"02" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4465/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Войцехівський О.В.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД» до відповідача: Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 626716008,14 грн шкоди,
зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" (далі - ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 626716008,14 грн шкоди, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 21422599,57 доларів США.
Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" посилається на те, що є власником майна, розташованого за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон, однак внаслідок військової агресії та повномасштабного вторгнення Російської Федерації з 01.03.2022 р. військовими останньої встановлено повний контроль над с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон та викрадено майно позивача, чим завдано майнову шкоду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 р. позовній заяві ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/4465/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.
Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами рф, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства російської федерації в Україні, у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 р. № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 р. у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20 (пункт 58).
Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі № 990/80/22, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно російська федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 р. у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету російської федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Окремо слід зауважити, що згідно із частиною 8 статті 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.
Згідно розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4465/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.11.2023 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 р. відкладено підготовче засідання на 05.12.2023 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Однак у період з 30.11.2023 р. по 07.12.2023 р. у зв'язку із несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) комунікаційних мереж та ресурсів суду призупинено роботу автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області, внаслідок чого призначене на 05.12.2023 р. судове засідання не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 р. призначено підготовче засідання на 26.12.2023 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Призначене на 26.12.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 р. призначено підготовче засідання на 11.01.2024 р.
11.01.2024 р. ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" звернулось до суду із клопотанням про долучення додаткових доказів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01.02.2024 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2024 р.
Призначене на 22.02.2024 р. судове засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 р. призначено судове засідання на 07.03.2024 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 р. відкладено розгляд справи на 02.04.2024 р.
Господарським судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному сайті судової влади України.
Господарським судом забезпечено право участі представника ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.
У призначене на 02.04.2024 р. судове засідання, як і в жодне інше представник Відповідача, не з'явився.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 р. та згідно якої вручення судових документів відбувається шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу договірної сторони.
У зв'язку з Указом Президента України ,,Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, за зверненням Мін'юсту України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Листом Міністерства юстиції України ,,Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" від 21.03.2022 р. № 25814/12.1.1/32-22, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендовано не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану АТ ,,Укрпошта" з 24.02.2022 р. припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.
Міністерство юстиції України листом від 06.10.2022 р. № 91935/114287-22-22/12.1.1 щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 р. № 71/14-500-77469) 24.02.2022 р. розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Враховуючи викладене, федерація повідомлена про дати, час та місце проведення судових засідань шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України та шляхом розміщення ухвал суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень який є в загальному доступі у мережі Інтернет.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Письмового відзиву від федерації до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
02.04.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
20.12.2017 р. між ТОВ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" (Постачальник) та ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" (Покупець) укладено договір поставки № ТМЦ-201217, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність обладнання, основні засоби, МШП, МНМА, ПММ, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності (Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити визначений цим договором Товар.
Загальна кількість Товару, його найменування, ціна Товару зазначаються у відповідній видатковій накладній, що укладається Сторонами на кожну партію Товару та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до ч.2 ст.266 Господарського кодексу України видаткова накладна з моменту її підписання Сторонами набуває статусу специфікації (пункт 1.2).
Ціна Товару вказується у відповідній видатковій Накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.2).
Адреса (місце) поставки кожної партії Товару: 75024, Херсонська обл., Білозерський район, с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон (Місце поставки) (пункт 3.2).
Датою поставки Товару вважається дата фактичної передачі Товару - дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (пункт 3.5).
Право власності на Товар та ризики його випадкового пошкодження або знищення переходять від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі Товару Покупцю (пункт 3.6).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині не виконаних зобов'язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання (пункт 7.1).
Договір підписано представникам сторін та скріплено печатками контрагентів.
20.12.2017 р. між ТОВ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" як Постачальником та ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" як Покупцем на підставі укладеного договору підписано видаткові накладі № ВН-10101-00279 про передачу Позивачу 1035 найменувань Товару на суму 718414464,90 грн з ПДВ; № ВН-10101-00287 про передачу Позивачу 65 найменувань Товару на суму 60851478,62 грн з ПДВ; № ВН-10101-00288 про передачу Позивачу 2 найменувань Товару на суму 770671,86 грн.
20.12.2017 р. між ТОВ "ПЕРША ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" (Зберігач) та ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" (Поклажодавець) укладено договір зберігання № 20/12/17, умовами пункту 1.1. якого передбачено, що Зберігач зобов'язується зберігати Майно, яке передане йому іншою стороною - Поклажодавцем, і повернути це майно Поклажодавцю у схоронності у визначений даним Договором строк.
Найменування, кількість Майна, початок строку та кінцевий строк зберігання Майна, вартість послуг зберігання, зазначається у відповідному Додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2).
Право власності на Майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам (пункт 1.3).
Здача-приймання Майна відбувається із обов'язковим складанням та підписанням акту приймання-передачі, з обов'язковим зазначенням комплектності Майна, технічного стану, зауважень та інше. Дані акти підписуються уповноваженими представниками Сторін (пункт 1.4).
Зберігач приймає Майно на зберігання. Адреса приміщення (складу), в якому зберігатиметься Майно: Херсонська область, с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон (пункт 2.1.1).
Зберігач забезпечує повне збереження Майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме Майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.
Сторона звільняється від відповідальності за невиконання умов Договору, якщо таке є наслідком обставин непереборної сили, які настали після укладення Договору незалежно від волі Сторони (Форс-мажор) (пункт 6.1).
Форс-мажорними є обставини, які навіть сумлінна Сторона не могла передбачити і запобігти (наприклад: воєнні дії, техногенні катастрофи, землетруси, повені, пожежі, інші стихійні лиха або події надзвичайного характеру). Сторона, що постраждала від таких обставин, повинна негайно (до семи днів) повідомити іншу Сторону про виникнення, характер і можливий строк дії таких обставин. Форс-мажорні обставини підтверджуються довідкою Торгово-промислової палати України (її регіональними відділеннями) (пункт 6.2).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 20 грудня 2021 року. По закінченню строку дії Договору, від продовжує свою дію на той же термін, у разі відсутності заперечення щодо його подовження від будь-якої сторони (пункт 7.1).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Додатком № 1 до Договору зберігання від 20.12.2017 р. № 20/12/17 визначено перелік Майна, що передається Поклажодавцем для зберігання Зберігачу.
20.12.2017 р. між ТОВ "ПЕРША ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" як Зберігачем та ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" як Поклажодавцем підписано акт приймання-передачі майна на підставі Договору зберігання № 20/12/17.
Відповідно до довідки ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" від 07.12.2022 р. № ПЕР/ВИХ/2022/14/1 на зберіганні ТОВ "ПЕРША ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, знаходить майно за наведеним переліком на суму 626716008,14 грн. Аналогічне майно відображено у Інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2021 р. на загальну суму 626716008,14 грн, у той же час відповідно до Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 14.06.2023 р. на балансі ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" рахується нестача відповідного майна на суму 626716008,14 грн.
09.05.2023 р. ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" звернулось до Відділу поліції 1 ХРУП ГУНП Херсонської області із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, в якій посилається на те, що з грудня 2017. як Поклажодавець розмістило на зберігання майно на загальну суму 626716008,14 грн за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон, однак 24.02.2022 р. збройними силами рф здійснено вторгнення (агресію) у Херсонську область. З 01.03.2022 р. доступ Позивачу до розташованого у с. Чорнобаївка майна заблоковано, останнє розкрадено або знищено, у зв'язку із чим просить прийняти заяву про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування.
12.05.2023 р. Відділом поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області на підставі заяви ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" здійснено внесення запису до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023231080001301 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Висновком експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) від 11.09.2023 р. № 23-3689 стосовно призначеної судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, на розгляд якої поставлено питання стосовно того, чи підтверджується нестача товарно-матеріальних цінностей ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" за результатами інвентаризації майна проведеної 14.06.2023 р. відповідно до наданих первинних документів (будівельних матеріалів, товарно-матеріальних цінностей) за наступними адресами: а) Херсонська область, Херсонський (Білозерський) район, с. Чорнобаївка, вул. Промислова. 2 (колишня 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, 17) (механічно-збиральна дільниця ТНС); Херсонська область, Херсонський (Білозерський) район, с. Чорнобаївка. вул. Промислова, 1 (колишня 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, 17) (виробничо-складський комплекс товарів народного споживання)?; та якщо так, яка сума спричинених збитків ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД", встановлено, що нестача товарно-матеріальних цінностей ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" за результатами інвентаризації майна проведеної 14.06.2023 р. відповідно до наданих первинних документів (будівельних матеріалів, товарно-матеріальних цінностей) за наступними адресами: а) Херсонська область, Херсонський (Білозерський) район, с. Чорнобаївка, вул. Промислова, 2 (колишня 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, 17) (механічно-збиральна дільниця ТНС); б) Херсонська область, Херсонський (Білозерський) район, с. Чорнобаївка, вул. Промислова, 1 (колишня 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, 17) (виробничо-складський комплекс товарів народного споживання) підтверджується станом на 14.06.2023 р. в загальній сумі 626715008,14 грн (шістсот двадцять шість мільйонів сімсот шістнадцять тисяч вісім гривень 14 коп.).
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме - викрадення/знищення майна Позивача) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 р. до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За приписами частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Таким чином, знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв'язку із цим набуває права на відшкодування заподіяної йому майнової шкоди.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною 3 статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, нормами частини 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
При цьому, нормами частини 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Тобто, тягар доказування відсутності вини у випадку заподіяння шкоди (наявності збитків) покладений на Відповідача.
Суд враховує висновки викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Отже, при розгляді цієї справи, встановлення елементів складу правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення Позивачем протиправності поведінки заподіювача, факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками; 2) доведення Відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків).
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, Чорнобаївська сільська територіальна громада Херсонського району протягом 01.03.2022 р. - 11.11.2022 р. перебувала у в тимчасовій окупації Російської Федерації.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 р. ES-11/1 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 р. у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов'язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.
В преамбулі Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння Відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.
Отже ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" доведено наявність таких елементів складу правопорушення, як: 1) протиправної поведінки (дії) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками. У той же час, Відповідачем не спростовано презумпцію його вини у заподіянні шкоди.
А відтак, наявні усі чотири елементи складу правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що ТОВ "ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД" доведено факт понесення збитків (шкоди) у загальному розмірі 626716008,14 грн (нестача майна загальною вартістю 626716008,14 грн Позивача, яке знаходилось за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон, на підставі представлених до матеріалів справи доказів), після окупації Російською Федерацією Херсонської області, а саме с. Чорнобаївка, в т.ч. 152 км. залізничної дороги Одеса-Херсон, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 21422599,57 доларів США.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 5 Закону України ,,Про судовий збір" (із змінами) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Поряд з цим частиною 2 статті 129 ГПК України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД» до відповідача: Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 626716008,14 грн шкоди задовольнити.
Стягнути з держави Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА-ТРАНС ЛТД» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20, Код ЄДРПОУ 32605152, email ІНФОРМАЦІЯ_1) 626716008/шістсот двадцять шість мільйонів сімсот шістнадцять тисяч вісім/грн 14 коп. шкоди, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 21422599/двадцять один мільйон чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять/ доларів 57 центів США.
Стягнути з держави Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 939400/дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста/00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 12 квітня 2024 р.
Суддя С.Ф. Гут