65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5479/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.
при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.
за участю представників:
від позивача: Шорстов О.Ю.;
від відповідача: Калініченко С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227);
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б”; код ЄДРПОУ 00131713);
про стягнення 1 927 519,50 грн, -
1. Суть спору.
Позивач - ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№6062/23 від 15.12.2023) до відповідача - АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 36 329 035,48 грн, з них: основна заборгованість у розмірі 34 401 515,98 грн, 3% річних у розмірі 861 890,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 065 629,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії за №0522-02041 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 було відкрито провадження у справі №916/5479/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2024.
04.01.2024 до суду від Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 367/24).
24.0.2024 від Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 3033/24).
29.01.2024 до суду від Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” надійшли заперечення (вх. № 3581/24).
У судовому засіданні 29.01.2024 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.02.2024.
06.02.2024 від Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 4857/24).
09.02.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. № 5427/24).
У судовому засіданні 12.02.2024 суд постановив здійснювати подальший розгляд справи в межах зменшених позовних вимог, а також оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі №916/5479/23 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 04.03.2024.
29.02.2024 до суду від Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 8474/24), у якому відповідач просить суд у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог ПрАТ "НЕК УКРЕНЕРГО", відстрочити акціонерному товариству "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" виконання судового рішення у справі № 916/5479/23 строком на один рік.
01.03.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх. № 8790/24).
У судовому засіданні 04.03.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у розгляді справи по суті до 01.04.2023.
20.03.2024 до суду від Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” надійшло клопотання (вх. №11739/24).
У судове засідання 01.04.2024 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, а також з'явився представник відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 01.04.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою було закрито провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 34 401 515,98 грн, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, а також частково повернуто сплачений судовий збір у розмірі 544 935,53 грн.
У судовому засіданні 01.04.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Доводи Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО”.
Позивач зазначає, що 18.06.2019 між Приватним акціонерним товариством “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” (Виконавець, ОСП) та Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Користувач, ОСР) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0522-02041. В подальшому додатковими угодами даний договір викладався у нових редакціях.
Позивач стверджує, що у відповідності до повідомлень відповідача щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, підписаних електронним цифровим підписом надавалися послуги відповідачу з передачі електричної енергії. Зокрема за розрахункові періоди протягом червня 2023 р. - жовтня 2023 р. сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг за період червень 2023 р. - жовтень 2023 р. шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме:
Акт приймання - передачі Послуги від 30.06.2023 (за період з 01.06.2023 по 30.06.2023) на суму 19 325 930,95 грн. з ПДВ;
Акт приймання - передачі Послуги від 31.07.2023 (за період з 01.07.2023 по 31.07.2023) на суму 24 284677,84 грн. з ПДВ;
Акт приймання - передачі Послуги від 31.08.2023 (за період 01.08.2023 по 31.08.2023) на суму 24517540,97 грн. з ПДВ;
Акт приймання - передачі послуги від 30.09.2023 (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023) на суму 15 300727,32 грн. з ПДВ;
Акт приймання - передачі Послуги від 31.10.2023 (за період 01.10.2023 по 31.10.2023) на суму 33 102711,35 грн. з ПДВ.
Також Сторонами протягом червня 2023 р. - жовтня 2023 р. відповідно до умов Договору та Правил ринку здійснено врегулювання та підписані Акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме:
Акт коригування від 16.0б.2023р. до Акту приймання-передачі Послуги від 30.03.2023 за яким суму збільшено на 553 226,63 грн.;
Акт коригування від 17.07.2023р. до Акту приймання-передачі Послуги від 30.04.2023 за яким суму зменшено на 152405,56 грн.;
Акт коригування від 18.08.2023р. до Акту приймання-передачі Послуги від 31.05.2023 за яким суму зменшено на 114989,82 грн.;
Акт коригування від 20.10.202Зр. до Акту приймання-передачі Послуги від 30.06.2023 за яким суму зменшено на 198683,09 грн.
Позивач зазначає, що відповідач протягом червня 2023 року - жовтня 2023 року, розрахунки за надані послуги з передачі електричної енергії здійснював несвоєчасно та у невпоєному обсязі, із затримкою платежів 3-4 місяця.
Так, станом на 15.12.2023, відповідач частково розрахувався за надані послуги з передачі електричної енергії за Актом приймання - передачі послуги від 30.09.2023 та заборгованість за цим актом складає 1 497 487,72 грн.
Отже, станом на 15.12.2023 у відповідача існувала заборгованість за наданні послуги, з урахуванням сальдування сум за актами коригування, на загальну суму 34 401 515,98 грн.
У відповіді на відзив позивач зауважує, що посилання на ставку тарифу, період нарахування, обсяг наданих послуг за відповідний розрахунковий період містяться в підписаних Відповідачем актах, які додані до позовної заяви.
Позивач зазначає, що Повідомлення про реєстрацію в системі електронного документообігу надіслана усім керівникам підприємств листом НЕК "Укренерго" від 28.05.2021 №01/21909 та опубліковано на веб-сайті НЕК "Укренерго" "Учасникам ринку" - "Реєстрація учасників ринку" - "Договори" .
Отже, враховуючи положення п.9.4. та п 9.5. Договору, сторони погодили можливість направлення актів про надання послуг, актів коригування, рахунків в тому числі за допомогою Сервісу та електронною поштою.
Таким чином, на думку позивача, акти надання послуги та рахунки за розрахункові періоди з червня 2023 по жовтень 2023 та акти-коригування до актів наданих послуг направлялися Відповідачу на електронну пошту за допомогою Сервісу електронного документообігу «АСКОД».
Позивач стверджує, що час отримання Відповідачем зазначених документів в електронному вигляді, вбачається із долучених скріншотів з Сервісу електронного документообігу «АСКОД».
Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, позивач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє сторони від виконання зобов'язання в натурі - оплати наданих послуг за Договором, а лише не застосовується неустойка у разі підтвердження таких обставин.
Позивач зауважує, що НКРЕКП листом за № 2432/20.4/7-22 від 06.04.22 надано роз'яснення щодо правозастосування у енергетичній сфері обставин непереборної сили, пов'язаних з військовою агресією Російською Федерацією, виходячи з загального листа ТПП за №2024/02.0-7.1 від 28.02.22, де зазначено, що наявність форс-мажору звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов'язання (зокрема, від неустойки - штрафу та пені), а не від самого зобов'язання (тобто від обов'язку виконати зобов'язання в натурі - оплати заборгованості за надані послуги).
Так, на думку позивача, посилання відповідача на п. 16 постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 року згідно якого, надано настанову про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії» також є безпідставним, так як до складу позовних вимог не входять вимоги про стягнення штрафних санкції передбачених договором.
Позивач зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, ну думку позивача інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних за користування коштами не відносяться до штрафних санкцій, а носять компенсаційний характер та можуть бути нараховані навіть за наявності форс-мажорних обставин.
3.2. Доводи Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”.
Відповідач у відзиві зазначає, що до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку вказаної заборгованості та належних доказів на підтвердження такого розрахунку із зазначенням: обсягів наданих послуг; періодів, в яких ці послуги були надані; строків оплати наданих послуг; тарифу, по якому ці послуги надавались; здійснених оплат за відповідні періоди; тощо.
На думку відповідача, огляду на непідтвердженність обсягу та вартості основного боргу необґрунтованими є і розрахунки 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач звертає увагу, що докази, на які посилається НЕК «Укренерго» у своїй позовній заяві є неналежними та недопустимими, а також такими, що суперечать один одному.
Відповідач зазначає, що підставою для оплати за надану Послугу є направлений ОСП належним чином Акт надання послуги та акт коригування.
Однак відповідач наголошує, що матеріали справи не містять доказів направлення (НЕК «Укренерго») та отримання (АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») Актів надання Послуг та актів коригування за спірний період. А додані до позовної заяви Акти надання Послуги не містять ані підписів сторін, ані доказів їх направлення чи отримання. Теж саме стосується і наданих позивачем рахунків за послуги з передачі та повідомлень щодо планового обсягу Послуги (на підставі яких нібито і формувались розрахунки за Послугу).
На думку відповідача, посилання позивача на те, що вказані документи були підписані за допомогою КЕП уповноваженими представниками сторін не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи.
Так, відповідач звертає увагу, що наприклад до «Акту приймання-передачі Послуги від 30.06.2023» додано протокол створення та перевірки КЕП іншого документу, що має назву «Е7549334171549А8В5С2Е588638Е4295.rtf.p7s».
Відповідно, згідно тверджень відповідача, матеріали справи не містять доказів підписання, а тим більше направлення відповідачу, чи отримання ним актів надання Послуг, актів коригування, рахунків за послуги з передачі та повідомлень щодо планового обсягу Послуги у спірний період.
АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» також зазначає, що відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов'язань передбачених Договором.
Однак, відповідач зауважує, що хоча позивач заперечує проти настання обставин непереборної сили по Договору, на адресу АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшов лист від НЕК «Укренерго», згідно якого позивач визнав настання обставин непереборної сили по Договору № 0522- 02041 від 18.06.2019 року.
На думку АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», така поведінка позивача є підставою для застосування доктрини venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки).
Водночас, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звертає увагу суду на п. 16 постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 року згідно якого, відповідачу надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії до закінчення дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення.
Така позиція Регулятора, на думку відповідача, свідчить про існування виключних обставин у спірний період, а також є додатковим підтвердженням відсутності у позивача правових підстав для стягнення з позивача заборгованості по Договору на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення.
У запереченнях відповідач зауважує, що позивач у відповіді на відзив не надає суду банківські виписки на підтвердження оплат за договором про надання послуг з передачі з боку АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», з яких вбачається здійснені відповідачем 29.12.2023 оплати послуг за спірний період в загальній сумі 16 909 447,30 грн.
4. Обставини справи, встановлені судом.
14.02.2023 між Приватним акціонерним товариством “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” (ОСП) та Акціонерним товариством “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” (Користувач) було укладено Додаткову угоду до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 18.06.2019 №0522-02041, відповідно до якої було викладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 18.06.2019 №0522-02041 в наступній редакції, згідно п. 1.1 якого, ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання У сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті в євро/МВт" год. Крім цього ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному веб-сайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру У грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця наступного, за розрахунковим періодом. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії ДО/З країн периметру на відповідний період СОП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
За умовами п. 3.2. Договору, при розрахунку вартості наданої послуги застосовується:
для Користувачів підприємств «зеленої» електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству «зеленої» електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств «зеленої» електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно 3 чинним законодавством);
для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
для інших користувачів -тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії).
Згідно п. 3.3. Договору, ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
За умовами пп.1 п.6.1, пп.3 п.8.3 Договору, ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату послуг; користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Відповідно до п. 5.4. Договору, у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.
Згідно п. 5.5 Договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів 6 електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно 3 Прав лами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в елеронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. користувач :здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно до п. 5.6. Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
За умовами п. 5.7 Договору, у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення Користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує СУМУ, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує ї як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення Користувачем або ОСП термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
У п. 5.8. Договору передбачено, що усі суми, що підлягають оплаті/поверненню за цим договором, здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на банківські рахунки Сторін, що зазначені в цьому Договорі.
Згідно п. 5.9. Договору, сторони повідомляють одна одну про зміну своїх банківських реквізитів протягом 5 банківських днів з дати виникнення відповідних змін, але у будь-якому випадку Сторона, що є одержувачем грошових коштів, має повідомити сторону, що є платником, про зміну своїх банківських реквізитів не пізніше ніж за 3 банківські дні до запланованого отримання грошових коштів.
Відповідно до п. 5.10. Договору, оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП.
За умовами п. 9.1. Договору, планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
Згідно п. 9.2. Договору, ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 3 до цього Договору, та надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом трьох робочих днів повинен підписати акт звірки розрахунків наданої послуги та повернути його ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право протягом трьох робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП протягом трьох робочих днів з дати його отримання, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо Сторони не дійшли згоди, спір вирішується у порядку, встановленому главою 11 цього Договору.
У п. 9.3. Договору, у разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
Відповідно до п. 9.4. Договору, рахунки, акти примання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
У п. 9.5. Договору сторони погодили, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму веб-сайті так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет, один документ повинен бути підписаний з обох Сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
За умовами п. 9.6. Договору, для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Відповідно до п. 9.7. Договору, при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно п. 9.8. Договору, сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
За умовами п. 10.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/соціально-політичного/Військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов'язань за Договором, така Сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу Сторону.
Неповідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку 8ищевказануобставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Термін виконання зобов'язань за цим Договором у разі Форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин.
У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором та в установленому порядку розірвати Договір. Розірвання цього Договору Тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності Сторін на ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 10.2. Договору, доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.
Згідно п. 13.1. Договору, він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023.
Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору, Акціонерне товариство “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” направило відповідачу повідомлення щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії:
1. У червні 2023 року - 37000 МВт*год;
2. У липні 2023 року - 40 000 МВт*год;
3. У серпні 2023 року - 40 000 МВт*год;
4. У вересні 2023 року - 25 000 МВт*год;
5. У жовтні 2023 року - 62 000 МВт*год.
Виходячи з наведених вище повідомлень Відповідача щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, підписаних електронним цифровим підписом надавалися послуги відповідачу з передачі електричної енергії.
Зокрема за розрахункові періоди протягом червня 2023 - жовтня 2023, сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг за період червень 2023 р. - жовтень 2023 р. шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме:
1. Акт приймання - передачі Послуги від 30.06.2023 (за період з 01.06.2023 по 30.06.2023) на суму 19 325 930,95 грн з ПДВ;
2. Акт приймання - передачі Послуги від 31.07.2023 (за період з 01.07.2023 по 31.07.2023) на суму 24 284 677,84 грн з ПДВ;
3. Акт приймання - передачі Послуги від 31.08.2023 (за період 01.08.2023 по 31.08.2023) на суму 24 517 540,97 грн з ПДВ;
4. Акт приймання - передачі Послуги від 30.09.2023 (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023) на суму 15 300 727,32 грн з ПДВ;
5. Акт приймання - передачі Послуги від 31.10.2023 (за період 01.10.2023 по 31.10.2023) на суму 33 102 711,35 грн. з ПДВ.
Також Сторонами протягом червня 2023 - жовтня 2023 відповідно до умов Договору та Правил ринку здійснено врегулювання та підписані Акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме:
1. Акт коригування від 16.06.2023 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.03.2023 за яким суму збільшено на 553 226,63 грн, скоригована сума акту становить 35 304 944,82 грн;
2. Акт коригування від 17.07.2023 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.04.2023 за яким суму зменшено на 152 405,56 грн, скоригована сума акту становить 25 300 574,17 грн;
3. Акт коригування від 18.08.2023 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.05.2023 за яким суму зменшено на 114 989,82 грн, скоригована сума акту становить 19 536 881,32 грн;
4. Акт коригування від 20.10.2023 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.06.2023 за яким суму зменшено на 198 683,09 грн, скоригована сума акту становить 19 127 247,86 грн.
Водночас, матеріали справи містять докази оплати отриманих послуг АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”, а саме: платіжна інструкція №3187930 від 27.10.2023 на суму 18 714 163,41 грн; платіжна інструкція №3268607 від 29.12.2023 на суму 15 490 857,16 грн; платіжна інструкція №3268213 від 29.12.2023 на суму 1 418 590,14 грн; платіжна інструкція №3307440 від 31.01.2024 на суму 17 413 171,10 грн; платіжна інструкція №3307764 від 31.01.2024 на суму 19 471,90 грн; платіжна інструкція №3307763 від 31.01.2024 на суму 38 995 228,03 грн.
5. Позиція суду.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (пункт 60 частини 1 статті 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Згідно з приписами пунктів 5.1-5.2. Кодексу системи передачі, договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.
