вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2024 р. Справа № 911/431/24
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В.,
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Полтавської обласної військової адміністрації
2. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
до Приватного акціонерного товариства «МХП»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 152 360, 38 гривень
за участю представника прокуратури: Галась О.М. (посвідчення № 069067 від 01.03.2023)
установив:
У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/431/24 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Приватного акціонерного товариства «МХП», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 152 360, 38 грн, з яких: 143 736, 20 грн штрафних санкцій та 8 624, 18 грн 3 % річних.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.03.2024 у цій справі, зокрема, прийняв позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 12.04.2024.
У підготовче засідання 12.04.2024 представники позивачів, відповідача та третьої особи не з'явилися.
Водночас 09.04.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Басистий В.В. подав пояснення по справі № 911/431/24 щодо відзиву Приватного акціонерного товариства «МХП». У списку додатків до означених пояснень, в підтвердження своїх повноважень щодо представництва Акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_1 вказав «копія довіреності від 22.01.2024», проте такої довіреності не долучив, що підтверджується складеним Господарським судом Київської області актом № 07-13/80/2024 від 09.04.2024.
Перевіривши у підготовчому засіданні 12.04.2024 пояснення Басистого В.В. по справі № 911/431/24 щодо відзиву Приватного акціонерного товариства «МХП», суд вважає за необхідне зазначити таке.
Приписами ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 58, ч. 4, 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Водночас для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 149/289/21.
Відтак реалізація права на звернення до суду сторін, а також третіх осіб є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. Підписання та/або подання заяв, клопотань, пояснень є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначено поняття та підстави представництва, відповідно до ч. 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Отже, наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь-якого представництва.
Зі змісту поданих через канцелярію Господарського суду Київської області пояснень по справі № 911/431/24 щодо відзиву Приватного акціонерного товариства «МХП» випливає, що такі пояснення підписані Басистим В.В. як представником Акціонерного товариства «Українська залізниця», проте докази на підтвердження наявності у такої особи повноважень на представництво Акціонерного товариства «Українська залізниця» ані за правилами самопредставництва такої юридичної особи, ані як адвокатом матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на представництво інтересів третьої особи у цій справі.
Приписами ч. 1 ст. 41, п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Оскільки ОСОБА_1 не є ані учасником справи, у розумінні ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, ані представником однієї з сторін, суд дійшов висновку про залишення його пояснень без розгляду.
Керуючись ст. 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Залишити без розгляду пояснення ОСОБА_1 по справі № 911/431/24 щодо відзиву Приватного акціонерного товариства «МХП».
Ухвала підписана 12.04.2024, набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко