вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
09 квітня 2024 рокуСправа № 912/2447/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/2447/23 від 15.01.2024
за позовом: Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Кетрисанівська сільська рада), код ЄДР 04365508, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область, 27247
до відповідачів 1.: Бобринецької міської ради, код ЄДР 04055239, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27200,
2.: Кропивницької районної ради, код ЄДР 24715502, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014,
3.: Бобринецької районної ради, код ЄДР 24713868, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 27200
про визнання протиправним та скасування рішення, припинення речового права,
від позивача - адвокат Іванченко В.В., ордер серія ВА №1069710 від 04.01.2024;
від відповідача 1. - Потапчук Н.М. (в порядку самопредставництва), виписка з ЄДР;
від відповідача 2. - участі не брали;
від відповідача 3. - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кетрисанівської сільської ради до Бобринецької міської ради, Кропивницької районної ради, Бобринецької районної ради з вимогами:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 року №494 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" в частині безоплатної передачі у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлове приміщення (спортзал) що знаходиться за адресою: 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, місто Бобринець, вул. Соборна, 121;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької міської ради від 08.12.2020 року №146 "Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. Соборна, 121) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району";
3. Припинити речове право Бобринецької міської ради на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Соборна, 121, номер відомостей про речове право: 46041190, зареєстроване 30.11.2021 року.
4. Стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 судові витрати понесені Позивачем в зв'язку з розглядом даної справи, які складаються з судового збору та витрат на надання правничої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відчуження нежитлового приміщення (спортзалу) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121, без його згоди є грубим порушенням прав співвласника такого майна. Вказане нежитлове приміщення (спортзал) знаходиться на території м. Бобринець та ніколи не задовольняло виключно колективні потреби цієї територіальної громади, оскільки комунально-побутові та соціально-культурні потреби тієї чи іншої територіальної громади задовольняються, передусім, бюджетними установами, а не майном, а також Кетрисанівська територіальна громада не надавала згоди на відчуження на користь Бобринецької міської ради спільного майна.
Крім того, в порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, яка діяла на дату реєстрації права власності на майно, та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, з метою реєстрації права власності на спортзал за відповідачем державному реєстратору надано лише рішення Бобринецької міської ради №146 від 08.12.2020 та рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020, що також є підставою для припинення права власності відповідача 1. на спірне майно.
Також позивач у позовній заяві просив витребувати від Кропивницької районної державної/військової адміністрації Кіровоградської області належним чином засвідчену паперову копію реєстраційної справи у електронній формі на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2550746335040 - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121.
Ухвалою від 15.01.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2447/23, ухвалив справу №912/2447/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.02.2024 - 11:30, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, клопотання позивача про витребування доказів, викладене у позовній заяві, задовольнив. Витребував у Кропивницької районної державної/військової адміністрації Кіровоградської області (вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ 04055067) належним чином засвідчену паперову копію реєстраційної справи у електронній формі на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2550746335040 - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121. Витребувані докази подати суду у строк до 06.02.2024.
23.01.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1. в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив №б/н від 23.01.2024 на позовну заяву з вимогами:
1. Прийняти, розглянути та врахувати цей відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову та посиланнями на відповідні докази і норми права та відмовити у задоволенні позову.
2. Вважати Попередній розрахунок суми судових витрат Позивача понесених і які очікується понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, який є додатком 7 до позовної заяви, неподаним.
3. Застосувати позовну давність до вимог Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, заявлених у позовній заяві від 20 грудня 2023 року у справі №912/2447/23.
В обґрунтування поданого відзиву на позовну заяву зазначено таке.
Бобринецька міська рада не погоджується з твердженням позивача про обов'язковість отримання згоди Кетрисанівської сільської ради на відчуження (передачу) спірного нежитлового приміщення. Приймаючи рішення про добровільне об'єднання та утворення Бобринецької міської об'єднаної територіальної громади, громади, що об'єдналися законного розраховували на реалізацію майнового права на майно спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, розташоване у місті Бобринець - адміністративному центрі об'єднаної громади, підсиленого правом міської ради на переважне придбання у комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на її території, для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб міської територіальної громади. Одним із таких об'єктів нерухомого майна спільної власності було нежитлове приміщення (спортзал) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121.
Комунальний заклад "Дитячо-юнацька спортивна школа "Чемпіон" Бобринецької районної ради, використовуючи, зокрема, закріплене за ним спірне нежитлове приміщення, задовольняв передусім виключно колективні освітні потреби міської територіальної громади (з огляду на його розташування у м. Бобринець), групові (періодичні потреби) жителів інших територіальних громад сіл району та індивідуальні потреби інших громадян чи осіб без громадянства.
З 2023 року по даний час спірне нежитлове приміщення закріплене за Бобринецьким міським комунальним підприємством "Міськводоканал" (м. Бобринець, вул. Незалежності, 50) для обслуговування та забезпечення його статутної діяльності, яке забезпечує комунально-побутові та соціально-культурні потреби міської територіальної громади.
Бобринецька міська рада не погоджується з твердженням позивача про надання неповного пакета документів, необхідного для проведення державної реєстрації набуття/переходу права власності на об'єкт нерухомого майна "Нежитлове приміщення (спортзал)" за адресою:м. Бобринець, вул. Соборна, 121, державному реєстратору Кетрисанівської сільської ради Демецькій Т.М. Так, серед документів, поданих уповноваженою особою міської ради були Рішення районної ради №494, рішення міської ради №146, Акт приймання-передачі, про відсутність якого стверджує позивач, та інші.
Крім того, відповідач 1. просить застосувати позовну давність до вимог Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, заявлених в позовній заяві від 20 грудня 2023 року у справі №912/2447/23, оскільки Кетрисанівська сільська рада узгодила проект рішення, за результатами розгляду якого 21.10.2020 було прийнято Рішення районної ради №494; взяла участь у Пленарному засіданні 21.10.2020, на якому було розглянуто проект рішення та прийнято Рішення районної ради №494; отримала 21.10.2020 засвідчену копію Рішення районної ради №494 для використання у своїй діяльності.
Таким чином, на думку відповідача 1., перебіг строку позовної давності почався 21.10.2020, а строк позовної давності сплив, відповідно, 21.10.2023.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.12.2023 (направив засобами поштового зв'язку), тобто поза межами строку позовної давності.
30.01.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив №б/н від 30.01.2024 з вимогами:
1. Продовжити Позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив.
2. Розглянути та врахувати пояснення наведені в відповіді на відзив щодо спростування наведених Відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву заперечень і мотиви їх відхилення та задовольнити позов.
Щодо строків подання відповіді на відзив позивач зазначив про те, що в строк до 25.01.2024 не може надати суду відповідь на відзив, оскільки текст відзиву містить 25 сторінок до якого ще додані 19 додатків, які потребують дослідженню у відповідності до ч. 1 ст. 166 ГПК України в якій витлумачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
05.02.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1. надійшли заперечення №б/н від 05.02.2024 з відповідним обґрунтуванням.
08.02.2024 до господарського суду від Кропивницької районної військової адміністрації Кіровоградської області листом №01-23/184/1 від 06.02.2024 на виконання ухвали від 15.01.2024 по справі №912/2447/23 щодо витребування належним чином засвідченої паперової копії реєстраційної справи в електронній формі на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вулиця Соборна, будинок 121, надано витребувані в ухвалі документи.
Ухвалою від 13.02.2024 господарський суд у задоволенні вимог п. 1 відповіді на відзив №б/н від 30.01.2024 позивача про продовження строку для подання до суду відповіді на відзив відмовив; відповідь на відзив №б/н від 30.01.2024 позивача залишив без розгляду; заперечення №б/н від 05.02.2024 відповідача 1. залишив без розгляду.
Протокольною ухвалою від 13.02.2024, на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.02.2024 о 15:30 год.
14.02.2024 до господарського суду від позивача з дозволу суду надійшли додаткові пояснення у справі та заперечення на клопотання (заяву) №б/н від 14.02.2024 щодо застосування строків позовної давності.
Ухвалою від 27.02.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/2447/23 до судового розгляду по суті на 14.03.2024 - 15:00 год.
04.03.2024 до господарського суду від позивача надійшли доповнення №б/н від 04.03.2024 до заперечення щодо застосування строків позовної давності.
Протокольною ухвалою від 14.03.2024 господарський суд на підставі ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2024 о 12:00 год.
Протокольною ухвалою від 02.04.2024 господарський суд на підставі ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 09.04.2024 о 14:30 год.
Відповідач 2. та відповідач 3. не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 09.04.2024 за відсутності представників відповідача 2. та відповідача 3.
Позивач в судовому засіданні 09.04.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача 1. проти задоволення позовних вимог заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 1., дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив таке.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.
Рішенням Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" вирішено надати згоду та безоплатно передати приміщення із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Бобринецької міської ради Бобринецького району Кіровоградської області згідно додатку 2.
Як вбачається з додатку №2 до вказаного рішення, до переліку приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що безоплатно передається у комунальну власність Бобринецької міської ради, включено нежитлове приміщення (спортзал) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121.
Рішенням №146 від 08.12.2020 "Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. Соборна, 121) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" Бобринецька міська рада надала згоду на безоплатну передачу у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади приміщень та майна згідно з Переліком приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що безоплатно передаються у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади (додається) та вирішила прийняти у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади.
До вказаного Переліку включено нежитлове приміщення (спортзал) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №358021803 від 12.12.2023 державним реєстратором Демецькою Т.М. зареєстровано право власності Бобринецької міської ради на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький р., м. Бобринець, вулиця Соборна, будинок 121.
Документи, подані для державної реєстрації: лист з Фонду Державного майна України, серія та номер:05/2-01-2833, виданий 10.11.2021, видавник: Фонд державного майна України Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях; рішення органу місцевого самоврядування, серія на номер:494, виданий 21.10.2020, видавник: Бобринецька районна рада Кіровоградської області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 146, виданий 08.12.2020, видавник: Бобринецька міська рада.
Розглядаючи даний спір, господарський суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворено Кропивницький район (з адміністративним центром у місті Кропивницький) у складі територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам'янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської сільської, Суботцівської сільської, Первозванівської сільської, Устинівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; та ліквідовано Бобринецький район.
Згідно підп. 1-3, 11 п. 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);
2) не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;
3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;
11) під час здійснення реорганізації юридичних осіб - районних рад повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює комісія з реорганізації.
Рішенням Кропивницької районної ради №70 від 22.01.2021 "Про початок реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради" розпочато процедуру реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради. Пунктом 2 такого рішення визначено, що Кропивницька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Бобринецької районної ради.
Право комунальної власності регулюється ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за нормами якої, в редакції станом на день ухвалення оскаржуваного рішення №494, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;
3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Частина 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно абз. 1-4 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на день ухвалення оскаржуваного рішення №494, з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Рішенням Бобринецької районної ради Кіровоградської області №219 від 24.03.2017 "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району" затверджено перелік підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл і міста району. До даного переліку під номером 9 включено нежитлове приміщення (спортзал) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.02.2022 у справі №904/4109/21, за загальним правилом, передбаченим ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об'єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об'єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абзацом 3 пункту 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об'єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об'єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень, мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов'язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
У даній справі відповідачами не доведено, що нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121, задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької територіальної громади.
Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Кетрисанівською сільською територіальною громадою на відчуження на користь Бобринецької міської ради спільного майна.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121, не відповідає нормам ч. 2 ст. 10, ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чим порушено майнове право позивача на об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.
При цьому господарський суд зауважує, що внесення пропозицій про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, у відповідності до наведених вище приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є правом відповідного органу місцевого самоврядування та не є обов'язковою передумовою прийняття рішення про передачу таких об'єктів.
В той же час, вказаний Закон наділяє сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) правом мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
За наведених обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправним рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлового приміщення (спортзал), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Соборна, 121.
За положеннями ч. 2 ст. 4, ст. 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", яким керувались відповідачі 1, 3, ухвалюючи спірні рішення, передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. Передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об'єктів та призначає її голову: виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції на дату державної реєстрації права комунальної власності Бобринецької міської ради, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції на дату державної реєстрації права комунальної власності Бобринецької міської ради, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на момент розгляду даної справи, визначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи вище наведені норми права, редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" як на момент державної реєстрації права, так і на день розгляду справи у суді, факт реєстрації права комунальної власності Бобринецької міської ради на спірний об'єкт нерухомого майна на підставі:
- листа з Фонду Державного майна України, серія та номер: 05/2-01-2833, виданий 10.11.2021, видавник: Фонд державного майна України РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ;
- рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 494, виданий 21.10.2020, видавник: Бобринецька районна рада Кіровоградської області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 494, виданий 21.10.2020, видавник: Бобринецька районна рада Кіровоградської області;
- рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 146, виданий 08.12.2020, видавник: Бобринецька міська рада, господарський суд вважає, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту його права, який призведе до відновлення первинного стану сторін. Такий спосіб захисту права відповідає нормам ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Зважаючи на висновок суду про скасування рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлового приміщення (спортзалу) за адресою: м. Бобринець, вул. Соборна, 121, та з огляду на те, що інші вимоги позивача є похідними від першої, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.
З приводу заяви відповідача 1. про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом наведеної норми позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.
Пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19) постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" по всій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, який неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023.
Також, п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (із змінами) в Україні з 24.02.2022 на території України діє воєнний стан.
Таким чином, починаючи з 12.03.2020 строки позовної давності, визначені ст. 257 ЦК України, продовжені на строк дії карантину та воєнного стану.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
При поданні до господарського суду позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 065,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1811 від 19.12.2023.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" - станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено три немайнові позовні вимоги, тому при поданні даної позовної заяви до сплати підлягав судовий збір у розмірі 8 052,00 грн (2 684,00 грн х 3).
Отже, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1. та відповідача 3. у розмірі 8 052,00 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 2 013,00 грн.
Крім того, господарським судом враховано, позивач у судовому засіданні 09.04.2024 заявив, що докази, якими позивач обґрунтовує розмір судових витрат, які сторона сплатила і має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 року №494 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" в частині безоплатної передачі у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлового приміщення (спортзал) що знаходиться за адресою: 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, місто Бобринець, вул. Соборна, 121.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької міської ради від 08.12.2020 року №146 "Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. Соборна, 121) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району".
Припинити речове право Бобринецької міської ради (код ЄДР 04055239) на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р., м. Бобринець, вулиця Соборна, будинок 121, номер відомостей про речове право: 46041190, зареєстроване 30.11.2021 року.
Стягнути з Бобринецької районної ради (код ЄДР 24713868, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кіровоградська обл., 27200) на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДР 04365508, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область, 27247) судовий збір у розмірі 4 026, 00 грн.
Стягнути з Бобринецької міської ради (код ЄДР 04055239, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27200) на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДР 04365508, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область, 27247) судовий збір у розмірі 4 026, 00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу, відповідачу 1., відповідачу 2. через систему "Електронний суд", відповідачу 3. засобами поштового зв'язку.
Повне рішення складено 12.04.2024.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.