За змістом пункту 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на підставі договору, укладеного на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Як вже було встановлено судом вище, 18.06.2019 між Приватним акціонерним товариством “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” (ОСП) та Акціонерним товариством “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041 (в редакції Додаткової угоди від 14.02.2023), згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні відносини, за якими позивач зобов'язався поставити відповідачу електричну енергію, а відповідач, своєю чергою, зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленої електричної енергії в порядку та на умовах, визначених договором.
На час звернення позивача до суду із даним спором за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 34 401 515,96 грн, яка станом на 01.04.2024 була сплачена у повному обсязі, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Водночас, окрім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 861 890,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 065 629,13 грн.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних у розмірі 861 890,37 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 065 629,13 грн, за вибрані позивачем періоди, судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову, крім іншого, з підстав відсутності в матеріалах справи доказів підписання та направлення відповідачу, чи отримання ним актів надання послуг, актів-коригування, рахунків за послуги у спірний період, наявності форс-мажорних обставин.
Суд враховує, що відповідно до п.9.4 укладеного між сторонами Договору, сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Згідно п.9.5 Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі актів приймання-передачі послуги або акт коригування до акту приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що виконавець зобов'язаний повідомити на своєму веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням https//online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Таким чином, враховуючи вказані положення договору, сторони погодили можливість направлення актів про надання послуг, актів коригування, рахунків в тому числі за допомогою сервісу та електронною поштою.
Доводи відповідача в цій частині спростовуються матеріалами справи, а саме скріншотами з сервісу електронного документообігу "АСКОД" про направлення за допомогою сервісу електронного документообігу та отримання відповідачем актів наданих послуг, актів-коригування до актів наданих послуг. А також СД-диском з розміщеними цифровими файлами на підтвердження підписання сторонами в електронному вигляді актів надання послуг, актів-коригування до актів наданих послуг за спірні розрахункові періоди.
Суд також критично ставиться до посилання відповідача на форс-мажорні обставини, в контексті протиправності, на думку відповідача, вимог щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних.
Так відповідно до положень чинного законодавства, наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, а не від виконання самого зобов'язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та правомірними заявлені позивачем вимоги про стягнення з Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” 3% річних у розмірі 861 890,37 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 065 629,13 грн, на підставі чого суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
6. Щодо відстрочення виконання судового рішення.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що першою підставою, що унеможливлює виконання рішення є запровадження воєнного стану на території України з усіма негативними наслідками збройної агресії проти України та зокрема вплив цих наслідків на відповідача. Так, на протязі осінньо-зимового періоду 2022-2023 р.р. відбулись масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по об'єктам Відповідача, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Відтак кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, скеровуються в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та їх підготовку до наступного осінньо-зимового періоду. Крім цього, відповідач звертає увагу, що ним сплачено позивачу основну суму заборгованості за договором та сторони у даній справі вочевидь не перебувають у рівних фінансових умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Разом з тим, суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.
З огляду на доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що подана заява про відстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 ГПК України.
Суд враховує, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією рф проти України, масованими ракетними обстріламии енергетичної інфраструктури України, що має негативний вплив на економіку держави, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача, а отже негативно впливає на сторін спору.
Як слідує з заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ "ДТЕК Одеські електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
За наведеного, суд погоджується з позицією відповідача, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду.
Отже, з урахуванням того, що на відповідача фактично покладено зобов'язання забезпечення здійснення ним виробничої діяльності (передачу електричної енергії), відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Окрім того, погашення відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов'язання за спірним договором про надання послуг.
З огляду на викладене, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви відповідача.
Водночас суд зауважує, що енергетична система України є єдиною, і в ній є важливим функціонування як об'єктів загальнонаціонального рівня, так і об'єктів на регіональному рівні.
Отже, у даній справі, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача.
Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б”; код ЄДРПОУ 00131713) на користь Приватного акціонерного товариства “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227) інфляційні втрати у розмірі 1 065 629/один мільйон шістдесят п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять/грн 13 коп., три проценти річних у сумі 861 890/вісімсот шістдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто/грн 37 коп., а також 28 912/двадцять вісім тисяч дев'ятсот дванадцять/грн 79 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 у справі №916/5479/23 строком на один рік до 01.04.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 11 квітня 2024 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська