Іменем України
12.04.2024 Справа №607/3077/24 Провадження №2-а/607/113/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Дубового А.М.,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1375971 від 04.02.2024 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
У постанові зазначено, що 04.02.2024 о 17 год. 31 хв. на перехресті вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Lexus» моделі «LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР).
Позивач вважає, що дана постанова є необґрунтованою та відомості про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення не відображають дійсних обставин справи.
Позивач зазначив, що жовтий сигнал світлофору був увімкнений у той момент, коли позивач вже проїхав дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) та виїхав на перехрещення проїзних частин. З урахуванням положень п. 16.8, 8.10, 8.11 ПДР позивач вважає, що мав право продовжити рух.
За таких підстав позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1375971 від 04.02.2024, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.
14.02.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 21.02.2024, визначений відповідачу строк для подання відзиву.
16.02.2024 відповідач подав клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву. 16.02.2024 дане клопотання задоволене та відповідачу продовжений строк для подання відзиву.
21.02.2024 судове засідання відкладене на 12.03.2024 за клопотанням представника відповідача.
05.03.2024 відповідач подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, до постанови долучені докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, постанова є обґрунтованою та винесена з урахуванням об'єктивних обставин справи.
12.03.2024 судове засідання відкладене на 02.04.2024 за клопотанням представника відповідача у зв'язку зі службовою зайнятістю при вчиненні негайних процесуальних дій.
02.04.2024 судове засідання відкладене на 12.04.2024 за клопотанням представника відповідача у зв'язку з хворобою.
У судовому засіданні 12.04.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дубовий А.М. позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити. Позивач додатково пояснив, що дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) та пішохідний перехід він проїхав на зелений миготливий сигнал світлофора, а тому мав право завершити проїзд перехрестя навіть за умови, що увімкнувся жовтий сигнал світлофора.
Представник позивача додатково пояснив, що позивач не міг зупинити транспортний засіб перед перехрестям, оскільки для цього йому прийшлось би застосувати екстрене гальмування, а дорожнє покриття було мокре та позаду знаходились інші транспортні засоби, що створило б небезпеку для інших учасників дорожнього руху. При цьому ПДР надають можливість продовжити рух на жовтий сигнал світлофора з метою уникнення здійснення екстреного гальмування. Вважає непрофесійними дії патрульного поліцейського під час винесення оскаржуваної постанови. Також вважає неналежним доказом циклограму роботи світлофорів, оскільки на даний доказ не посилався поліцейський під час винесення оскаржуваної постанови, а тому такий доказ і не може враховуватись при встановленні правомірності такої постанови. Просив стягнути з відповідача також витрати на професійну правову допомогу.
У судовому засіданні представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві, та просила у позові відмовити повністю. Додатково пояснила, що з циклограми вбачається, що коли на світлофорі, що був розташований перед патрульним автомобілем, був увімкнений червоний у поєднанні з жовтим сигнал, то одночасно на світлофорі, що розташований по напрямку руху керованого позивачем автомобіля, був увімкнений жовтий сигнал.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Також згідно зі ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Суд установив, що 04.02.2024 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Галайчуком Б.Ю. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1375971. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
У постанові зазначено, що 04.02.2024 о 17 год. 31 хв. на перехресті вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Lexus» моделі «LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) ПДР.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на п. 16.8, 8.10, 8.11 ПДР, зазначив, що жовтий сигнал світлофору був увімкнений у той момент, коли позивач вже проїхав дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) та виїхав на перехрещення проїзних частин, а тому позивач мав право продовжити рух.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, для спростування доводів, викладених у позовній заяві, і на підтвердження правомірності постанови серії ЕНА № 1375971 від 04.02.2024 відповідач надав відеозаписи з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції (назва файлу «2-2-9c59ae00-dadb-11ee-8317-4d6f0f80d51e») та з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472413 (назва файлу «2-2-178b4ed0-dadc-11ee-8c55-1be9a2039fc9»), а також циклограму роботи світлофорних об'єктів, встановлених на перехресті вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі станом на 04.02.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.7.3 (ґ) ПДР сигнали світлофора мають такі значення, зокрема жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема у проїзді на заборонний сигнал світлофора.
Так, з відеозапису з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції вбачається, що такий автомобіль, рухаючись на вул. Торговиця у м. Тернополі, зупинився перед регульованим перехрестям вулиць Торговиця та Шептицького у м. Тернополі. О 17 год. 31 хв. 20 с. на світлофорі, розташованому по ходу руху патрульного автомобіля, увімкнувся червоний з жовтим сигнал світлофора. У цей же час указане перехрестя проїхав автомобіль марки «Lexus» моделі «LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому такий транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений патрульними поліцейськими та відносно позивача був здійснений розгляд справи про адміністративне правопорушення, за наслідками якого ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. При цьому ОСОБА_1 патрульним поліцейським був наданий для огляду відеозапис з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції, на якому зафіксований проїзд керованого позивачем транспортного засобу через перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Також позивачу були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. За наслідками такого роз'яснення позивач скористався правом подати письмові пояснення, які долучені відповідачем до відзиву. Указане підтверджується відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472413.
Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, суд зазначає таке.
Згідно з п. 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
При цьому перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Як вбачається з відеозапису з автомобільного реєстратора службового автомобіля поліції, перехрестя вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі з урахуванням початку заокруглень країв проїзної частини під час руху з вулиці Шептицького починається після пішохідного переходу.
Відтак системний аналіз зазначених положень ПДР дає підстави дійти висновку, що для застосування п. 16.8 ПДР у даному випадку виїзд водія ОСОБА_1 на перехрестя мав відбутись на зелений сигнал світлофора.
Разом з тим з відеозапису вбачається, що о 17 год. 31 хв. 21 с. керований позивачем транспортний засіб перебував на пішохідному переході, який розташований перед перехрестям вулиць Шептицького та Торговиця. При цьому на світлофорі, який розташований перед службовим автомобілем, увімкнений червоний з жовтим сигнал.
Так, з циклограми роботи світлофорних об'єктів, встановлених на перехресті вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі станом на 04.02.2024 вбачається, що у разі якщо на світлофорі по напрямку руху № 1 (рух службового автомобіля) увімкнений червоний з жовтим сигнал, то на світлофорі по напрямку руху № 4 (рух позивача) синхронно увімкнений жовтий сигнал.
Указане свідчить про те, що під час перебування керованого позивачем транспортного засобу на пішохідному переході на світлофорі з боку вулиці Шептицького вже увімкнувся жовтий заборонний сигнал. Відтак і подальший виїзд автомобіля марки «Lexus» моделі «LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехрестя здійснений також на жовтий сигнал світлофора, що унеможливлює застосування у даному випадку п. 16.8 ПДР.
При цьому суд відхиляє доводи сторони позивача про неналежність циклограми як доказу, оскільки з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського вбачається, що останній також повідомляв позивача про синхронність роботи світлофорів. Відтак даний доказ є лише письмовим підтвердженням тих обставин, що мали місце під час проїзду позивачем перехрестя та які були враховані патрульним поліцейським під час винесення оскаржуваної постанови.
Крім цього, згідно з п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 8.11 ПДР).
Так, у судовому засіданні учасники справи визнавали та не заперечували, що перед світлофором та перехрестям зі сторони вулиці Шептицького наявна дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія). Відтак вимогу щодо зупинки транспортного засобу позивач повинен був обов'язково виконати саме перед такою розміткою та у разі подання світлофором заборонного, зокрема жовтого сигналу. І лише якщо здійснити таку зупинку неможливо не вдаючись до екстреного гальмування, позивач міг рухатись далі.
Разом з тим у судовому засіданні позивач вказав, що під час проїзду ним дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) сигнал світлофора був не жовтий, а зелений миготливий. Відтак суд відхиляє доводи позивача в частині застосування указаних положень ПДР, оскільки за обставин, про які вказував позивач, останній не мав підстав для застосування п. 8.11 ПДР.
Більше того ч. 1 ст. 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, посилаючись на неможливість здійснення зупинки перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) без екстреного гальмування, позивач мав довести наявність таких обставин належними та достатніми доказами. Однак такі докази суду не надані. Більше того суд зауважує, що під'їжджаючи до перехрестя за умови наявності мокрого дорожнього покриття, позивач з метою забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху мав зменшити швидкість руху, що у свою чергу надавало б йому можливість здійснити гальмування без застосування екстреного гальмування.
За таких підстав суд доходить висновку, що позивач 04.02.2024, керуючи транспортним засобом марки «Lexus» моделі «LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вулиць Шептицького та Торговиця у м. Тернополі на заборонний жовтий сигнал світлофора та виняткові обставини, які б надавали позивачу право здійснити такий проїзд, відсутні.
Указані обставини у сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та дотримання патрульним поліцейським вимог ст. 278-280, 283 КУПАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1375971 від 04.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн, винесена відповідно до вимог закону, є правомірною та відсутні підстави для її скасування.
Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а відтак рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією від 08.02.2024 (а.с. 6). Також позивач надав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн (а.с. 7-11).
Ураховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 278, 279, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 143, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд
У позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Залишити постанову інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Галайчука Б.Ю. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1375971 від 04.02.2024 без змін.
Судові витрати у виді судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Дубовий Артем Михайлович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 606, м. Тернопіль.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська