вимог ч. 5 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали суду про домашній арешт в нічну пору доби покласти на Чортківський РВП ГУНП в Тернопільській області.
У разі необхідності строк домашнього арешту в нічну пору доби може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали щодо підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом в нічну пору доби визначити на 60 днів, тобто до 16:30 години 07 червня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Згідно з оригіналом
Суддя: (підпис)
Ухвала набрала законної сили " " року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження №42024212060000020 від 29 березня 2024 року
Слідча суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано «___»____________________2024 року.
Секретар: